Такі розряди можуть привести до виходу з ладу ПЕОМ. Вони впливають на працюючих, погіршують умови праці.
Для зниження величини виникаючих розрядів статичної електрики, покриття технологічних підлог варто виконувати з одношарового антистатичного лінолеуму марки АСН. До загальних заходів захисту від статичної електрики можна віднести зволоження повітря (до 75%), іонізацію повітря. Дані захисні міри регламентує ГОСТ 12.4.124-83.
5.8 Пожежна безпека
Дане приміщення згідно ОНТП 24-86 відноситься до категорії В - горючі і важко горючі приміщення, у яких використовують тверді, горючі і важко горючі речовини і матеріали, здатні при взаємодії з киснем, повітрям чи один з одним тільки горіти.
Для забезпечення пожежної безпеки особливу увагу варто приділяти наявності струмоведучої проводки в приміщенні. Дана проводка повинна бути виконана згідно вимог ГОСТ 9098-59.
Протипожежна профілактика:
- Наявність ручних вуглекислотних вогнегасників, марки ОУ-5, призначених для гасіння загоряння з відстані 2 м, при температурі 40-50 °С. Вогнегасники зберігаються в захищеному від сонячних променів і нагрівальних приладів місці, добре доступному при виникненні загоряння;
- Для опалення приміщень використовується центральне водяне опалення;
- Установлена система електричної пожежної сигналізації, з розрахунку, що два димові пожежні випромінювачі реагують на підвищення концентрації диму у навколишньому середовищі.
Для даного приміщення рекомендується використовувати димові пожежні випромінювачі типу ИП-212, ДИП і ін.;
- Приміщення розташоване в будинку таким чином, що існує як мінімум два шляхи евакуації, один із яких не може бути перекритий вогнем - пожежні сходи.
5.9 Вимоги до режимів праці та відпочинку оператора ПЕОМ
Збереження високої продуктивності праці користувачів ПЕОМ може бути досягнуто методами запровадження раціонального режиму праці та відпочинку шляхом:
- створення організаційних умов для поступового входження у працю на початковій стадії роботи. Планування виробничих завдань треба проводити з урахуванням того, що роботу варто починати з якомога простіших елементів, поступово переходячи до більш складних;
- планування ритмічної роботи, суть якого полягає в такій її структуризації, яка дала б можливість користувачеві ПЕОМ рівномірно виконувати етапи виробничих завдань, що завершуються перервою на відпочинок;
- урахування того, що час на відпочинок, який надається для зниження втоми, повинен використовуватися згідно з характером виконаної роботи. Наприклад, після інтенсивної роботи з „мишею” слід дати можливість активно впливати на групи м’язів, що зазнають інтенсивного навантаження. Зняттю втоми також сприяє зміна форм діяльності;
- планування режиму відпочинку працівників таким чином, щоб повністю використовувати можливості кімнати психологічного розвантаження та інші форми активного відпочинку, особливо у другий період робочої зміни, коли розвивається виражена втома.
Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ПЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
- для розробників програм із застосуванням ПЕОМ , слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ПЕОМ ;
- для операторів із застосування ПЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;
- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожною години роботи за ВДТ.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПЕОМ не повинна перевищувати 4 години.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи). Чергування вводу даних та редагування текстів.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ. Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.
За умови високого рівня напруженості робіт з ПЕОМ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.
Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ПЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98.
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
6.1 Основи економічного аналізу
Розробка дипломного проекту кафедри Інформаційних технологій Черкаського державного технічного університету, передбачає модернізацію існуючої системи «банк-клієнт» шляхом впровадження системи Інтернет-банкінгу основаної на веб технологіях з використанням супутникового зв’язку.
Для ухвалення рішення про доцільність впровадження нової системи необхідна попередня оцінка орієнтованих трудових, матеріальних і фінансових витрат на включення її в роботу.
Перехід до світових стандартів вимагає від банку підвищеної ефективності надання сучасних банківських послуг і розвитку наукового потенціалу на основі впровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду, ініціативи і т.д. Важлива роль у рішенні цих задач належить економічному аналізу, тому що з його допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку установи, обґрунтовується вибір оптимальних варіантів управлінських рішень, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності банку в розділі структурних підрозділів, видів (сегментів) діяльності та центрів відповідальності, виявляються причини негараздів і наявні резерви.
6.2 Кошторис витрат на закупівлю основного устаткування для побудови ЛОМ
Розрахунок вартості устаткування виконаний по прайсу ЧФ «Надежный Компаньон», представлений у таблиці 6.1.
| Таблиця 6.1 – Кошторис витрат основного обладнання | ||||||
| №п.п. | Найменування | Одиниця виміру | Кількість | Сума(гр.) | ||
| 1. | SkyFlex KU-1050 Univer | шт. | 1 | 33 | ||
| 2. | Sky Flex SD 90 | шт. | 1 | 120 | ||
| 5. | Кронштейн | шт. | 1 | 25 | ||
| 7. | Болт анкерный L=130 | шт. | 4 | 32 | ||
| Разом | 210 | |||||
Кошторис мережевого обладнання наведений в таблиці 6.2.
| Таблиця 6.2 – Кошторис витрат мережевого обладнання | |||||
| №п.п. | Найменування | Одиниця виміру | Кількість | Ціна(од.) | Сума(гр.) |
| TechnoTrend SkyStar 3 S-1401 | шт. | 1 | 350 | 350 | |
| Кабель CableSat RG-1160 BV | 1 м | 10 | 2 | 20 | |
| F-5.5 | шт. | 2 | 1 | 2 | |
| Разом | 372 | ||||
Загальна сума витрат на устаткування й матеріали складає:
Смер. = 582 гр.
6.3 Транспортно-монтажні витрати
Згідно статистичним даним, величина транспортно-монтажних витрат на встановлення супутникового Internet становить 65% від вартості мережного устаткування, що монтується. Відповідно до таблиці 2 транспортно-монтажні витрати мають складаюти:
Cтмр= 582 * 0,65 = 379 гр.
6.4 Розрахунок заробітної плати фахівців
В таблиці 6.3 наведений перелік робіт, пов’язаних з встановленням супутникового інтернет.
| Таблиця 6.3 – Перелік робіт модернізації мережі | |
| Вид роботи | Строк виконання |
| Монтаж антени | 1 год. |
| Наведення на супутник | 0,30 год. |
| Прокладення кабелю | 0,20 год. |
| Встановлення DVB | 0.50 год. |
| Настройка клієнтської частини | 1 год. |
| Підключення наземного інтернет | 0,20 год. |
| Встановлення «Клієнт-банк» | 0,30 |
| Консультації | 0,50 год. |
Тобто на монтаж й установку мережного обладнання загалом потрібно 4 години. Виходячи з цього, розрахуємо зарплату спеціалістів (враховуючи, що година роботи складає 30 грн., бригада складається з трьох спеціалістів):
Зоп = 4*3*30 = 360 грн.
6.5 Економічна ефективність проекту
До впровадження Інтернет банкінгу всі платіжні доручення писались і проводились вручну і підвозились до банку на паперових носіях, що займало значні затрати часу та коштів. Всі ручні роботи включали залучання 1 бухгалтера підприємства, 1 керівника підприємства, 2 операціоніста банку та 1 водія. Кількість затрачених хвилин на створення 20 платіжних доручень приведена в таблиці 6.4
| Таблиця 6.4 – Кількість робочих хвилин | |
| Посада | Кількість затрачених хвилин |
| Бухгалтер | 60 |
| Керівник | 20 |
| Операціоніст | 50 |
| Водій | 120 |
В таблиці 6.5 наведена заробітна плата посади і кількість осіб, які займають відповідну посаду.
| Таблиця 6.5 – Заробітна плата | ||
| Посада | Заробітна плата | Кількість осіб |
| Бухгалтер | 1200 | 1 |
| Керівник | 2000 | 1 |
| Операціоніст | 1300 | 2 |
| Водій | 700 | 1 |
Затрати на заробітну плату визначаються за формулою (6.2)