Реферат на тему:
"Предмет інформатики"
2010
Основним об’єктом уваги цієї дисципліни процес інформатизації і комп’ютеризації сучасного суспільства, який (1) охоплює всі сфери нашого життя (від відпочинку до космосу) і (2) розвивається побаченими в історії темпами.
Кожен студент, щоб стати освіченою людиною, повинен засвоїти певний мінімум знань, які накопичені людством в галузі фундаментальних наук, а також оволодіти сукупністю практичних навичок, які необхідні кожному у повсякденному житті.
Фундаментальні науки вивчають об’єктивні закони природи і суспільства, які не залежать від волі людей.
Поряд з фундаментальними є і прикладні науки, а також дисципліни, виникли на стику декількох наук, - наприклад, біофізика, екологія, електроніка.
Те, що пов’язано з набуттям нових, раніше невідомих людству, знань про оточуючий світ, - називають наукою, а те, що нав’язано з реалізацією цих знань у процесі створення і використання матеріальних і духовних цінностей, - називають технологією. Між цими поняттями немає чіткої границі, і їх не можна протиставляти одне одному. Якщо наука стимулює розвиток технології, то і технологія стимулює розвиток науки. Спроба створити будь яку технологічну на базі відомих законів не один раз приводило до набуття нових фундаментальних знань (яскравий приклад, - розвиток космічної технології).
Кожна технологія спирається на фундаментальну або прикладну науку. Наприклад майстерність столяра визначається перш за все навичками обробки дерева з допомогою всіляких інструментів. Однак при цьому майстер повинен знати фізичні властивості дерева (в цілому) і властивості різних порід дерева, хімію фарб і лаків, закони ергономіки і естетики.
Терміном "Інформатика" позначають сукупність дисциплін, які вивчають властивості інформації, а також способи зображення, накопичення, обробки і передачі інформації з допомогою технічних засобів. На заході використовують інший термін: "computer science" - комп’ютерна наука.
Інформатика - дуже широка сфера, яка виникла на стику декількох фундаментальних і прикладних дисциплін.
Теоретичну основу інформатики утворює група фундаментальних наук, яку в однаковій мірі можна віднести до математики і кібернетики: теорія інформації, теорія алгоритмів, математична логіка, комбінаторний аналіз, формальна граматика тощо. Інформатика має і власні розділи: операційні системи, архітектура ЕОМ, теоретичне програмування, тощо.
"Матеріальна" база інформатики пов’язана з багатьма розділами фізики, з хімією, і особливо з електронікою і радіотехнікою.
Ядро інформатики - інформаційна технологія як сукупність конкретних технічних та програмних засобів, з допомогою яких ми виконуємо різноманітні операції по обробці інформації в усіх сферах нашого життя і діяльностях. Іноді інформаційну технологію називають комп’ютерною технологією і навіть прикладною інформатикою.
Точної відповіді не існує.
Інформація є первинним і не означуваними в рамках науки в рамках науки поняттям. Ми можемо лише стверджувати, що це поняття передбачає наявність матеріального носія інформації, джерела інформації, передавача і канали зв’язку між джерелами і приймачем.
Особливість цього поняття в тому, що воно використовується в усіх без винятку сферах: у філософії, біології, медицині і фізіології, психології людини і тварин, соціології, мистецтві, в техніці і економіці й нарешті, - в повсякденному житті. Тому конкретне тлумачення елементів, пов’язаних з поняттям "інформація", залежить від метода конкретної науки, мети дослідження або просто від наших життєвих уявлень.
Кількість інформації "нова інформація" (чи це тавтологія?)?
Приклад. Чи дома моя подруга Світлана?
Об’єм отриманої інформації змінюється в залежності від ймовірності події, яка також залежить від множини факторів.
Людина переробляє інформацію мінімум на трьох рівнях: фізіологічному (з допомогою органів чуття), на рівні раціонального мислення, на рівні підсвідомості. Процес переробки дуже окладний він залежить і від життєвого досвіду людини, і від життєвого досвіду і від ерудиції, і від професії і від зацікавленості в тих чи інших відмінностях і навіть від темпераменту і моральних настанов особи.
Приклади:
Титри англ. фільму
Шум двигуна
Турнір виграв Агасі
У прикладах (1) і (2), непрямі джерела інформації. Щоб приймач (тобто людина) міг правильно тлумачити сигнали непрямого джерела, він повинен звернутися до "бази знань", яка зберігається в запам’ятовуючому пристрої (тобто в пам’яті цієї людини). Якщо "база знань" є не повною (людина молода або не освічена) або алгоритми обробки даних цієї бази - неефективні (людина недостатньо розумна), вірогідну інформацію від непрямих джерел отримати неможливо.
Особлива проблема - процес вироблення людиною нової інформації (наукової чи художньої).
Все сказане - лише начерк, "інформація до роздумів", яка є корисною не тільки до загального розвитку: вона допоможе краще зрозуміти, як співвідносяться між собою процеси обробки інформації людиною і комп’ютером.
У подальшому, вивчаючи комп’ютерну технологію, будемо розглядати інформацію як сукупність корисних відомостей про оточуючий світ, які угрупують у природі і суспільстві. В комп’ютерній технології застосовуються простіша одиниця вимірювання інформації - біт, яка не потребує навіть еталона (як метр, кілограм).
Самостійно
Що таке інформаційна технологія.
1. Термінологія у прикладної інформатиці.
Базову термінологію прикладної інформатики утворюють неологізми (нові слова), які виникли на основі англ. слів і виразів.
В укр. мові вживаються такі англійські терміни як процесор, дисплей, монітор, біт, тощо. З одного боку на українську можна перекласти багато англійських слів і виразів. Install - встановлення. З другого боку не можливо наполягати на тотальній українізації всіх програмних засобів комп’ютера.
(…)
Комп’ютерна технологія - це частина загально людської культури, і її базові терміни історично пов’язані з англомовними країнами. Нічого надзвичайного в цьому не має.
(фармакологія - латинь, музика - італійська, балет - французька).
Лозунг тотальної українізації є безперспективним хоча б потому, що в міру розвитку комп’ютерних комунікацій неминуче з’являється потреба в міжнаціональних засобах спілкування, і навряд чи ними стане щось інше, ніж вже усталена англійська термінологія.
2. Hardware і software
Коротка формула яка винесена в заголовок, відображає єдність двох складових інформаційної технологій - апаратного (hardware) і програмного (software) забезпечення.
Апаратне забезпечення - це перш за все комп’ютери, вони можуть працювати з множиною додаткових пристроїв - мишею, сканерами, принтерами.
ПК можуть працювати в мережах - локальних, регіональних, світових. Для цього потрібно кожному з них спеціальне обладнання: мережеві плати, модеми, адаптери, концентратори, кабелі, джерела безперебійного живлення.
В багатьох сферах, де вимоги до швидкості розрахунків є високими (космос, оборона, методологія й т. ін) використовується великі ЕОМ і супер ЕОМ (mainframe).
Програмне забезпечення - друга рівноправна частина ІТ.
Програми поділяються на 2 великих класи:
Системне програмне забезпечення;
Прикладне програмне забезпечення;
СП керують роботою апаратних засобів і забезпечують послугами нас і наші прикладні комплекси. В першу чергу - операційні системи і програмні модулі, які їх доповнюють (системні програми "утиліти", драйвери периферійних пристроїв тощо).
До системного програмного забезпечення часто відносять і програми, які виконують різноманітні функції по обслуговуванню: знамениті утиліти Нортона, програми архівування, антивірусні засоби.
За допомогою прикладних програм ми розв’язуємо на комп’ютері конкретні задачі. Такі програми часто називають просто додатками. Проміжне місце займає особливий клас програм - інструментальні засоби розробки додатків. В їх склад входять потужні засоби візуального програмування, бібліотек, функцій, і класів.
Все це реалізується через достатню кількість конкретних прикладів, порівнянь, посилань, статистичних даних, тобто різного ілюстрованого матеріалу.
Для роз’яснення слів, які аудиторія не знає, термінів, необхідних для розуміння питання, що викладається, використовуються визначення. Будь-яка лекція не буде зрозуміла без визначень. В лекції поряд з основними дефініціями можна звернутись і до інших способів визначення, наприклад, дати синонім цього поняття, навести приклад.
Допомагає пізнанню порівняння. Доки ми не дізнаємося, на що з відомого вже нам схожа річ і чим вона відрізняється - ми її ще не зрозуміли. Порівняння може бути коротким і розгорнутим, серйозним, іноді й жартівливим.
Дуже зрозумілим є приклад. Брати приклад слід із сфери, близької і зрозумілої аудиторії, в якій виступає лектор. Приклад повинен бути достатньо типовим, але не шаблонним, конкретним і доцільним, і, звичайно, цікавим.
З розвитком науки і техніки з'явилися можливості передавати інформацію у системі лектор-слухач (студент) з використанням телевізійної техніки (телевізори, відеокамери, відеомагнітофони). Таку інформацію називають відеоінформацією.
Відповідно до способів та пояснення навчального матеріалу, засоби відеоінформації можна умовно поділити на 3 групи:
перша - це система взаємозв'язаних і логічно закріплених кадрів (блоків) відеоінформації, яка подається у статиці. Тобто статичні засоби відеоінформації. Як правило у статиці з елементами доповнень подається відеоінформація для уточнення таблиць, графіків, схем, діаграм, малюнків тощо. При цьому зміст кадрів може містити окремий текстовий матеріал з різними позначеннями;
друга - це система взаємозв'язаних і логічно закінчених кадрів відеоінформації, за допомогою яких подаються явища та процеси, основною особливістю яких є динамічність прояву у розкритті та поясненні їх сутності. Тобто динамічні засоби відеоінформації;