Моделювання поведінки клієнта страхової компанії (стр. 8 из 8)
XIII. Модель страхової компанії полягає в підборі параметрів страхування
, q таким чином, щоб максимізувати сподівану корисність прибутку, тобто: 
де v( • ) - функція корисності особи, яка втілює інтереси страхової компанії.
XIV. Модель фірми в щойно сформульованому вигляді - досить складна задача. Проте навіть аналіз її зовнішнього вигляду підказує, що для знаходження параметрів страхування з боку страхової фірми потрібна "золота середина". Перший імпульс, який може виникнути в недосвідченого менеджера страхової компанії - зменшити страхову винагороду q та збільшити страховий внесок
. На цьому шляху може виникнути небезпека позбутись клієнтів взагалі й збанкрутити внаслідок надмірної жадібності. Страховій компанії не може бути добре, якщо буде погано її клієнтам!XV. Важливе припущення в економіці страхування - це припущення про нейтральність до ризику страхової компанії. Для забезпечення своєї нейтральності до ризику компанія повинна мати солідний капітал. Дійсно, маючи в кишені 10,000,000 гривень, можна взяти участь у лотереї з виграшем та програшем 10,000 гривень з імовірностями 0.5 (нейтральність до ризику в обсягах до 10,000 гривень). Маючи всього для 10,000 гривень, майже ніхто не буде ризикувати своїм статком, для нього „справедлива лотерея" з нульовим виграшем буде невигідною, оскільки сподівання отримати додатково не компенсується жахом залишитись без нічого.
XVI. За нейтральності до ризику компанії її функція корисності буде лінійною, й модель компанії матиме такий вигляд:
(31)Модель дає змогу порівнювати ефективність параметрів страхування з точки зору страхової компанії.
XVII. Модель страхової компанії ще більше спрощується, якщо вважати, що всі клієнти фірми однакові. За умови відшкодування застрахованого активу повністю з боку компанії, тобто, якщо q=1, модель страхової компанії ще більше спрощується і набуває вигляду:
XVIII. На відміну від функції сподіваної корисності клієнта функція сподіваної корисності страхової фірми не 6уде увігнутою (див. Рис.8). Враховуючи наявність у моделі лише однієї змінної, пошук оптимального страхового платежу може здійснюватись послідовним обчисленням
для різних .XIX. У разі збільшення страхового платежу обсяг страхування з боку клієнта зменшується (див. Рис.9).
XX. Для страхової компанії принциповим є питання про діапазон параметрів страхування, які забезпечують її прибутковість (в середньому). Це питання докладно розглянуто за припущення, що всі клієнти однакові, та за умови, що страхова фірма відшкодовує увесь застрахований актив.
З формули сподіваного прибутку страхової компанії
випливає, що страхова компанія буде прибутковою (в середньому), якщо одночасно виконуються дві умови
1) клієнт страхує хоча б частку свого активу, тобто
;2) сподіваний страховий платіж, клієнта компанії перевищує сподівану страхову компенсацію компанії клієнтові, тобто
.Сполучаючи ці дві умови з теоремою про рівновагу, отримаємо умови прибутковості (в середньому) страхової компанії:
| Табл. 7. Взаємодія страхової фірми та клієнта | ||
| Умови | Клієнт | Страхова компанія |
 | умови страхування вигідні для того, щоб клієнт страхував актив повністю | збиткова |
 | умови страхування вигідні для того, щоб клієнт страхував актив частково | збиткова |
 | умови страхування вигідні для того, щоб клієнт страхував актив частково | прибуткова (в середньому) |
 | умови страхування не вигідні для клієнта | прибуткова (в середньому) |
ХХІ. Теорема рівноваги та умови прибутковості страхової компанії дають змогу дослідити її взаємодію з клієнтом залежно від параметрів страхування та імовірності страхового випадку. Випадки взаємодії містяться в Табл.7.
XXIІ. Реальна прибутковість страхової компанії та реальна привабливість умов страхуванню для клієнта можливі лише тоді, копи умови взаємовигідні і для продавця, і для покупця ризику. Це забезпечується лише в третьому випадку.
XXIII. Перші два випадки були 6 реально вигідними для клієнта, коли б існувала страхова компанія, яка працювала б собі на збиток. Останній - коли б клієнт страхувався погіршуючи свої життєві кондиції.
XXIV. Отже, клієнт страхової компанії зацікавлений у її процвітанні, й навпаки, страхова компанія не може нормально працювати, не створивши вигідні умови для клієнта.
Список використаної літератури
1. Хоружий С. Про деякі проблеми ринку цінних паперів.// Финансовые риски. - 2000 - №2.
2. Филин С. Государственное регулирование банковских рисков при инвестировании реального сектора экономики.// Банковское дело. - 2000 - №4.
3. Лепейко Т. Інструменти ринку цінних паперів в Україні.// Банківська справа. - 2000 - №4.
4. Сивый В., Балыка С. Управление хозяйственным риском // Бизнес информ. – 1998. - № 12. – С.23-27.
5. Устенко О.Л. Теория экономического риска : Монография. – К.: МАУП, 1997. – 164 с.
6. Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність:Методичний посібник. – К.: МАУП, 1998. – 68 с.