Зміст
Вступ
Розділ 1. Методика використання інформаційних технологій на уроках музики
1.1 Комп’ютерне навчання на уроці музики
1.2 Комп’ютерний практикум в системі початкової музичної освіти
Розділ 2. Аналіз комп’ютерних програм для навчання музики
2.1Програми для DOS
2.2Програми для Windows
Розділ 3. Використання музичного редактора
Висновки
Список використаної літератури
Розділ 1. Методика використання інформаційних технологій на уроках музики
1.1 Комп’ютерне навчання на уроці музики
Одним із найефективніших способів використання комп'ютерних технологій в освіті є управління навчальною діяльністю, коли забезпечуються такі функції:
· індивідуальне навчання, зумовлене розбудовою моделі особистості на основі визначення особливостей пізнавальних процесів (сприйняття, мислення, пам'ять);
· проблемне навчання, в якому учень виступає як дослідник, відкриваючи самостійно щось нове;
· формування готовності особистості до творчої діяльності під якою доцільно розуміти сукупність психічних особливостей, що включають установку на розуміння функцій творчої діяльності, а саме: а) забезпечення зв'язків з ігровою діяльністю, накопичення емоційночуттєвого досвіду, досягнення емпатії, рефлексії; б) формування уявлень на основі фантазії, вмінь поєднувати інтелектуальні та образні компоненти, відмови від шаблонних дій, конформізму, здатності висловлювати власну думку.
Комп'ютерне навчання застосовується і в процесі викладання дисциплін художньо-естетичного циклу, де використовуються такі дидактичні можливості:
· новизна роботи з комп'ютером у процесі оволодіння комп'ютерною грамотністю та засвоєння професійних знань, навичок і вмінь, що викликають в учнів підвищений інтерес та посилення професійної мотивації;
· індивідуалізація навчання, коли в основу комп'ютерних технологій покладена концепція рефлексивного управління, що передбачає розбудову моделі навчання особистості з урахуванням особливостей її пізнавальних процесів; розширення завдань на моделювання різноманітних педагогічних ситуацій;
· впровадження комп'ютерних технологій, що базується на мові, притаманній предметній сфері; забезпечення динамічності, що припускає: а) появу динамічної, рухомої інформації на екрані дисплея; б) оперативність у зміні застарілої навчальної інформації.
Для забезпечення згаданих можливостей при розробці дидактичних основ засвоєння інформації пропонується комплекс методів відбору й узагальнення художньої інформації, виходячи з коефіцієнта повноти навчального предмета, а також зіставлення основних елементів знань про мистецтво.
У ході нашого дослідження з проблем комп'ютеризації навчання в школі на уроках музики на основі інтеграції мистецтв та фундаментальних знань використовувались такі концепції:
І. Специфіка комп'ютеризації навчальних предметів і курсів полягає в розмаїтті можливостей керування розумовою і пізнавальною діяльністю особистості в порівнянні з іншими засобами. Комп'ютер як засіб навчання розвиває абстрактне мислення, оскільки дозволяє одержати узагальнене уявлення про інтегративні об'єкти та явища, пов'язані зі змістом підготовки, формує логічне та образне мислення, бо на екрані подані не реальні предмети, а символи реальності. Графічні символи в даному разі виконують одну з універсальних функцій в інтеграції знань, тому що є складовою ознак різних видів мистецтва, зокрема музики. Графічні символи є одним із засобів визначення індивідуально-типологічних характеристик особистості, якщо забезпечують схематичну фіксацію у формі динамічних фігур і ототожнюють різноманітні типи ритміки. При цьому враховується фактор поєднання синкретичних уявлень (первинні образи-асоціації) з синтетичними (образи, що виникають внаслідок обробки інформації).
Вони можуть виникати на основі взаємозв'язку моністичного принципу мислення, коли в центрі світу людини стоїть власне „Я”, з раціонально-дуалістичним, що передбачає поділ на матеріальне і духовне; спиритуально-дуалістичним, що передбачає долання поділу світу містичним виходом „Я” за межі позачуттєвого досвіду.
Зазначимо, що монізм з точки зору музики як виду мистецтва характеризується акцентами на сильні долі. Таким чином, за допомогою образу виявляється єдність волі особистості, власного „Я”-творця.
Дуалізм характеризується рівністю в акцентах сильних та відносно сильних доль. Містичний дуалізм приховує акценти на сильних та відносно сильних долях. Це пов'язано з наявністю сакрального в свідомості.
II. Комп'ютеризація нині охопила практично всі галузі знань сучасної науки. Найбільше створено комп'ютерних програм з математики і точних наук, на дисципліни художньо-естетичного циклу їх припадає менше, що свідчить про істотне відставання процесу навчання музики з використанням інтерактивних комп'ютерних технологій.
Крім того, не визначені можливості застосування комп'ютерних підручників і посібників, моделюючих і навчальних ігор, завдань на тренінг інтелекту, вправ з формування готовності учнів до творчої діяльності. У зв'язку з цим відчувається гостра необхідність створення на основі інтеграції знань, навичок і вмінь такого засобу навчання, який би відповідав вимогам максимальної динамічності, оптимізації засвоєння інформації, оперативності опрацювання даних, контролю й самоконтролю.
Зазначимо, що підготовка учня пов'язана з розвитком його інтелектуальних здібностей. Вони не можуть існувати поза систематичною діяльністю, в якій значне місце займають спеціальні вправи і тренінгові технології, вирішення творчих завдань. Доцільно враховувати той фактор, що інтелектуальні здібності є складним синтетичним і динамічним утворенням. Воно передбачає наявність здатності до оперування та варіювання поняттями, судженнями, формування гіпотез з високою частотою прояву оригінальних думок у поєднанні з емоційно-образною сферою особистості.
Оскільки специфіка мови комп'ютера передбачає використання символів, зокрема графічних, вважаємо за доцільне з метою забезпечення тренінгу інтелекту молодшого школяра розробити дидактичний матеріал, що складає основу для електронного посібника. Частина цього посібника може включати систему задач для генерування ідей у галузі професійних і культурологічних знань. Цього можна досягти на основі інтеграції художніх засобів образотворчого мистецтва та музики.
У даному разі ми використовуємо концепцію В.Носіної, яка пропонує метод пізнання сакрального смислу інструментальних творів Й.С. Баха за допомогою мотивів-символів.
Ідею існування багатоканальних синестезій, що відображені в графічних музичних символах, ми паралельно інтегруємо в методи пізнання образотворчого мистецтва. Методологічними засадами цієї інтеграції є доцільність збільшення емоційного досвіду учня.
Ми виходимо з того, що внутрішні образи особистості в усіх їх взаємозв'язках мають місце в неперервному синтетичному масиві, коли кожний вид мистецтва доповнює інший.
Мова йде про необхідність створення моделей навчання за ознаками просторових процесів, здатних подолати відокремлення різноманітних способів пред'явлення інформації на основі збагачення наукових знань про існування відкритих систем за законами синергетики. Таким чином, розмаїття інформативного простору з установкою на включення сенсорних почуттів повинно розкриватися за ознаками сукцесивного (послідовного) процесу сприйняття.
Ми свідки того, що галузь художньої організації простору і часу є зразком наслідування, в тому числі в різних видах мистецтв. Але в образотворчому мистецтві перетворення простору може включати елемент наочної схематизації більш чітко й лаконічно, ніж в інших видах мистецтва. Наявність наочної схеми є образом поєднання ієрархічних компонентів, пов'язаних з порядком певного існування циклу того чи іншого мистецтва. За допомогою цих схем, на нашу думку, важливо визначити динаміку процесу подачі інформації та способів запровадження комп'ютерних технологій.
Зазначимо, що комп'ютерні технології повинні підпорядковуватися законам візуальної моделі на основі спрощення, наочності та простоти.
Простоту можна пояснити правилом групування фігур за принципом подібності. Невипадково вчений-митець Р.Арнхейм підкреслює, що сприйняття не може бути досягнуте шляхом складання окремих частин поза розумінням цілісної інтегрованої структури цілого.
Відомо, що принцип наочності й простоти як інтегрований механізм у сфері мистецтва й навчальному процесі базується на фундаментальній структурі життєвого досвіду.
Таким чином, створення дидактичних матеріалів для комп'ютерного навчання потребує впровадження методу структурно-функціонального аналізу. Він забезпечує поєднання елементів абстракції і схематизму, коли особистість розглядається як цілісно-раціональний чуттєвий об'єкт. Але це ще не свідчить про сформованість рефлексії щодо встановлення зв'язків між простором онтологічного образу й власним досвідом.
Підвищити ефективність впровадження в навчальний процес методу структурно-функціонального аналізу можна за умов забезпечення педагогічної ситуації за ознакою пошуку структур єдності людини зі світом, коли сприйняття як процес пізнання розглядається як феномен поєднання суб'єктивності особистості й засобу формування смислового поля значень.
Впровадження методу пізнання на основі пошуку та інтеграції смислових полів значень пов'язане із встановленням зв'язків рефлексії зі свідомістю. Ця ознака характеризує феноменологічну рефлексію, що дозволяє розділяти поняття „знак” і „символ”.
Символ — складне і динамічне поняття. Його складовими є алегорія — логічний, розкладений компонент поняття (алегорія — інструмент тлумачення); асоціація поза наявності порівнянь (психологічний аспект символу); метафора — універсальний ірраціонально-раціональний комплекс-механізм мови символу. Саме в метафорі відображається зміст символу.