Обидва типи плотерів використовують для виведення графіків, діаграм і креслень, характерних для завдань, пов’язаних, наприклад, з САПР. Вони можуть працювати з форматом паперу від А4 до А0.
За способом створення зображення їх поділяють на плоттери:
- На перах;
- Струменеві.
Плоттери, які використовують різні типи пера створюють зображення, наносячи його на тверду копію за допомогою спеціального пристрою, що нагадує перо. Вони мають змогу використовувати від 1 до 8 різноманітних кольорів, кожен з яких наноситься відповідним пером.
Струменеві плоттери, створюють зображення аналогічно до струменевих принтерів, забезпечуючи тим самим значну якість зображення. Струменеві плоттери і їх зображення значно дорожчі порівняно з перовими.
Модеми
Модеми – пристрій введення-виведення інформації, призначений для зв’язку комп’ютерів по телефонній лінії. В стандартному застосуванні модем перетворює цифрові сигнали комп’ютера в аналогові, зручні для комунікаційних ліній і навпаки. З виникненням цифрових ліній з’явився новий тип модему – цифровий, який не здійснює модуляцію-демодуляцію, а лише передає дані.
Основною характеристикою модему є швидкість модуляції, що визначає фізичну швидкість передачі даних без врахування виправлення помилок і стиснення даних. Швидкість передачі даних може вимірюватися в бітах за секунду і в бодах. Бод – визначає число модуляцій сигналу за секунду.
За конструктивними виконанням модеми поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні модеми встановлюються безпосередньо в слоти розширення материнської плати, а зовнішні виконані у вигляді окремого блоку.
Адаптер мережі
Адаптер мережі – це спеціальна плата, яка дозволяє з’єднувати комп’ютери в локальну мережу, та забезпечує передачу інформації між комп’ютерами, комп’ютерами і мережевими пристроями, чи між самими пристроями. Мережеві адаптери відрізняються швидкістю передачі даних, типом мережевого кабелю, а також шинним інтерфейсом. Швидкість передачі даних вимірюється в мегалітах за секунду, і для сучасних мережевих плат становить від 10 Мбіт¤с до 1000 Мбіт¤с. для функціонування мережі, необхідно використовувати відповідні протоколи передачі даних і мережі ОС. В сучасних великих і високошвидкісних локальних мережах часто використовують інтелектуальні мережеві пристрої.
Звукова плата
Звукова плата – це спеціальна плата, що дозволяє здійснювати введення та виведення з комп’ютера звукової інформації. Використання звукової плати разом із мікрофоном і колонками в комп’ютері дозволяє записувати, відтворювати та редагувати музику та звукові сигнали. Звукові плати широко використовують в мультимедіа програмах і комп’ютерних іграх. Останнім часом звукові плати застосовують для введення, розпізнання і синтезу мови. Це дозволяє виконати команди голосом, розпізнавати голосові повідомлення .
Якість звукової плати визначається її технічними характеристиками: діапазоном відтворюваних частот, коефіцієнтом нелінійних спотворень, розрядністю ЦАП-ЦАП та співвідношенням сигнал¤ шум. В деякі звукові плати вбудовують FM-тюнер, який дозволяє приймати радіостанції FM-діапазону.
Джерела безперебійного живлення
Джерело безперебійного живлення – це спеціальні пристрої, які забезпечують комп’ютер і периферію напругою живлення, навіть у випадку зникнення її з мережі. Це значно підвищує надійність роботи комп’ютера та інших пристроїв, запобігає втраті важливої інформації. При зникненні напруги в мережі, джерела безперебійного живлення ще деякий час підтримують необхідний рівень напруги за допомогою вбудованих акумуляторів. Крім цієї основної функції, вони забезпечують також фільтрування напруги, контроль температурного та інших режимів роботи.
За принципом роботи джерела безперебійного живлення поділяють на три типи: off-line, lineinteractiveта on-line. Найкращі функціональні характеристики мають on-line пристрої, але вони досить дорогі. Якщо необхідно вибрати джерело безперебійного живлення, зверніть увагу на максимальну вихідну потужність, адже більша потужність забезпечує довговічну роботу акумуляторів самого джерела живлення і можливість під єднання кількох ПК та периферійних пристроїв.
Висновок
Отже, периферійні пристрої є невід’ємною складовою комп’ютера. Я вважаю, що чим більше виникає різних доповнюючих пристроїв, тим полегшує та покращує роботу користувача. Периферійні пристрої поділяються на:
· Пристрої введення інформації
· Пристрої виведення інформації
Пристроями вводу є ті пристрої, за допомогою яких можна ввести інформацію в комп'ютер. Головне їхнє призначення - реалізовувати вплив на машину.Розмаїтність, що випускаються пристроїв вводу породили цілі технології: від відчутних до голосових. Хоча вони працюють по різноманітних принципах, але призначаються для реалізації однієї задачі - дозволити користувачу зв'язатися зі своїм комп'ютером.
Декілька десятиліть тому для запровадження-висновка використовувався телетайп, що при друку робив багато шуму. Зараз використовується клавіатура для вводу даних і монітор для спостереження виведених даних. Для одержання документальної копії використовується принтер.
З часу використання монітора для наочного виводу даних відбулося велике конструктивне удосконалення його функцій. Якщо спочатку в якості монітора використовувалася електронно-променева трубка звичайного телевізійного приймача, то надалі вимоги до нього збільшилися. Зокрема, у монохромному стандарті MDA спроможність, що дозволяє, складала 720x350 пикселей. У наступному, кольоровому стандарті CGA, створеному в 1982 році - 640x200 пикселей, EGA 1984 року - 640x350, VGA 1987 року - 640x480, SVGA - 800x600. Зараз стандартні можливості монітора - 1024x768 при 32-бітному уявленні кольору, можливе подальше поширення дозволу 1280x1024 пикселей. Це дозволяє використовувати при зображенні документів режим WYSIWYG - режим повної відповідності, тобто зображення на екрані представляється ідентично тому, що в остаточному підсумку з'явиться на принтері.
Для вводу-виводу даних використовуються різноманітні типи ПП: накопичувачі на гнучких дисках (дискети), накопичувачі на жорстких дисках (вінчестер), стрічкові, магнитооптичні, CD-ROM, WORM. Зараз найбільше поППлярні накопичувачі на гнучких і жорстких дисках; спочатку ж використовувалися перфострічки і перфокарти, пізніше - магнітна стрічка.
Список літератури
1. А.Марголис. Пошук і усунення несправностей у персональних комп'ютерах. - К.: фірма "Дианетика", 1994 р.
2. Гхір І.Л.,Калушка В.П., Юзьків А.В. Посібник користувача ПК.друге видання. – Тернопіль: “Астон”, 2002, - 718:І.Л.
3. Інформатика: Навчальний посібник для 10-11 кл. загальноосвітніх шкіл – Х.: Факт; К.: Гала, 1998.-384с.
4. Уинн Л. Рош. Біблія по модернізації персонального комп'ютера. - Мн.: ИПП "Тивали-Стиль", 1995 р.
5. Часописи "HARD'n'SOFT" 1995-96 р.
6. http://www.google.com.ua/