Витрати на електроенергію визначаються множенням витрат електроенергії за годину на вартість 1кВт год. електроенергії та на час роботи комп'ютера за рік. Витрати електроенергії визначається з паспортних даних комп'ютера. Для ПК на базі процесора Intel Intel Celeron 533 МГц вони складають 0,8 кВт год. Вартість 1 кВт години складає 24 копійок. Час роботи комп'ютера визначається множенням кількості робочих днів року на час роботи ПК в день:
Троб = (365 - 104 - 6) * 8 = 2040 (год).
Тоді вартість витрат електроенергії за рік складає:
Sел = 0,8 · 2040 · 0,24 = 391,7 (грн).
Норма амортизації дорівнює 10%, вартість комп'ютеру відповідає приблизно 2500 грн. Тоді амортизаційні витрати дорівнюють:
Sам = 0,1 · 2500 = 250 (грн).
Річна зарплата персоналу з окладом 550 грн. складає:
Зр = 12 * 550 = 6600 (грн).
Відрахування на соціальне страхування складають 3% від заробітної плати (2% - у фонд зайнятості, 1% - у пенсійний фонд):
Всоц = 0,03 * 6600 = 198 (грн).
Вартість витратних матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:
SВМ = 2500 * 0,02 = 50 (грн).
Утримання та ремонт приміщень складає 3% від вартості ПК:
Sрм = 2500 * 0,03 = 75 (грн).
Таким чином, загальні затрати на експлуатацію ПК за рік складають:
Век = Sел + Sам + Зр + Всоц + SВМ + Sрм = 7564,7 (грн).
Собівартість години роботи на ПК визначається діленням суми витрат на кількість годин роботи комп'ютера в рік:
C = Век / Троб = 7564,7/2040 = 3,71 (грн. /год).
Для визначення договірної ціни розраховуються поточні витрати на виконання програмного продукту. Ці витрати розраховуються як сума прямих та накладних витрат на виконання дипломної роботи за весь період її написання.
Прямі витрати, пов'язані з використанням ПК для виконання дипломної роботи, розраховуються виходячи з кількості годин Тгод роботи даної персональної ЕОМ, необхідних для виконання дипломної роботи та собівартості години її експлуатації:
Впр = С · Тгод. (3.9)
Кількість годин роботи ПК:
Тгод = Троб·Тзаг / 12 = 2040 · 3,7/12 = 630 (год).
В такому випадку прямі витрати:
Впр = 3,71 · 630 = 2337,60 (грн).
Накладні витрати включають в себе витрати на утримання персоналу, освітлення, опалення та інші витрати. Вони складають 40-50% від суми прямих витрат.
Внакл = 2337,6 · 0,4 = 935,04 (грн).
Поточні витрати на створення програмного продукту складають
ВППП = Впр + Внакл = 2337,60 + 935,04 = 3272,64 (грн).
Договірна вартість на програмний продукт визначається наступним чином:
Впп = ВППП · (1 + Р / 100%) · К, (3.10)
де Впп - витрати на виконання дослідження, передбаченого дипломною роботою, в грн., P - рівень рентабельності дослідження, К - коефіцієнт, що враховує заохочувальну надбавку за якість розробки.
Ступінь рентабельності програми приймається рівною Р=20%.
Заохочувальна надбавка за якість визначається в залежності від величини науково-технічного ефекту. Науково-технічний ефект - це інтегральний показник. Він включає в себе:
рівень новизни,
науково-технічний рівень дослідження та інше.
Величина науково-технічного ефекту приймається рівною 15, тобто К=1.
Таким чином, договірна вартість на програмний продукт:
Впп = 3272,64 · (1 + 20% / 100%) · 1 = 3927,16 (грн).
Річний економічний ефект визначається за формулою:
Ер = Вор * T - Вприв, (3.11)
де Вор - витрати на одноразове розв'язування задачі в традиційних умовах (ручна обробка інформації),
Т - періодичність розв'язування задачі (емпіричні дані відділу - 4), Вприв - приведені витрати.
Витрати (в гривнях) при ручній обробці інформації визначаються за формулою:
Вор = Т1 * A1, (3.12)
де Т1 - розрахункова трудомісткість (в люд. год) обробки інформації, А1 - середньогодинна зарплата виконавця.
За даними факультету Т1 = 40 годин, А1 = 8 грн.
Таким чином, витрати складають:
Вор = 40 · 8 = 320 (грн).
Приведені витрати розраховуються за формулою:
Вприв = В1 + Ен * Впп, (3.13)
де В1 - річні експлуатаційні витрати на розв'язок задачі,
Ен = 0,15 - нормативний галузевий коефіцієнт (враховує можливість використання програмного продукту протягом кількох років),
Впп - договірна вартість на програмний продукт (розраховується за формулою 3.10).
Експлуатаційні витрати розраховуємо за формулою:
В1 = Воп * T, (3.14)
де Воп - експлуатаційні витрати при одноразовому розв'язуванні задачі з використанням програмного продукту.
Воп = t * R, (3.15)
де t - час розв'язування задачі на ПК, С - собівартість години роботи на ПК. За результатами переддипломної практики t = 0,3 години.
Воп = 3,71 · 0,3 = 1,11 (грн).
Експлуатаційні витрати за формулою (3.14):
В1 = 1,11 · 4 = 4,44 (грн).
Звідси приведені витрати за формулою (3.13):
Вприв = 4,44 + 0,15 · 3927,16 = 539,50 (грн).
Річний економічний ефект від впровадження програмного продукту розраховуємо за формулою (3.11)
Eр = 320 · 4 - 539,50 = 686,50 (грн).
Річний економічний ефект розрахований при використанні програмного продукту на одному факультеті.
При використанні розробленої програми на багатьох факультетах економічний ефект значно збільшиться.
Порівняння трудомісткості при ручній та машинній обробці дає:
k = Т1/t = 40/0,3 = 133,
тобто трудомісткість розв'язку зменшується в 133 рази.
В результаті застосування розробленого програмного продукту час, який витрачається на складання розкладу, зменшиться в 133 рази.
1. Володин В., Володина Н. Расписание - это просто или не очень просто. - [Електронний ресурс]. - tech. stolica.ru.
2. Танаев.С.В., Сотсков Ю.Н., Струсевич В.А. Теория расписаний. Многостадийные системы. - М.: Наука, 1989. - 327 с.
3. Рутковская Д., Пилиньский М., Рутковский Л. Нейронные сети, генетические алгоритмы и нечеткие системы: Пер. с польск. И.Д. Рудинского. - М.: Горячая линия - Телеком, 2004. - 452 с.
4. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. - М.: Мир. 1976. - 162 с.
5. Вороновский Т.К., Махотило К.В., Петрашев С.Н., Сергеев С.А. Генетические алгоритмы, искусственные нейронные сети и проблемы виртуальной реальности. - Харьков: Основа, 1997. - 112 с.
6. Ковальчук В.М. Основи економічної теорії. - Тернопіль: 2003. - 203 с.
7. Руснак І.С., Бабюк А.В., Федорова О. Є. Охорона праці при роботі з комп’ютером. - Чернівці: Рута, 2005. - 128 с.