за розміром (–size n);
за типом (–type t);
за іменем користувача-власника (–user <ім’я власника>);
за іменем групи користувачів (–group <ім’я групи>).
Можна шукати один конкретний файл або сукупність однотипних файлів, які можна задати одним іменем із символами підстановки. Якщо не вказано <місце пошуку>, тоді пошук здійснюється у поточному каталозі.
Приклад 1. Здійснити пошук файла inittab за всіма каталогами:
find / –name inittab
Існує декілька команд для перегляду вмісту файла на екрані дисплея. Для малих за розміром файлів можна скористатись багатофункціональною командою cat. Вміст файла file1. txt на екрані дисплея можна побачити після виконання команди
cat file1. txt
Якщо вміст файла не поміщається повністю на екрані, тоді знадобиться команда more. За командою
more file1. txt
на екран дисплея буде виведено першу сторінку цього файла. Натискуючи клавішу <Enter>, можна переглянути посторінково весь вміст файла.
Переглянути посторінково текст файла можна також і за командою
less file1. txt
Важливою перевагою цієї команди є те, що можна рухатись не тільки вниз по тексту, але і повертатись назад.
За допомогою команди
head [–опції] <файл>
можна переглянути лише початок файла, а за допомогою команди
tail [–опції] <файл>
можна переглянути лише кінець цього файла.
Основні опції команд head і tail:
n c – видати на екран n символів;
n l – видати на екран n рядків;
n d – видати на екран n блоків.
Приклад 1. Видати на екран перші 5 рядків файла file1. txt:
head –5l file1. txt
Приклад 2. Видати на екран останні 40 символів файла file1. txt:
tail –40c file1. txt
Для отримання статистичних даних про розмір файла використовується команда wc. Формат команди:
wc [–опції] <файл>
За замовчуванням видається інформація про кількість рядків, слів та символів (саме в такому порядку) у <файл>. За допомогою опцій можна отримати цю інформацію вибірково:
l – видати кількість рядків;
w – видати кількість слів;
с – видати кількість символів.
Приклад. Видати на екран кількість рядків файла file1. txt:
wc –l file1. txt
За замовчуванням як пристрій введення використовується стандартний пристрій введення, тобто клавіатура, а як пристрій виведення використовується стандартний пристрій виведення, тобто екран дисплея. Для більшості команд можна зробити так, щоб команда отримувала дані із файла, а не з клавіатури, і виводила свої результати на інший дисплей або у файл. Для позначення переадресації введення-виведення в командному рядку використовуються символ < або символ >. Можна розглядати напрям стрілки як напрям передачі даних.
Наприклад, якщо за командою ls ми отримаємо список файлів каталога на екрані, то за допомогою команди
ls > dir. txt
цей список поміщається у файл dir. txt.
Якщо необхідно дописати нові дані у існуючий файл, тоді використовується символ переадресації >>. Приклад такої переадресацїї для команди cat був наведений раніше.
Якщо файл не існує, тоді використання символів переадресацїї > і >> викликає створення відповідного файла.
Крім переадресації існує ще один спосіб зміни стандартного виконання введення і виведення – це використання конвеєра, коли вихід від однієї команди стає входом для іншої команди. Конвейер позначається вертикальною лінією. Наприклад, за допомогою команди
ls - l | wc
можна підрахувати кількість файлів і підкаталогів у поточному каталозі.
Оскільки Linux – система для багатьох користувачів, тому для захисту файлів кожного користувача від неправильної дії інших користувачів, підтримується механізм прав доступу до файлів і каталогів. Цей механізм дозволяє кожному файлу або каталогу призначити конкретного власника.
Linux дозволяє також спільно використовувати файли кількома користувачами, які можуть об’єднатись в окрему групу користувачів. Кожен користувач є членом як мінімум однієї групи користувачів.
Права доступу до каталогів і файлів розподіляються на три типи: читання (read), запис (write), і виконання (execute). Ці типи прав доступу можуть бути надані трьом категоріям користувачів: власникові файла, групі користувачів або всім іншим користувачам.
Дозвіл на читання дає можливість читати вміст файлів, а у випадку каталогів – переглядати перелік імен файлів в каталозі (використовуючи, наприклад, команду 1s). Дозвіл на запис дає можливість записувати в файл і змінювати його. Для каталогів це дає право створювати в каталозі нові файли і каталоги або вилучати файли в цьому каталозі. А дозвіл на виконання надає користувачеві можливість виконати файл (як бінарні програми, так і командні файли). Дозвіл на виконання стосовно каталогів визначає можливість виконувати команди для роботи із каталогами.
Для того, щоб отримати повну інформацію про файл <file. txt>, потрібно виконати команду
ls - l file1. txt
На екрані дисплея отримаємо такий результат
- rw - r - r - 1 user1 505 Mar 13 19: 05 file1. txt
Перший символ дозволяє розрізнити між собою файли і каталоги: для файлів записується “-“, а для каталогів “d”. Далі йде рядок прав доступу до цього файла з боку різноманітних категорій користувачів. Потім виводиться кількість (1) синонімів, під якими даний файл відомий системі. Третє поле – ім’я власника файла (user1) і четверте - група (505), до якої належить власник файла. Очевидно, що останнє поле містить ім’я файла (file1. txt), а інші поля означають дату та час створення файла.
Розглянемо детальніше права доступу до файла. В рядку rw - r - r - перші три символи показують права доступу для власника файла, такі три символи – права групи користувачів, і останні три символи – права всіх інших користувачів. В даному випадку власник user1 файла file1. txt може читати (r - read) свій файл і записувати (w - write) в нього нові дані, а всі інші категорії користувачів можуть лише читати цей файл. Жодний із користувачів не має прав на виконання (x - executive) файла file1. txt, оскільки в третій, шостій та девятій позиціях є знак заборони “-“.
За замовчуванням файлам надається захист – rw - r - r - , який дозволяє іншим користувачам читати файли, але ніяким чином їх не змі-нювати. Каталогам за замовчуванням дається право доступу d rwx r-x r-x, що дозволяє іншим користувачам заходити з правами екскурсантів у каталог власника. Проте багато користувачів хоче тримати інших користувачів подалі від своїх файлів. Встановивши права доступу файла, d rw - ви нікому не покажете цей файл, і не дозволите записати в нього. Також добре захищає файли від всіх захист відповідного каталогу d rwx.
Для зміни прав доступу до файлів і каталогів використовується команда
chmod {a,u,g,o} {+, - ,} {r, w, x} <filename>
Спочатку необхідно вказати категорію користувача (a – всі користу-вачі; u - користувач-власник; g – група користувачів; o – всі інші). Далі по-трібно вказати, чи додається відповідне право доступу (+), чи забирається право (-). І на завершення вказується конкретне право доступу: r - read, w - write, x - execute.
Приклад 1. Надати власнику файла file5. txt право на виконання свого файла:
chmod u+x file5. txt