де
— кількість вихідних команд в тисячах.В якості вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту програми-додатка складає приблизно 4000 рядків. Тоді:
Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:
Тоді ми отримуємо, що продуктивність праці розробників:
де
— строк розробки програмного продукту; — коефіцієнт вірності постановки завдання; — час розробки алгоритму; — час настройки та тестування; — час на підготовку тексту; — час на розробку документації.Останні величини обчислюються по наступним формулам:
де К — залежить від ступеня підготовки програміста;
— кількість рядків програми.Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).
Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює:
Визначимо собівартість години роботи ПК.
Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера.
До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.
Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:
де
— середня кількість робочих днів у рік.Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:
Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:
Витрати енергії визначаються за формулою:
де
— витрати електроенергії за одну годину; — вартість 1 кВт/год електроенергії; — час роботи комп’ютера за рік.Тоді витрати енергії складають:
Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комп'ютера на норму амортизаційних відрахувань 10%:
Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (інженера з місячним посадовим окладом 300 грн.) складає:
Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:
Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:
Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:
Кількість комп'ютерів, на яких працюватиме інструментальна система створення електронних підручників:
Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:
Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:
Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:
де
— собівартість години роботи на комп’ютері; —час необхідний для розробки програмного продукту. Підставляємо значення й одержуємо:Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:
Загальні витрати на виконання дипломної роботи:
Підставляємо дані й одержуємо:
Визначення ціни на програмний продукт визначається наступним співвідношенням:
де В — витрати на виконання дипломного проекту;
P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 10;
K— коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,3.
Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:
Річний економічний ефект визначається за наступною формулою:
де:
— витрати на розв’язання задачі традиційними методами; — періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 300; — приведені витрати.Для визначення параметру
використовується наступна формула:де:
— трудомісткість на складання документу, вимірюється в годинах; — заробітна плата виконавця за одну годину.Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:
Для визначення параметру
використовується наступна формула:де:
— загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка; — собівартість години роботи на комп’ютері;