Мовна модель сучасного простору в Excel i XML
Зміст
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Завдання 4
Список використаної літератури
Ваша фірма спеціалізується на виробництві певної продукції. Вважаючи показником ефективності щомісячний прибуток, побудувати найпростішу модель (поетапно, в т.ч. і діаграму впливу) для вивчення можливості подальшого розширення фірми (вважати, що попит на виріб не залежить від його ціни). Модель представити у вигляді електронної таблиці Excel (в режимі обчислень та в режимі формул). Назву фірми, вид виробу (один), види необхідних інгредієнтів (два) та початкові значення вхідних змінних задати самостійно.
Для вибору виду виробу використаємо дані з групи вихідних даних, що відповідають варіанту №22 (Кондитерські вироби).
Модель, що розроблено відповідно до завдання 1 у режимі таблиці наведена на рис.1.1.
Рис.1.1.
До комірки I3 введено формулу =СУММ(E3:H3)*D3, до комірки J3 введено формулу =B3*D3, до комірки K3 введено формулу =B3*D3-I3, таким чином, розроблена модель у режимі формул наведена на рис.1.2.
Рис.1.2.
Діаграму впливу зображено на наступному рис.1.3.
Рис.1.3.
Доповнити модель побудовану при виконанні завдання 1, включивши в неї пропорційну залежність між ціною і попитом. Оцінити модель за допомогою аналізу "Що-якщо", знайти точку беззбитковості, провести аналіз чутливості та аналіз компромісів. Відповідні моделі представити у вигляді електронних таблиць Excel в режимі обчислень та в режимі формул.
Доповнимо модель продовженням рядів ціни й попиту з пропорційними кроками, відповідно у 4,5% і 10,5%. До пропорційної залежності між ціною і попитом підіб’ємо й другі стовпці списку, причому діапазон Е3:Н3 протягнемо до рядка 16 без змін (на попередньому етапі будемо враховувати витрати постійними і на підверненими інфляції). Діапазон І3:К3 скопіюється до рядка 16 відповідно зі змінами (так як формули з відносними посиланнями). Додамо також стовпці Рентабельності і лінії беззбитковості. До комірки L3 внесемо формулу =K3*100/I3 та простягнемо її до комірки L16.
Модель у режимі чисел наведено на рис.2.1.
Рис.2.1.
Результати планування, які необхідно далі піддати аналізу на чутливість до інфляції, знаходяться в клітці І16 базової таблиці. Цим закінчується перший крок роботи.
Другим кроком є підготовка однофакторної моделі для аналізу показника витрат, на чутливість до інфляції (у загальному випадку залежних показників може бути більше).
Факторна модель використовується тут інакше, чим у першій задачі. Вона "повернена" на 90 градусів відносно залежній величини, і стовпець (у моделях аналізу чутливості) - це фактор, а величина, що залежить від значень фактора, знаходиться в клітках іншої таблиці.
Діапазон значень фактора інфляції розмістимо в стовпці.
У службову клітку (В19) введемо формулу =І16+І16*A19. Формула посилається на клітку І16 базової таблиці, а також на клітку введення A19 (рівень інфляції), див. рис.2.2.
Рис.2.2.
Третій крок. Виділимо блок факторної таблиці А19:В34. Ввійдемо в меню Data| Table. У діалоговому вікні "Сolumn Іnput Cell" (комірку введення стовпця) вкажемо адресу комірки введення стовпця (А19) і активізуємо кнопку ОК. У результаті буде автоматично заповнена зона вихідних даних У19:В34.
Факторна таблиця аналізу чутливості витрат до можливого діапазону інфляції прийме вид рис.2.3:
Рис.2.3.
Бачимо, що загальні витрати збільшилися до рівня 11 місяця з 14 місяців моделі.
Нижче складемо аналогічну модель вже з урахуванням зниження попиту (рис.2.4.)
Рис.2.4.
Далі надамо два графіка залежностей ціни, попиту, рентабельності і наведемо на нім лінії беззбитковості і точки беззбитковості, та побачимо як зсунулася рентабельність та точки беззбитковості.
Рис.2.5.
Рис.2.6.
Точки беззбитковості зсунулися вліво на 1 місяць під впливом інфляції витрат.
· Аналітичний принцип "що, якщо" є основним методом дослідження даних в електронній таблиці.
· З часу появи електронних таблиць класичними, базовими вважаються методи однофакторної і двофакторної таблиці. У сполученні зі звичайними користувальницькими таблицями вони часто використовуються для аналізу чутливості прогнозів у стратегічному і фінансовому менеджменті, при переоцінках, складанні шкал, витрат.
· Однофакторну і двофакторну таблиці називають також таблицями з одним входом і з двома входами, а також таблицями підстановки.
· Ефективність базових методів обумовлена тим, що вони виконують обчислення на основі однократно введених формул, без ручного копіювання на всі клітки, як це робиться в звичайних таблицях. Цим заощаджується пам'ять ПЭВМ і час користувача.
Ваша фірма випускає деякі вироби в асортименті (не менше 4). Для їх виготовлення можна використовувати ряд деталей (не менше 8), серед яких деякі є взаємозамінюваними. Найменування виробів та деталей, запаси деталей, їх потреби для виготовлення кожного виробу, а також питомий прибуток від реалізації кожного виробу задати самостійно. Скласти (у вигляді електронної таблиці) оптимальний план виробництва (для максимізації прибутку) на наступний квартал при наявних запасах деталей. Визначити лімітуючи обмеження та зробити висновки. Вхідна модель виглядає так, як це наведено у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
| Вироби | А | Б | В | Г | Запас деталей |
| Деталі | |||||
| 1 | 2 | 1 | 3 | 4 | 210 |
| 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | 230 |
| 3 | 1 | 1 | 3 | 1 | 195 |
| 4 | 2 | 2 | 2 | 1 | 220 |
| 5 | 2 | 1 | 3 | 4 | 215 |
| 6 | 1 | 2 | 2 | 0 | 210 |
| 7 | 2 | 1 | 3 | 4 | 217 |
| 8 | 1 | 2 | 2 | 3 | 215 |
| Прибуток | 210 | 190 | 220 | 200 |
Оптимальний план виробництва (для максимізації прибутку) відповідає наступної математичної моделі:
Здійснимо пошук рішення моделі, як це наведено на рис.3.1.
Рис.3.1.
Рішення знайдено успішно (рис.3.2)
Рис.3.2.
Таким чином, потрібно 12 виробів А, 53 вироби Б, 43 вироби В та 1 виріб Г, щоб добитися максимального прибутку у 22250 грн. та максимального використання запасів деталей (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2
| Вироби | А | Б | В | Г | Запас деталей | Використано деталей\Прибуток |
| Деталі | ||||||
| 1 | 2 | 1 | 3 | 4 | 210 | 210 |
| 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | 230 | 230 |
| 3 | 1 | 1 | 3 | 1 | 195 | 195 |
| 4 | 2 | 2 | 2 | 1 | 220 | 217 |
| 5 | 2 | 1 | 3 | 4 | 215 | 210 |
| 6 | 1 | 2 | 2 | 0 | 210 | 204 |
| 7 | 2 | 1 | 3 | 4 | 217 | 210 |
| 8 | 1 | 2 | 2 | 3 | 215 | 207 |
| Прибуток | 210 | 190 | 220 | 200 | 22250 | |
| Виробів на програму (Хi) | 12 | 53 | 43 | 1 |
На базі даних табличної моделі, побудованої при виконанні завдання 1, створити звіт (та відобразити його у браузері) про прибуток Вашої фірми за місяць. Для цього:
а) створити XML-документ, у який включити всі дані табличної моделі;
б) розробити DTD-документ (у вигляді DTD-файла), у якому описати структуру Вашого XML-документа;
в) створити стильову таблицю (у вигляді окремого XSL-файла) для відображення XML-документа у браузері; у XSL-файл, крім власне даних XML-документа, включити засоби відображення наступної службової інформації:
- Назва фірми;
- Заголовок звіту;
- Дані про директора фірми;
- Дані про бухгалтера фірми;
- Дата;
- Пояснювальний текст.
г) відобразити звіт у браузері.
Потрібні файли додані до дійсній роботи (рис.4.1 - 4.3).
Рис.4.1.
Рис.4.2.
Рис.4.3.
Список використаної літератури
1. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики. /За ред. Мадзігона В.М.-К.: Фенікс, 1997.-307 с.
2. Справка Microsoft Excel 2002.//Корпорация Microsoft (Microsoft Corporation), - 2001.
3. Кобелев Н.Б. Практика применения зкономико-математических методов и моделей: Уч. пос. - М.: Финстатинформ, 2000. - 246 с.