Інформаційні технології багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив у соціальних системах (стр. 2 из 6)

На основі розробленої в дисертації інформаційної технології комбінованого багатокритеріального експертного вибору була сформована експертна група. Розроблені методика, моделі, алгоритми й інформаційна технологія були використані для проведення соціолого-експертного дослідження стану питання впровадження Болонської конвенції в Україні. Дослідження проводилося на базі вузів і відділу освіти Дніпропетровської області. За результатами експертизи за допомогою створеного програмного забезпечення, зроблений аналіз стану питання впровадження Болонської конвенції в Україні.

Результати дисертаційної роботи можуть бути використані для вирішення задач вибору альтернатив у складних соціальних і технічних системах. Методичне, математичне і програмне забезпечення дозволяють застосовувати їх для комплексного цільового використання в різних сферах діяльності.

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні та практичні результати дисертації, висновки, рекомендації, програми, які викладені в дисертаційній роботі й виносяться на захист, одержані та розроблені автором самостійно. Вони представлені в спеціалізованих національних і міжнародних виданнях, на міжнародних і національних конференціях і семінарах. У роботах, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в наступному: у [2] виконано аналіз тенденцій розвитку експертних технологій для дослідження складних соціальних систем; у [5] розроблена технологія застосування експертних методів в соціологічних дослідженнях.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи й практичні результати дослідження доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології і інформаційна безпека в науці, техніці і освіті" «Інфотекс-2002» (м. Севастополь, 2002 р.), III Всеукраїнській конференції “Сучасні технології в науці і освіті” (м. Кривий Ріг, 2003 р.), ІV Всеукраїнській конференції "Теорія і методика навчання математики, фізики, інформатики" (м. Кривий Ріг, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології і інформаційна безпека в науці, техніці і освіті" «Інфотекс-2004» (м. Севастополь, 2004 р.), IX Міжнародній науково-практичній конференції "Наука та освіта-2006" (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), VI Всеукраїнській конференції "Теорія і методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі" (м. Кривий Ріг, 2006 р.), II Науково-технічній конференції з міжнародною участю "Матеріали електронної техніки і сучасні інформаційні технології" (МЕТІТ–2) (м. Кременчук, 2006 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології в наукових дослідженнях і учбовому процесі" (м. Луганськ, 2006 р.), Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика" (м. Київ, 2007 р.), II Міжвузівській науково-технічній конференції молодих учених і студентів "Інформаційні технології в економічних і технічних системах" (ІТЕТС –2007) (м. Кременчук, 2007 р.) та ін.

Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи викладено у 14 публікаціях. З них 10 статей надруковано у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для спеціальності 05.13.06, 8 з яких одноосібні. Опубліковано 4 тези доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 130 найменувань, 11 додатків на 37 сторінках, 23 рисунків та 17 таблиць. Загальний обсяг дисертації становить 141 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність дисертаційної роботи, сформульовані мета і завдання дослідження, доведена наукова новизна тематики та визначена її практична цінність. Подається інформація про апробації роботи і використання результатів проведених досліджень в системі вищої освіти в Україні, наукових установах і промислових підприємствах.

Перший розділ узагальнює результати аналізу стану питання експертизи в Україні та за кордоном. Розглядається стан розробленості проблеми. Відмічені автори і літературні джерела, що внесли значний внесок у розробку вказаного питання. Проаналізована роль експертних оцінок у розвитку й управлінні суспільством. Визначена актуальність застосування експертних методів для оцінки стану суспільства і динаміки його змін.

Порівняльний аналіз існуючих сучасних підходів і методів проведення експертизи показав особливості та складності проведення експертизи соціальних систем. Виявлено, що основна увага науковців приділяється проведенню експертизи, а питанню формування експертних груп приділяється недостатньо уваги. На основі результатів аналізу розроблено логіко-функціональну схему проведення експертизи у соціологічних дослідженнях (рис. 1), запропонована класифікація форм експертного опитування, яка відмінна від усталеної комбінованими формами і використанням технічних засобів.

Представлені засади необхідності створення нової методології на основі декількох методів, що доповнюють і врівноважують один одного. Запропоновано алгоритм автоматизованого збору й обробки експертної інформації, що складається з чотирьох етапів. На підставі проведених досліджень і порівняльного аналізу сформульована задача розробки методології формування експертних груп, що базується на багатокритеріальному експертному виборі альтернатив. Головними питаннями вирішення такої задачі є: обґрунтований відбір експертів, правильне визначення їх кількості, оптимальна організація їх роботи, науково обґрунтована процедура обробки результатів опитування. Зроблено аналіз застосування інформаційних систем в соціології. Виявлена недостатня інформаційна підтримка в процесі проведення соціологічних досліджень (0,4% з трьохсот досліджених ІС).

Результати досліджень, викладені у першому розділі, дозволили зробити висновок про необхідність розробки методології для формування експертної групи, що ґрунтується на комбінованому використанні декількох методів і підходів та

багатокритеріальному відбору. Також виявлена необхідність розробки автоматизованої інформаційної технології для підтримки нової методики.

Другий розділ присвячений питанням побудови методології комбінованого багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив (КБЕОА). У цьому розділі на основі системного підходу представлена методологія формування експертної групи. Виконана декомпозиція, виділені підсистеми і зв'язки між ними. У системі виділені 4 модулі (організація експертизи, оцінка альтернатив, обробка інформації, формування групи експертів). Запропоновано організаційну структуру системи проведення експертиз.

Символьний запис системи формування експертної групи

= ,

де

– технічні засоби;

– діяльність людини;

– решта елементів в системі;

– зв'язки між людиною і технікою;

– функція системи.

Розроблена концепція системи багатокритеріального відбору для соціальної експертизи. Згідно з концепцією дослідження, запропоновані такі процедури: а) декомпозиція критеріїв на групи, які зручні для порівняння; б) ранжирування груп і критеріїв в межах груп за важливістю; в) вибір кількісних характеристик критеріїв; г) розробка методів оцінки; д) оцінка альтернатив; е) вибір методів агрегації; ж) остаточне рішення (вибір альтернатив).

За основу нової методології експертної оцінки пропонується використовувати поєднання прийомів і алгоритмів декількох базових методів, що наведені в розділі 1. Це обумовлено наявністю у кожного окремого базового методу недоліків і обмежень, які враховуються під час їх комплексного використання. Кожний з них використовується як інструмент додаткового контролю результатів, одержаних іншими методами. Таким чином, досягається максимальна можливість об'єктивізації оцінки, що характеризує даного експерта. Для побудови комбінованої методики використані 30 базових методів, 6 основних методик і 3 психологічні тести. В розробленій методиці для складної соціальної системи використовуються статистичні, евристичні, математичні методи.

Математична модель комбінованої методики складається з таких моделей: модель збору вхідних даних, модель визначення кількості експертів в групі, модель самооцінки, модель взаємооцінки, модель соціометричної оцінки, модель документальної оцінки, модель тестової оцінки, модель оцінки за об'єктивними показниками, модель агрегації результату, модель прийняття рішення. Кожна модель використовує свій математичний апарат. Запропоновано схему процесу формування експертної групи для соціального дослідження (рис. 2).

Модель визначення кількості експертів N із заданою довірчою вірогідністю

і погрішністю має вигляд

,