Мультиплексор (селектор даних) здійснює операцію передачі сигналу з обраного входу на вихід. Номер входу дорівнює адресі — двійковому числу, обумовленому станом адресних входів.
Даний мультиплексор має 12 входів: вісім з яких - входи даних (DO - D7) три - входи адресні (А, У, З) і один - вхід, що дозволяє, (EN). Мультиплексор працює при подачі на вхід дозволу логічного 0.
Вихід W є доповненням виходу Y. (W—Y')
Входи | Виходи | ||||
З | У | А | EN | Y | W |
х | х | х | 1 | 0 | 1 |
0 | 0 | 0 | 0 | D0 | D0 |
0 | 0 | 1 | 0 | D1 | Dl |
0 | 1 | 0 | 0 | D2 | D2 |
0 | 1 | 1 | 0 | D3 | D3 |
1 | 0 | 0 | 0 | D4 | D4 |
1 | 0 | 1 | 0 | D5 | D5 |
1 | 1 | 0 | 0 | D6 | D6 |
1 | 1 | 1 | 0 | D7 | D7' |
Демультиплексор
Демультиплексор виконує операцію, зворотню мультиплексору. Він передає дані з входу на той вивід, номер якого дорівнює адресі. Даний пристрій має 4 входи і 8 виходів. Входи адреси: А, У, С. Вхід даних - G. Якщо на вході G логічна 1, то на усіх виходах - також логічна 1.
Входи | Виходи | ||||||||||
G | З | У | А | 00 | 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | 06 | 07 |
0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 |
0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 |
0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 |
0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 |
х | х | х | х | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
RS – тригер
RS-тригер має тільки 2 встановлених входи: S (set - установка) - установка виходу Q у 1 і R (reset - скидання) — скидання виходу Q у 0. Для цього тригера є неприпустимою одночасна подача команд установки і скидання (R = S = 1), тому стан виходу в цьому випадку залишається невизначеним і, узагалі не описується. Робота тригера описується таблицею функціонування:
Входи | Входи | |||
Установка S | Скидання В | Q | Q' | |
0 | 0 | Q-1 | Q-1 | |
0 | 1 | 0 | 1 | |
1 | 0 | 1 | 0 | |
1 | 1 | х | х |
JK-тригер із входами установки логічної 1
Відмінною рисою JK-тригера є наявність двох інформаційних входів: J і К. Ці входи визначають зміну стану тригера по фронту імпульсу рахункового входу, як показано у виділеній частині таблиці функціонування. Установлені входи працюють як і в RS-тригера. Даний JK-тригер встановлюється в одиницю і інформація заноситься в нього по негативному фронті імпульсу на рахунковому вході. При подачі на входи установки двох одиниць одночасно виходи встановлюються в 1.
Входи | Виходи | |||||
Установка Preset | Скидання Clear | J | ДО | Рахунок Clock | Q | Q |
1 | 1 | х | х | х | 1 | 1 |
1 | 0 | х | х | х | 1 | 0 |
0 | 1 | х | х | х | 0 | 1 |
0 | 0 | 0 | 0 | ↓ | збереження | |
0 | 0 | 0 | 1 | ↓ | 0 | 1 |
0 | 0 | 1 | 0 | ↓ | 1 | 0 |
0 | 0 | 1 | 1 | ↓ | рахунок |
JK - тригер із входами установки логічного "0"
Цей елемент подібний JK-тригеру, описаному вище, за винятком того, що установка тригера виконується логічним 0.
Входи | Виходи | |||||
Установка Preset | Скидання Clear | J | ДО | Рахунок Clock | Q | Q |
0 | 0 | X | X | X | 1 | 1 |
1 | 0 | X | X | X | 0 | 1 |
0 | 1 | X | X | X | 1 | 0 |
1 | 1 | 0 | 0 | ↓ | збереження | |
1 | 1 | 0 | 1 | ↓ | 0 | 1 |
1 | 1 | 1 | 0 | ↓ | 1 | 0 |
1 | 1 | 1 | 1 | ↓ | рахунок |
D – тригер
Інформація з входу D заноситься в тригер по позитивному перепаді тактового імпульсу і зберігається до наступного позитивного перепаду на рахунковому вході.
Входи | ВИХОДИ | |
Даних D | Рахунок Clock | Q |
0 | ↓ | 0 |
1 | ↓ | 1 |
D - тригер із входами установки логічного "0"
Цей тригер подібний D-тригеру, описаному вище, за винятком того, що у нього є два установочні входи: установка (Preset) і скидання (Clear), що працюють як у RS – тригері.
Входи | Виходи | ||||
Установка Preset | Скидання Clear | Даних D | Рахунок Clock | Q | Q' |
0 | 1 | X | X | 1 | 1 |
0 | 0 | X | X | 0 | 1 |
1 | X | X | 1 | 1 | 0 |
1 | 0 | 0 | ↓ | 0 | 1 |
1 | 1 | 1 | ↓ | 1 | 0 |
Лічильник
Лічильник - елемент, що здійснює підрахунок імпульсів. Двійкове число, що представлене станом його виходів, по фронту імпульсів на рахунковому вході збільшується на одиницю. Цей пристрій являє собою чотирьохрозрядний лічильник із двома входами синхронізації і чотирма виходами.
Входи | Виходи | ||||
N | Рахунок | D | З | У | А |
0 | ↓ | 0 | 0 | 0 | 0 |
1 | ↓ | 0 | 0 | 0 | 1 |
2 | ↓ | 0 | 0 | 1 | 0 |
3 | ↓ | 0 | 0 | 1 | 1 |
4 | ↓ | 0 | 1 | 0 | 0 |
5 | ↓ | 0 | 1 | 0 | 1 |
6 | ↓ | 0 | 1 | 1 | 0 |
7 | ↓ | 0 | 1 | 1 | 1 |
8 | ↓ | 1 | 0 | 0 | 0 |
9 | ↓ | 1 | 0 | 0 | 1 |
10 | ↓ | 1 | 0 | 1 | 0 |
11 | ↓ | 1 | 0 | 1 | 1 |
12 | ↓ | 1 | 1 | 0 | 0 |
13 | ↓ | 1 | 1 | 0 | 1 |
14 | ↓ | 1 | 1 | 1 | 0 |
15 | ↓ | 1 | 1 | 1 | 1 |
Скидання лічильника: | |||||
Входи | Виходи | ||||
R01 | R02 | QD | QC | QB | QA |
1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 |
0 | Ч | рахунок | |||
Ч | про | рахунок |
Чотирьохрозрядний регістр зсуву
Послідовний регістр зсуву - елемент, який при подачі тактового імпульсу може зміщувати на один розряд (вправо чи вліво) молодший чи старший розряд. Він являє собою кілька взаємопов’язаних тригерів.
Таблиця установки режимів | ||
SO | SI | Операція |
0 | 0 | збереження |
0 | 1 | зрушення вправо |
1 | 0 | зрушення вліво |
1 | 1 | рівнобіжне завантаження |
Якщо на вхід скидання (Clear) подати логічний 0, то на усіх виходах встановиться рівень логічного 0.
Таблиця функціонування
Входи | Виходи даних | ||||||||||||
Скидання | Режим | Послідовні | Рівнобіжні | ||||||||||
Clear | S1 | SO | Clock | Left | Left | А | У | З | D | QA | Qb | Qc | Qd |
0 | X | X | X | х | х | х | х | х | х | 0 | 0 | 0 | 0 |
1 | X | X | 0 | х | х | х | х | х | х | QAO | Qbo | Qco | Qm |
1 | 1 | 1 | ↓ | х | х | а | b | с | d | а | b | З | d |
1 | 0 | 1 | ↓ | х | 1 | х | х | х | х | 1 | QAN | Qbn | Qcn |
1 | 0 | 1 | ↓ | х | 0 | х | х | х | х | 0 | QAN | Qbn | QCN |
1 | 1 | 0 | ↓ | 1 | х | х | х | х | х | Qbn | QCN | Qon | 1 |
1 | 1 | 0 | ↓ | 0 | х | х | х | х | х | Qbn | QCN | Qdn | 0 |
1 | 0 | 0 | ↓ | х | х | х | х | х | х | QAO | QBO | Qco | Qdo |
ЦАП