Опрацювання масивів (стр. 3 из 4)

На ще одну форму „Розробник... ” розміщуємо компонент Image (закладка Additional), а у його властивості Picture можна обрати фото. Для відображення текстової інформації на форму розміщуємо три компоненти sLabelFX та два - sStickyLabel із закладки AlphaAdditional і змінюю її властивість Caption.

Кнопка „Вихід” реалізується за допомогою компоненту sButton (закладка AlphaStandart).

На цьому реалізацію програми у візуальному середовищі завершено.

8. Аналіз програми

Виконана у попередніх розділах робота в основному достатня для виконання поставленого завдання. Проте для перевірки цього факту, функціональної закінченості проекту, вияснення його позитивних та негативних сторін, визначення напрямків доопрацювання необхідно провести повний аналіз розробки.

Насамперед, для виявлення функціональної повноти програми, визначимо головні її можливості:

можливість захисту від несанкціонованого доступу;

можливість автоматичної генерації символів матриці генератором випадкових чисел, або заповнення її користувачем в ручному режимі;

вибір регістру символів, які заповнять матрицю;

вибір алфавіту символів, з яких формується матриця;

можливість пошуку заданого користувачем слова у матриці символів;

вибір напрямку пошуку;

зручний та наглядний інтерфейс програми.

Як бачимо із вище написаного програма забезпечує виконання поставленого завдання у повному обсязі. Але як і будь-яка інша розробка, має певні недоліки:

відсутня можливість вибору розмірності матриці символів, хоча виправлення цього недоліку є нескладним та нетрудоємким;

не передбачена можливість додання нових, не передбачених програмою символів у матрицю (редагування алфавітів);

можна вибирати напрям пошуку лише у чотирьох напрямках. Пошук по діагоналі, або ще якось не передбачено.

Всі ці недоліки є відносно несуттєвими, та, швидше, можуть доповнити функціональні можливості програми, ніж принципово її змінити. Тобто основні завдання, що передбачені завданням, виконані.

9. Тестування програми

Тестування роботи програми виконувалось насамперед на етапах розробки програми у середовищі візуального програмування Borland Delphi. Тобто саме середовище при появі певних помилок при роботі програми видає повідомлення про помилку. При цьому може вказуватись достатньо зрозуміло причина виникнення помилки, місце виникнення її у програмі, тип помилки.

Крім цього у Borland Delphi передбачені певні можливості відлагодження програм, наприклад, так зване покрокове виконання програми, що дуже допомагають при виправленні помилок.

Після ж закінчення розробки програми тестуємо програму, перевіряючи порядок та правильність запуску форм, виконання операцій, формат введення даних, діапазон вводу. Насамперед запустивши програму перевіряється послідовність появи форм - першою має з’явитись реєстраційна форма. У цій формі треба перевірити відповідність введеного паролю вірному. Після цієї перевірки з’являється головна форма. В цій формі перевіряється правильність виконання усіх операцій, що вибираються на панелі „Опції”.

Після цієї перевірки запускаються із головного меню форми „Про програму... ” та „Розробник”. Ще раз пересвідчуємося у відповідності зображеного на них задуманому та доопрацьовуємо за потреби їх.

Наприкінці роботи над програмною реалізацією поставленого завдання перевірено функціонування усіх елементів, функціональних блоків програми, їх працездатність, задоволення функціональних вимог програмою, інші параметри роботи програми. Після цього програма остаточно пройшла тестування та може використовуватись для виконання своїх безпосередніх функцій.

10. Інструкція з експлуатації програми

Для роботи із створеною програмою її необхідно скопіювати з компакт диску на жорсткий диск комп’ютера папку із програмою, де з нею будуть працювати. Для цього на жорсткому диску має бути 4,93Мб вільного простору для цієї програми. Крім цього комп’ютер має відповідати таким мінімальним вимогам:

Операційна система Windows (бажано Windows ХР для забезпечення візуальних ефектів програми);

процесор з тактовою частотою 400МГц;

64 Мбайт оперативної пам’яті;

4,93 Мбайт вільного простору на дисковому носії;

кольоровий монітор та відео адаптер, що б забезпечували розширення хоча б 800*600 при частоті оновлення 60Гц та 16-ти бітний кольоровий режим роботи.

дисковод;

клавіатура;

маніпулятор „миша”.

Для роботи із програмою потрібно запустити на виконання файл Project1_0. exe. У реєстраційну форму вводять код, що можна побачити у файлі cod. txt. Проте для подальшої роботи над доопрацюванням програми та її аналізу слід встановити необхідні „скіни”.

Для цього їх потрібно встановити та здійснити налаштування у Delphi. Це здійснюється так:

Розпаковуємо архів acnt_reg7. exe у папку, що вибирається користувачем (наприклад, Install).

Ця директорія має бути зареєстрована в так званому шляху пошуку системи (system search path). Потрібно додати AlphaControls папку у Delphi (Tools - >Environment Options->Library->Library Path). Далі вибрати шлях, наприклад, D: \Install\for_delphi_skin\acnt_reg7\D7.

Використовуємо File\Open. Вибираємо шлях де знаходиться run-time паркет, наприклад, D: \Install\for_delphi_skin\acnt_reg7\D7\acntD7_R. dpk. У вікні що відкриється, натискаємо кнопку Compile.

Використовуємо File\Open. Вибираємо шлях де знаходиться design - time паркет, наприклад, D: \Install\for_delphi_skin\acnt_reg7\D7\acntD7. dpk. У вікні що відкриється, натискаємо кнопку Install, щоб встановити цю бібліотеку.

Цього буде достатньо для роботи програми, але за необхідності можна додатково встановити пакет DB-aware.

Після цього можна користуватись новими закладками панелі компонентів та запускати без помилок проект Delphi (файл Project1_0. dpr).

11. Аналіз отриманих результатів

Аналіз отриманих результатів проведемо, розглянувши результати роботи програми. Після запуску програми на виконання отримаємо реєстраційну форму програми, вигляд якої зображено на рисунку 7:

Рисунок 7 - Реєстраційна форма

Після введення реєстраційного коду потрібно натиснути кнопку „Далі”. В разі введення правильного коду, з’явиться головна форма проекту (рисунок 8).

Рисунок 8 - Головна форма програми

В іншому випадку у полі Реєстраційної форми з’явиться відповідне повідомлення і потрібно повторити введення коду (рисунок 8(а)).

Рисунок 8(а)

В головній формі для керування роботою потрібно користуватись панеллю „Опції”. для початку задають умови заповнення матриці: регістр символів, що задається відповідними перемикачами, алфавіт, з якого генеруватимуться символи. Для автоматичної генерації натискають кнопку „Згенерувати масив”. Після цього матриця заповниться символами.

Якщо ж користувач сам заповнює матрицю, або ж хоче редагувати певні символи заповненої матриці він обирає вузол матриці та натискає на ньому. Після цього з’явиться діалогове вікно для введення символу (рисунок 9).

Рисунок 9 - Діалогове вікно для введення символу

Після формування матриці символів та задання налаштувань можна здійснити пошук слова, що вводиться користувачем у відповідне поле. Знайдені у матриці слова будуть виділені кольором.

Рисунок 10 - Пошук слова

Далі можна задати нові умови пошуку і виконати його. Щоб зняти виділення натискають відповідну кнопку. У разі, якщо пошук не дав результатів виводиться відповідне повідомлення.

Рисунок 11 - Інформаційне повідомлення

При виборі пункту меню „Про програму” з’явиться вікно, що показане на рисунку 12

Рисунок 12 - Вікно „Про програму”

При виборі пункту меню „Розробник” з’явиться вікно, що показане на рисунку 13

Рисунок 13 - Вікно „Розробник”

По закінченні роботи із програмою здійснюють вихід натисканням кнопки „Вихід”.

Висновок

Отже, результатом роботи є створення програмного продукту та пояснювальної записки, що відповідають темі курсової роботи - „Опрацювання масивів. Розробити програму пошуку послідовності символів в двовимірному масиві. Передбачити декілька напрямків пошуку. ”

Підсумовуючи усе зроблене вважаю закінчення роботи над курсовою роботою - логічним висновком вивчення предмету ”Програмування та алгоритмічні мови”. Ця робота дала дуже багато мені у плані здобуття та підсумування знань та умінь із програмування, зокрема в середовищі візуального програмування Borland Delphi.

Аналізуючи створений програмний продукт, вважаю, що він буде конкурентноздатним та корисним, зокрема, для вивчення та осмислення особливостей роботи із масивами. Програму можна також використовувати і як простий ігровий додаток.

Література

1. Глинський Я.М., Анохін В. Є., Ряжська В.А. Turbo Pascal і Delphi. Практикум. - Львів, 2003.

2. Гофман В.Э., Хомоненко А.Д. Delphi 6: - Спб, 2002.

3. Культин Н.Б. Delphi 6. Программирование на Object Pascal: - Спб, 2002.

Додаток

Додаток А

Лістінг головної програми: