Апаратно–програмний комплекс GSM-МТМ (стр. 7 из 11)
де
— середня кількість робочих днів у рік.Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:
Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:
Витрати енергії визначаються за формулою:
де
— витрати електроенергії за одну годину; 
— вартість 1 кВт/год електроенергії; 
— час роботи комп’ютера за рік.Тоді витрати енергії складають:
Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комплекса на норму амортизаційних відрахувань 10%:
Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (бугалтера, що буде обробляти інформацію про дзвінки 200 грн.) складає:
Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:
Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:
Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:
Кількість комплексів, що реалізовують зв’язок:
Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:
Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:
Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:
де
— собівартість години роботи на комп’ютері; 
— час необхідний для розробки програмного продукту.Підставляємо значення й одержуємо:
Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:
Загальні витрати на виконання дипломної роботи:
Підставляємо дані й одержуємо:
Визначення ціни на програмний продукт визначається наступним співвідношенням:
де В — витрати на виконання дипломного проекту;
P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 30;
K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,1.
Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:
Річний економічний ефект від програми обробки дзвінків визначається за наступною формулою:
де:
— витрати на розв’язання задачі традиційними методами; — періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 12; 
— приведені витрати.Для визначення параметру
використовується наступна формула: 
де:
— трудомісткість на обробки дзвінків з комплексу, вимірюється в годинах; 
— заробітна плата виконавця за одну годину.Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:
Для визначення параметру
використовується наступна формула: 
де:
— загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка; — собівартість години роботи на комп’ютері; — продуктивність праці розробників програмного забезпечення; 
— нормативно-галузевий коефіцієнт ( 
). 
— ціна програмного продукту.Отже приведені витрати дорівнюють:
Тоді річний економічний ефект дорівнює:
6.1 Загальні положення
Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.
Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорони праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.
6.2 Експлуатація комплексу у автономному режимі
Вміст шкідливих речовин, не попвинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку “Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест” №3086-84 від 27.08.84р. Для озону концентрація не повинна перевищувати 0.03 мг/м3. Температурні норми повинні бути від 100 до 250. Приміщення де експлуатується комплекс не повинно бути запилене, вологість повітря не більше 55%. Комплекс необхідно розміщувати щонайменьше за два метри від робочого місця оператора, або в окремій кімнаті.
6.3 Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ
ЕОМ з моніторами на основі електронно-променевих трубок є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання, зокрема мікрохвиль нетеплової інтенсивності. Види випромінювання:
рентгенівське випромінювання;
оптично випромінювання;
високочастотні електромагнітні поля;
низькочастотні електромагнітні поля;
електростатичні поля (ГОСТ 12.1045-84);
іонізуюче випромінювання;
випромінювання та поля радіочастотного діапазону (регламентуються ГОСТ 12.1.006.-84).
ЕОМ є потенційним джерелом цілого ряду звуків, що містять як коливання, які можна почути, так і коливання ультразвукового діапазону. Цей шум справляє негативний вплив на функціональний стан користувача.
Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо, при довготривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%, зростає кількість помилок), у прискореному розвитку зорового стомлення, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головного болю, розвитку безсоння, послаблення уваги та ін.
Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.050-86 та ГОСТ 23941-79.
Згідно ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу, пов’язану з виробленням концепцій, створення нових програм, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА. Під час виконання операторської та близької до неї діяльності рівень шуму не повинен перевищувати 65 дБА.
6.5 Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення
Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.