Автоматизація розрахункових операцій в ПТК ОДБ (стр. 1 из 3)
Державний вищий навчальний заклад
«Українська академія банківської справи Національного банку України»
Кафедра економічної кібернетики
Контрольна робота
З дисципліни:
«Інформаційні системи і технології у фінансах»
Суми 2008
Зміст
1. Автоматизація розрахункових операцій в ПТК ОДБ3
2. Структура та основні учасники СЕП НБУ
Список літератури
1. Автоматизація розрахункових операцій в ПТК ОДБ
Автоматизація розрахункових операцій виконується за допомогою програмного комплексу ОДБ, який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках. Залежно від конструктивних характеристик програмного комплексу ОДБ автоматизація проведення розрахункових операцій їх обліку і контролю здійснюється в національній валюті та валюті інших країн в одному або в двох окремих ОДБ. У більшості програмних пакетів ОДБ передбачається, що головними виконавцями автоматизації розрахункових операцій є операціоністи, контролери, технологи. Для них у банківській системі створюються відповідні АРМ (робоче місце контролера є не в усіх банках). Конкретний перелік операцій для кожного АРМ залежить від запровадженого технологічного процесу, наявності технічних засобів, обсягу документообігу тощо. Слід відмітити, що деякі роботи жорстко прив’язані до виконавців.
При автоматизації розрахункових операцій у банківських установах вирізняють операції введення первинних платіжних документів (ППД) та формування відповідних файлів ППД і, власне, розрахункові операції, тобто операції оплати, які приводять до зміни стану залишків і оборотів на відповідних особових і балансових рахунках.
Одна із широко розповсюджених технологій автоматизованого виконання розрахункових операцій передбачає, що перші операції виконуються на АРМ операціоністів або операторів, з підключенням АРМ контролера, а другі операції виконуються, як правило, на АРМ технолога. При такій технології на АРМ операціоніста, оператора і контролера не можна змінити стан рахунків. Він може бути змінений тільки з АРМ технолога. При цьому операції введення даних і їх обробки розділені в часі, що дає можливість управляти в банкові протягом операційного дня процесом оплати та рухом коштів.
Інша технологія передбачає, що операціоніст виконує не тільки ввід даних і формування файлів ППД, а і в інтерактивному режимі проводить їх обробку. Тобто він має безпосередній доступ до всіх даних особового рахунка і виконує операції оплати.
Технологічний процес автоматизації розрахункових операцій здійснюється за допомогою програм, які об’єднані у модуль із назвою «Особові рахунки». Цей модуль перед його запуском налагоджують, виконуючи такі дії:
· визначають кориговані параметри особових рахунків, такі як термін зберігання закритих особових рахунків, надання дозволу на коригування вхідних залишків на особових рахунках і т.ін.;
· установлюють повноваження стосовно допуску співробітників банку до особових рахунків;
· визначають типи особових рахунків, необхідних для податкової адміністрації;
· закріплюють за особовими рахунками процентні ставки.
Базовою функцією під час автоматизації розрахункових операцій є відкриття нових особових рахунків. Виконує її головний бухгалтер або за його дорученням провідний технолог через меню системи ОДБ. Увійшовши до пункту меню «Особові рахунки», переходять до пункту «Відкриття особових рахунків». При цьому зазначають (задають) такі реквізити: тип особового рахунка, який вибирається з переліку, що відкрився за допомогою функціонального клавіша; рівень секретності рахунка, що задається обмеженнями доступу до нього; вид валюти рахунка, який вибирається курсором з висвітленого на екрані переліку; реєстраційний номер клієнта в банку; номер балансового рахунка; номер особового рахунка клієнта; назва особового рахунка, дата відкриття; підстава для відкриття рахунка; тип особового рахунка для податкової адміністрації; ознаки звітності; ознаки для розрахунку платежів за розрахунково-касове обслуговування; код відповідального виконавця, операціоніста; нарахування процентів за залишки.
Супроводження особових рахунків виконується на робочих місцях відповідальних виконавців-операціоністів і технолога. Крім відповідальних виконавців доступ до особових рахунків з різними повноваженнями мають працівники валютного відділу, каси, головний бухгалтер та керівники служб банку. Усім зазначеним працівникам доступна функція перегляду особових рахунків, виконувати яку можна по-різному.
Найчастіше переглядається окремий особовий рахунок, для чого насамперед входять до меню другого рівня (пункт «Перегляд особових рахунків»). Перш ніж увійти в цей режим, необхідно в екранному вікні набрати номер рахунка.
Функція перегляду особових рахунків дає змогу:
· переглянути реквізити рахунка, зокрема номер балансового рахунка, тип рахунка, його призначення та інші довідкові ознаки;
· визначити оперативний стан особового рахунка, а саме: вхідний залишок, поточні обороти коштів, вихідне сальдо рахунка.
Для роботи з окремим особовим рахунком до меню другого рівня включений пункт коригування, що надає такі можливості:
· змінити відповідального виконавця, що веде рахунок;
· установити чи зняти блокування з особового рахунка;
· змінити тип рахунка при зміні статей плану рахунків або коду валюти;
· закрити особовий рахунок, зазначивши дату та підстави для його закриття.
Перегляд списку особових рахунків, закріплених за даним балансовим рахунком як режим меню, дає змогу:
· дістати впорядкований за заданою ознакою список особових рахунків, в якому зазначено номер рахунка, ім’я клієнта, поточне сальдо й обороти коштів;
· головному бухгалтеру банку дістати інформацію про стан балансового рахунка (вхідний залишок, поточні обороти, вихідний залишок), а також дату останньої модифікації рахунка;
· вивести на друкування або занести до файлу список особових рахунків.
У режимі перегляду списку особових рахунків є можливість переглянути список особових рахунків, на яких обліковується валюта. При цьому програмні засоби забезпечують отримання списку особових рахунків, упорядкованих за заданими ключовими ознаками, а також вибір окремого рахунка та видачу щодо нього всієї поточної інформації.
Перегляд історії особових рахунків здійснюється після входження до меню з такою самою назвою. Наступний рівень меню дає змогу користувачеві вибрати балансовий чи позабалансовий рахунок. Увійшовши до пункту меню «Вид рахунка», користувач може послідовно задати з клавіатури номери балансового й особового рахунків, за якими він отримує на екрані розшифрування руху коштів. Таке розшифрування можна дістати за вказаний день або період.
Перезакріплення особових рахунків – заміна одного відповідального виконавця на іншого здійснюється на АРМ адміністратора БД і головного бухгалтера. Тут можна перепризначити один або кілька особових рахунків, деяку групу або всі балансові рахунки.
Виконання розрахункових операцій, тобто обробка платіжних документів та зміна величини сум залишків і оборотів на відповідних особових рахунках здійснюється шляхом запуску відповідної програми. Програма може запускатися як безпосередньо користувачем через відповідний пункт меню, так і в автоматичному режимі при виконанні певних умов, наприклад, через відповідний (заданий) інтервал або в певні моменти часу, наявності певної кількості необроблених ППД та ін.
Розрахунок процентів за залишками на особових рахунках і сум для сплати клієнтами за розрахунково-касове обслуговування здійснюється за двома варіантами технологій.
Варіант 1-й передбачає, що процентні ставки фіксуються у файлі-довіднику типів особових рахунків і не залежать від розміру залишків коштів на рахунках.
Суму процентів для сплати j-му клієнтові за р-й розрахунковий період обчислюють згідно з таким алгоритмом:
, (1)де Sjpd – сума залишку коштів на особовому рахунку j-го клієнта за d-й день р-го розрахункового періоду; Nd – процентна ставка на d-й день.
Для машинного виконання алгоритму (1) сума залишку вибирається з файлу особових рахунків, а процентна ставка задається в довіднику типів особових рахунків або в спеціальному файлі, створеному для цього розрахунку.
Варіант 2-й машинного розрахунку процентів також виконується за алгоритмом (1), але процентна ставка вибирається з довідника відповідно до діапазону сум залишків коштів на рахунку. При цьому проценти визначаються за середньодобовий залишок грошових коштів на особовому рахунку.
За результатами розрахунку складається меморіальний ордер, на підставі якого інформація заноситься до БД, а далі передається клієнтам у формі виписки з рахунка.
Аналогічно до розрахунку процентів за залишками на особових рахунках визначаються суми, що їх мають сплатити клієнти за розрахунково-касове чи інше обслуговування. Загальна методика й алгоритми лишаються незмінними, але інформаційна база формується за іншими ознаками.
Наприклад, базова сума Sjpd для розрахунку за касове обслуговування формується як сума касових оборотів на підставі записів відповідного файлу, а процентна ставка вибирається з файлу-довідника або задається користувачем.
Для виконання розрахунку процентів потрібні програми об’єднуються у програмний модуль, підключення якого здійснюється через відповідний пункт меню, який розкривається, як правило, такими підпунктами: «Історія процентів», «Ввід із файлу», «Зміна процентів за балансовими рахунками», «Нарахування процентів», «Формування відомості нарахованих процентів», «Календар розрахунково-касових операцій».