Нижче наведений короткий опис деяких інструментальних систем створення електронних підручників.
HTMLHelpEpublisherVersion 1.1 — являє собою інструментальний засіб, за допомогою якого, можна створювати електронні підручники у CHM-форматі.Цей формат на даний час, практично повністю замінив стандартний формат файлів допомоги (*.hlp), особливо в операційній системі Windows2010. Даний програмний продукт надає користувачу зручний інтерфейс, крім того, надає багато можливостей при створенні змісту електронного підручника. В цілому, даний інструментальний засіб є непоганим, але він не дозволяє створювати самостійні файли для параграфів, тобто необхідна наявність теоретичного або практичного матеріалу.
MicrosoftFrontPageEditorVersion 3.0.2.926 — являє собою потужний редактор HTML-документів, який призначений для створення Web-сторінок, в які можна вставляти елементи інтерактивності, написані на мові програмування сценаріїв (скриптів) та програми-аплети, які написані на мові програмування Java. Головний недолік даної системи полягає в тому, що користувач повинен самотужки, писати зміст електронного підручника, тобто вона не надає засобів автоматизації змісту.
Система дистанційного навчання –“Прометей” — являє собою інструментальний засіб, за допомогою якого можна створювати навчальні курси з будь-яких дисциплін у вигляді електронних підручників. Електронний підручник, який створений даною системою виконаний у форматі HTML, тобто він може бути розміщений на Internet-сервері. Дана система надає користувачу наступні можливості:
вставляти малюнки, аудіо- і відеофрагменти в параграфи електронного підручника;
автоматично створювати зміст електронного підручника;
автоматично вставляти навігаційні гіперссилки із підказами, що дозволяють "перегортати" розділи підручника;
автоматично копіювати всі файли, що складають електронний підручник, в окремий каталог.
Але за допомогою цієї системи можна лише створити електронний підручник з необхідної дисципліни на основі наявного теоретичного і практичного матеріалу, тобто даний інструментальний засіб не дозволяє створювати HTML-документи, які можна зв’язувати з параграфами.
Отже актуальним постає питання про розробку такої інструментальної системи створення електронних підручників, яка б забезпечувала крім зручного інтерфейсу користувача, HTML-формату параграфів електронного підручника, яка б дозволила їх вільно розміщувати на Web-серверах, ще й відсутність необхідності у якихось додаткових знаннях при створенні і роботі із проектом електронного підручника.
2. Проектно-пояснювальний розділ
В цьому розділі пояснюється вибір технології та мови програмування, вказуються основні апаратні та програмні вимоги необхідні для встановлення інструментальної системи створення електронних підручників на окремій ЕОМ. Крім цього, в ньому вказуються основні вимоги, які накладені на систему.
2.1 Вибір технології та мови програмування
2.1.1 Основні вимоги до системи.
Інструментальна система створення електронних підручників повинна бути виконана у вигляді окремого програмного додатку, що дасть змогу працювати клієнту із даною системою на комп’ютері із встановленим звичайним програмним забезпеченням. Для того, щоб подивитись на результати своєї роботи, тобто переглянути електронний підручник необхідна наявність Web-браузера.
Інструментальна система створення електронних підручників повинна володіти наступними властивостями та вимогами:
Дозволити користувачу створювати власні та відкривати вже існуючи проекти електронних підручників;
Забезпечувати зручний інтерфейс користувача;
Бути стійкою в роботі;
Оповіщати користувача про припущення ним певних помилок при роботі з системою;
Система повинна генерувати файл та каталог проекту електронного підручника;
Згенерований системою електронний підручник повинен являти собою комплекс Web-сторінок з чітко-визначеною структурою;
Електронний підручник, який буде згенерований системою повинен володіти елементами інтерактивності;
Система повинна мати засоби, які дозволяють створювати власні, нескладні Web-сторінки.
2.1.2 Вимоги та вибір мови програмування
Середовище створення програмних додатків Delphi 5.0 являє собою комбінацію деяких важливих технологій. До них належать наступні технології:
Високопродуктивний компілятор в машинний код;
Об’єктно-орієнтована модель компонент;
Візуальна (а відповідно і швидка) побудова програмних додатків з програмних прототипів;
Масштабовані засоби для побудови баз даних;
Інтегроване середовище розробки додатків;
Технологія TwoWaysTools.
Розглянемо кожну технологію детальніше.
Високопродуктивний компілятор в машинний код
Компілятор, який вбудований в Delphi, забезпечує високу продуктивність, яка необхідна для побудови програмних додатків в архітектурі “клієнт-сервер”. Цей компілятор на даний час є найбільш швидким у світі, його швидкість компіляції складає більше 120 тисяч рядків за хвилину на комп’ютері 486DX33. Він пропонує легкість розробки і малі витрати часу на перевірку готового програмного блока, який характерний для мов четвертого покоління (4GL) і в той же час він забезпечує якість коду характерного для компілятора 3GL. Крім того, Delphi забезпечує швидку розробку без необхідності писати вставку на С або ручного написання коду (хоча це й можливо).
У процесі розробки програмного додатку розробник обирає з палітри компонентів готові компоненти аналогічно художнику, який робить замазки кістю. Ще до компіляції він бачить результати своєї роботи — після підключення до джерела даних їх можна бачити відображеними на формі, можна переміщатися по даним, представляти їх в тому або іншому виді. З цієї точки зору проектування в Delphiмало чим відрізняється від проектування в інтерпретуючому середовищі, однак після виконання компіляції ми отримуємо код, який виконується в 10-20 разів швидше, ніж це ж саме зроблене за допомогою інтерпретатора. Крім того, в Delphi компіляція проводиться безпосередньо в рідний машинний код, в той час як певні існуючі компілятори, перетворюють програму в так названий р-код, який потім інтерпретується віртуальною р-машиною. Це не може не сказатися на фактичній швидкодії готового програмного додатку.
Компілятор Delphiє 32-бітовим, при цьому він надає можливість генерувати або прості EXE-файли, або складні програмні додатки, що потребують підключення DLL-бібліотек.
Об’єктно-орієнтована модель компонент
Основну увагу в цієї моделі Delphiприділялось максимальному повторному використанню коду. Це дозволяє розробникам будувати програмні додатки швидко із завчасно підготовлених об’єктів, а також дає їм можливість створювати свої власні об’єкти для середовища Delphi. Ніяких обмежень по типам об’єктів, які можуть створювати розробники, не існує. Дійсно, все в Delphiнаписано на ньому самому, тому розробники мають доступ до тих самих об’єктів і інструментів, які використовувались для створення середовища розробки. В результаті немає ніякої різниці між об’єктами, які надаються фірмою Borland або третіми фірмами, і об’єктами, які ви можете створити.
В стандартну поставку Delphiвходять основні об’єкти, які утворюють вдало підібрану ієрархію з 270 базових класів. На Delphiможна однаково писати як додатки до корпоративних баз даних, так і, для прикладу, ігрові програми. Це пояснюється наступним чином, що традиційно в середовищі Windows було достатньо складно реалізувати інтерфейс користувача. Модель подій у Windows завжди була складна для розуміння і відладки. Але саме розробка інтерфейсу в Delphiявляє собою найбільш просту задачу для програміста.
Візуальна побудова програмних додатків з програмних прототипів
Візуальна технологія розробки програм — дозволяє швидко створювати програмні додатки шляхом розміщення на формі стандартних компонентів. При цьому відповідний код програми автоматично генерується Delphi. Така технологія звільняє розробника від рутинної роботи по створенню інтерфейсу користувача і дозволяє привертати більше уваги внутрішній організації програми і обробці даних.
Середовище Delphiвключає в собі повний набір візуальних інструментів для швидкої розробки додатків (RAD — rapid application development), який підтримує розробку інтерфейсу користувача і підключення до корпоративних баз даних. VCL — бібліотека візуальних компонентів, яка включає в собі стандартні об’єкти побудови інтерфейсу користувача, об’єкти управління даними, графічні об’єкти, об’єкти мультимедіа, діалоги і об’єкти управління файлами, управління DDEта OLE.
Масштабовані засоби для побудови баз даних
Об’єкти БД в Delphiосновані на SQL та включають в собі повну потужність BorlandDatabaseEngine. До складу Delphiтакож включений BorlandSQLLink, тому доступ до СКБД Oracle, Sybase, Informix и InterBase проходить з високою ефективністю. Крім того, Delphi включає в собі локальний сервер InterBase для того, щоб можна було розробити розширені на будь-які SQL-сервера додатки в офлайновому режимі. Розробник в середовищі Delphi, який проектує інформаційну систему для локальної машини (для прикладу, невелику систему обліку медичних карток для одного комп’ютера), може використовувати для збереження інформації файли формату *.dbf (як у dBaseабоClipper) або *.db (Paradox). Якщо ж він буде використовувати локальний InterBaseforWindows 4.0 (це локальний SQL-сервер, який входить до поставки), то його додаток без будь-яких змін буде працювати і у складі великої системи із архітектурою клієнт-сервер.
Отже, один і той самий додаток можна використати як для локального, так і для більш серйозного клієнт-серверного варіанту.
Інтегроване середовище розробки додатків
Інтегроване середовище розробки додатків (IDE — IntegratedDevelopmentEnvironment) — дозволяє створювати, компілювати, проводити тестування та редагувати проект або групу проектів в єдиному середовищі програмування.