Прив’язка координат
Для точного введення координат з використанням мишки використовуються спеціальні команди:
SNAP (ШАГ) – прив’язка координат до вузлів невидимої сітки;
OSNAP (ПРИВЯЖИ) – об’єктна прив’язка (прив’язка координат до різноманітних точок уже створених об’єктів).
Визначення вузлів невидимої сітки за допомогою команди SNAP (ШАГ) виконується по запиту:
Snap spacing or ON/OFF/Aspect/Rotate/Style <current>:
Интервал привязки или Вкл./Откл./Аспект/Поворот/Стиль <текущее значение>:
По замовчуванню визначається однаковий крок сітки по осям Х іУ, а поточні значення видаються в кутових дужках.
Ключі команди дозволяють:
ON/OFF (Вкл./Откл.) – ввімкнути/ввимкнути прив’язку (теж саме здійснюється з допомогою функціональної клавіші <F9> чи кнопки SNAP (ШАГ) в рядку стану);
Aspect (Аспект) – визначити різний крок сітки по осям Х і У;
Rotate (Поворот) – визначити кут сітки по відношенню до осі Х;
Style (Стиль) – задати стиль режима SNAP: стандартний чи ізометричний.
Стандартний режим визначає прямокутну сітку крокової прив’язки. Ізометричний режим служить для роботи ізометричними зображеннями. По замовчуванню використовується стандартний стиль. Для полегшення побудов і роботи над малюнком можна використовувати команду GRID (СЕТКА), яка дозволяє отримати на екрані зображення вузлів ізометричної сітки.
Ключі:
Grid spacing (X) (Интервал сетки (X)) – відстань між вузлами сітки, виражена в умовних одиницях.
ON/ OFF (Вкл./Откл) – вмикає/вимикає видимість сітки ( те ж саме здійснюється за допомогою функціональної клавіші <F7> або кнопки GRID (СЕТКА) в рядку стану);
Snap (Шаг) – робить інтервал сітки рівним інтервалу прив’язки (те ж саме здійснюється заданням інтервала сітки, рівного 0);
Aspect (Аспект) – запитує інтервали сітки по горизонталі і по вертикалі і визначає сітку, ширина і висота ячейки котрої має різну величину.
При введенні точок можна використовувати об’єктну прив’язку. Цей спосіб дозволяє точно вказувати такі точки, як, наприклад, точка перетину, середина відрізка або дуги, центр круга і т.д. Об’єктні прив’язки можна створити з допомогою команди OSNAP, пункта Object Snap Settings… меню Tools або панелі інструментів Object snap.
Режими об’єктної прив’язки:
ENDpoint (КОНточка) – прив’язка до найближчої кінцевої точки лінії або дуги, границі області;
MIDpoint (СЕРедина) – середня точка таких об’єктів, як лінія або дуга;
CENter (ЦЕНтр) – центр круга, дуги або еліпса
NODe (УЗЕл) – прив’язка до точкового елемента;
QUAdrant (КВАдрант) – прив’язка до найближчої точки квадранта на дузі, колі або еліпсі (0, 90, 180, 270 градусів);
INTersection (ПЕРесечение) – перетин двох ліній, лінії з дугою або колом, двох кіл і/або дуг, сплайнів, границь області.
INSertion (ТВСтавки) – прив’язка до точки вставки тексту, атрибута, форми, блока;
NEArest (Ближайшая) – прив’язка до точки на лінії, дузі або колі, котра являється найближчою до позиції перехрестя;
APParent Intersection (Кажущееся пересечение) – прив’язка до точки можливого перетину.
Режими об’єктної прив’язки, що використовують попередню точку:
PERpendicular (Нормаль) – прив’язка до точки на лінії, колі, еліпсі, сплайні або дузі, котра створює разом з останньою точкою нормаль до цього об’єкту;
TANgent (КАСательная) – прив’язка до точки на колі чи дузі, яка при з’єднанні з останньою точкою створює дотичну;
NONe (НИЧего) – відміна об’єктної прив’язки.
Координатні фільтри і відслідковування
Використання координатних фільтрів дозволяє задавати значення одної координати, тимчасово ігноруючи значення інших. Координатні фільтри в разом з об’єктами прив’язками дозволяють отримувати значення координат існуючих об’єктів для визначення нової точки.
Координатні фільтри можна вводити в командному рядку в відповідь на запит вводу точки. Якщо необхідно ввести окремо координати Х чи У, достатньо відповідно використовувати фільтри Х чи У. Для задання значень координат можна використовувати об’єктні прив’язки.
Якщо для побудови (введення) точки одна або декілька проміжних точок, зручно використовувати команду Tracking (Отслеживание). Команду можна використовувати в відповідь на будь який запит точки. При цьому автоматично встановлюється режим ORTHO. Процес введення проміжних точок завершується натисканням клавіші <ENTER>. Остання введена точка буде використовуватися в якості відповіді на запит введення точки. Відслідковування являється швидким способом визначення таких точок, як, наприклад, центр прямокутника. Так для побудови кола в центрі прямокутника з допомогою відслідковування необхідно виконати наступну послідовність дій:
Command: CIRCLE
3P/2P/TTR/<Center point>: tracking
First tracking point: mid (Выбрать нижнюю сторону прямоугольника).
Next point (Press Enter to end tracking): mid (Выбрать левую сторону).
Next point (Press Enter to end tracking): <ENTER>
Diameter/<Radius>: 10
Вирахування точок і значень
Для вказування точок на кресленні чи обрахунку математичних виразів можна вводити формули в командному рядку. При цьому використовується команда CAL, котра викликає геометричний калькулятор. Калькулятор дозволяє вирахувати векторні, дійсні і цілочисельні вирази, які підпорядковуються стандартним математичним правилам обрахунку. Перевага математичних операцій в порядку зменшення: ( ) – операція "взяття в дужки" (груповий вираз);
^ - піднесення до степеня;
*, / – множення і ділення;
+, - – додавання і віднімання;
Графічні примітиви в AutoCAD і команди їх задання
Малюнки в AutoCAD будуються з набору графічних примітивів, під якими розуміють елемент креслення, що обробляється системою як ціле, а не як сукупність точок чи об’єктів. Команди малювання можуть бути введені в командний рядок або вибрані з меню Draw (Рисование) чи панелі інструментів Draw.
Графічний примітив дуга
Команда ARC (ДУГА)
Ключі:
Center (Центр):
Start point (Начальная точка);
End point (Конечная точка);
Angle (Угол);
Length of chord (Длина хорды);
Radius (Радиус);
Direction (Направление).
Варіанти побудови дуги:
3-point (3 точки) – по трьом точкам, що лежать на дузі;
St, C, End (Н, Ц, К) – по початковій точці, центру і кінцевій точці. Дуга будується проти годинникової стрілки;
St, C, Ang (Н, Ц, Угол) – по початковій точці, центру і куту. При додатному значенні кута дуга будується від початкової точки проти годинникової стрілки, при відємному значенні – за годинниковою;
St, C, Len (Н, Ц, Длин) – по початковій точці, центру і довжині хорди;
St, E, Rad (Н, К, Рад) – по початковій, кінцевій точкам і радіусу;
St, E, Ang (Н, К, Угол) – по початковій, кінцевій точкам і куту;
St, E, Dir (Н, К, Напр) – по початковій, кінцевій точкам і напряму (кут нахилу дотичної з початкової точки);
Ce, S, End (Ц, Н, К) – по центру, початковій і кінцевій точкам;
Ce, S, Len (Ц, Н, Длин) - по центру, початковій точці і довжині хорди;
Ce, S, Ang (Ц, Н, Угол) – по центру, початковій точці і куту;
ArcCont: (ПродДуг:) – як продовження попередньої лінії чи дуги. Аналогічні дії викликаються, якщо в відповідь на перший запит натиснути клавішу <ENTER> або Пробел. Відбувається побудова дуги подібно до варіанту St, E, Dir (Н, К, Напр). При цьому початковою точкою дуги і її початковим напрямком стануть відповідно кінцева точка і кінцевий напрям останньої створеної дуги чи відрізка. Цей спосіб особливо зручний для побудови дуги, дотичної до заданого відрізку.
По замовчуванню прийнятий спосіб накреслювання дуги по трьом лежачим на ній точкам.
Графічний примітив Полілінія
Полілінія – послідовність прямолінійних і дугових сегментів з можливим показом ширини.
Команда PLINE (ПЛИНИЯ)
Ключі для зміни ширини полілінії:
Half-width (Полуширина) – дозволяє задати напівширину - відстань від осьової лінії широкого сегмента до краю;
Width (Ширина) – дозволяє задати ширину наступного сегмента. Запитується початкова і кінцева ширина.
Undo (ОТМени) – використовується для відміни останнього створеного сегмента.
Ключі в режимі створення прямолінійних сегментів (відрізків):
Arc (ДУга) – перехід в режим малювання дуг;
Close (Замкни) – замкнути відрізком (особливо рекомендується використовувати при створенні замкнутих поліліній);
Length (ДЛина) – довжина сегмента як продовження попереднього, в тому ж напрямку.
Ключі в режимі малювання дугових сегментів:
Angle (Угол) – центральний кут (по замовчуванню малюється проти годинникової стрілки, при відємному значенні кута дуга малюється по годинниковій стрілці);
CEnter (Центр) – центр дуги;
CLose (Замкни) – замкнути дугою;
Direction (Направление) – напрям (аналогічно ARC);
Line (ОТРезок) – перехід в режим відрізків;
Radius (Радиус) – радіус дуги;
Second point (Вторая) – друга точка дуги, яка будується по трьом точкам. Якщо дуга не являється першим сегментом полілінії, то починається вона в кінцевій точці попереднього сегмента і по замовчуванню проводиться по дотичній до нього.
Дугові сегменти полілінії можна задавати будь яким із способів, описаних для команды ARC (ДУГА). Можливість задання товщини лінії робить зручною цю команду при розробці функціональних і принципових схем автоматизації технологічних процесів.
Команда DONUT (КОЛЬЦО) будує "замальовані" круги і кільця. Кільце будується по внутрішньому і зовнішньому діаметрам і центру і являє собою замкнуту широку полілінію, що складається з дугових сегментів.
Запити:
Inside diameter <current>: (Внутренний диаметр <по умолчанию>:)
Outside diameter <current>: (Внешний диаметр <по умолчанию>:)
Center of doughnut: (Центр кольца:)
Останній запит видається циклічно. Для закінчення потрібно натиснути <ENTER>.
Команду DONUT (КОЛЬЦО) зручно використовувати для зображення пристроїв і засобів автоматизації.
Якщо попередньо в команді FILL (ЗАКРАСЬ) був заданий ключ On (Включи), то полюса зображаються у вигляді суцільної лінії, якщо Off (Отключи), то полоска зображується в вигляді контура. Це справедливо також для команд PLINE (ПЛИНИЯ), ФИГУРА (SOLID), TRACE (ПОЛОСА).
Текст
В AutoCAD можна задавати різноманітні типи тексту (стилі). Їх задання забезпечує команда STYLE (СТИЛЬ), яка виводить діалогове вікно Text Style (Текстовые стили). Це діалогове вікно викликається також з пункту Text Style... (Текстовые стили...) меню Format (Формат).