2.2. Об’єкти, які створюються в СУБД Microsoft Access. Їх призначення та застосування
В СУБД Microsoft Access можна створити такі об’єкти: таблиця, запит, форма, звіт, макрос, модуль.
Таблиця призначена для зберігання даних в форматі Microsoft Access, можна застосовувати таблицю для додавання, видалення зміни даних.
Запит призначений для пошуку сортування, виведення певних даних. Англійське слово запит (query) походить від латинського quorere питати, дізнаватися. Тому запит можна представити як питання (або довідку), що має відношення до інформації, яка міститься в таблицях баз даних[2]. Користувач сам визначає, який запит йому потрібен, після створення і запуску запита Microsoft Access повертає у вигляді строк і стовпців певну кількість записів, які називають результуючим набором записів.
Форма призначена для введення і відображення даних у вказаному форматі. За допомогою форм користувач може швидко, легко і без помилок внести інформацію в таблиці бази даних. Форму можна використовувати для обмеження доступу до визначених полів таблиці. Більшість користувачів вводять дані в таблиці саме за допомогою форм.
Звіти призначені для відображення і друку даних. Звіти використовуються для подання даних в тому вигляді, в якому вони виводяться на принтер, вони можуть об’єднувати декілька таблиць, щоб подавати взаємозв’язки між різними наборами даних.
Макроси призначені для автоматизації процесу роботи користувача без програмування як такого. Макрос використовується для автоматичного виконання певних дій або сукупності дій. Макроси в Microsoft Access виконують особливі, задані користувачем завдання, наприклад, відкриття форми.
Модулі як і макроси призначені для автоматизації процесу роботи в Microsoft Access. Але на відміну від макросів Microsoft Access використання модулів передбачає знання мови програмування VВА (Visual Basic for Aplications). Модулі використовуються користувачами-програмістами.
Сервером (від англ. server – служник) називають комп’ютер підвищеної потужності, який призначений для обробки запитів від інших комп’ютерів в мережі, які називаються клієнтами. Запити від клієнтів опрацьовує спеціальна програма (сервіс). Найбільш розповсюдженими типами серверів (за функціями, які вони підтримують) є: файл-сервер, сервер баз даних, сервер додатків, принт-сервер, інтернет-сервер.
Файл-сервер зберігає інформацію у вигляді файлів і надає користувачеві послугу віддаленої роботи з ними.
Сервер баз даних зберігає тіла баз даних і серверну частину програмного забезпечення системи управління базами даних (СУБД) і надає швидкий доступ до інформації, що міститься у базі даних.
Сервер додатків надає послугу віддаленої роботи з програмами (додатками), у випадку використання серверу додатків ресурсоємна програма запускається на сервері а клієнту надаються лише результати роботи.
Принт-сервер – приєднаний до принтеру сервер, що виконує замовлення на друк від робочих станцій (клієнтів).
Інтернет-сервер – сервер для виконання уніфікованих запитів від віддалених комп’ютерів. Віддалені комп’ютери (клієнти) можуть мати будь-яку архітектуру, але їхні запити повинні відповідати певному протоколу, який підтримує інтернет-сервер. Фактично інтернет-сервер виконує певні функції файл-серверу, надаючи клієнту файли (інтернет-сторінки), серверу додатків (виконуючи певні програми і повертаючи клієнту результати їхнього виконання) та ін.
Системою адресації в Internet називають сукупність уніфікованих правил найменування Internet-ресурсів. Кожний вузол у мережі має свою мережну ΙР-адресу (ІР – інтернет протокол), однак оскільки користувачеві зручніше працювати зі звичними літерними назвами, адресація в Internet може задаватися не тільки ІР-адресою, а й символічно (тобто звичайними словами). Для цього в мережі існують DNS-сервери (Domain Name Server), які зберігають таблиці найменування вузлів мережі (тобто якій мережній адресі яке відповідає символічне ім’я). Якщо користувач вказує символічне ім’я у запиті, то спочатку формується запит до DNS-серверу для визначення ІР-адреси.
На сьогоднішній день в Internet використовують уніфіковані локатори ресурсів (Uniform Resource Locator - URL). URL дають єдиний, стандартизований засіб описання інформації будь-якого вигляду, що доступна у кіберпросторі[3]. URL показує, яку інформацію містить ресурс за певною адресою (Web-сторінка, FTP-файл), на якому комп’ютері ця інформація зберігається і як знайти цей комп’ютер. URL являє собою текстові строки, що складаються з трьох частин:
1. Тип доступу до документа, за яким йдуть двокрапка і подвійний слеш (://). Найбільш розповсюдженими типами є http (Hyper Text Transfer Protocol) і ftp (File Transfer Protocol).
2. Ім’я вузлового комп’ютеру, на якому зберігається інформація. Ім’я може бути довільним, як правило, компанії намагаються давати Web-вузлам імена, що співзвучні з назвою компанії, легко запам’ятовуються. Складовою частиною адреси є також доменне ім’я (або просто домен) – літерне позначення типу ресурсу. Наприклад, комерційні організації використовують домен “com”, урядові установи - “gov” та ін., також в Internet використовують національні домени, які показують до якої країни належить той чи інший ресурс, наприклад національний домен України - “ua”, Росії - “ru”.
3. Шлях до файла. Шлях показує, де саме на комп’ютері зберігається потрібний файл, ім’я файла може бути довільним, розширення відповідає типу файла (наприклад, тип html та htm визначають документи в гіпертекстовому форматі – html розшифровується як Hyper Text Markup Language – мова розмітки гіпертексту; zip – заархівований файл; jpg, gif – файли графічних зображень та ін.).
В середовищі СУБД Microsoft Access створити базу даних АВТОПРОДАЖ. Таблиця бази даних повинна мати такі поля:
| Назва поля | Тип поля |
| Марка | Текстовый |
| Модель | Текстовый |
| Рік випуску | Числовой |
| Пробіг | Числовой |
| Вартість | Денежный |
Заповнити таблицю не менш ніж п’ятьма записами.
Створити екранну форму за допомогою майстра для перегляду вмісту таблиці. При цьому у форму включити поля “Марка”, “Пробіг”, “Вартість”. Описати технологію.
Створення бази даних “АВТОПРОДАЖ” відбувається у такій спосіб:
1. Слід завантажити MS Access, у стартовому вікні системи встановити перемикач в положення “Новая база данных” та натиснути кнопку “Ок” (можна також створити базу пізніше, скориставшись кнопкою “Создать” панелі інструментів “Стандартная” або командою “Создать” з меню “Файл”).
2. У діалоговому вікні “Файл новой базы данных” обрати каталог для бази даних, що створюється, в полі “Имя файла” ввести ім’я “АВТОПРОДАЖ” та зберегти її (натиснути кнопку “Сохранить”). Буде створений файл бази даних під ім’ям “АВТОПРОДАЖ.MDB”.
3. У вікні “Автопродаж: база данных” перейти на вкладку “Таблицы” і натиснути кнопку “Создать”.
4. В режимі створення таблиці заповнити колонки “Имя поля” та “Тип данных” згідно з завданням (перехід між коморками таблиці здійснюється за допомогою клавиш Enter, Tab, клавіш управління курсором а також за допомогою миші; назви полів вводяться з клавіатури, тип поля обирається зі списку, що розкривається).
5. Після створення структури таблиці її можна зберегти (кнопка “Сохранить”) і закрити. Після натискання кнопки “Сохранить” з’явиться запит про ім’я нової таблиці (цей запит з’явиться також і у випадку, коли просто закрити таблицю і у відповідь на запит щодо необхідності збереження її натиснути кнопку “Да”), можна надати ім’я за замовчуванням (Таблица1) або ж дати нове ім’я. Назвемо таблицю “Автомобілі” і натиснемо кнопку “Ок”.
Отже, таблицю створено. Для того, щоб заповнити її необхідними записами слід виділити таблицю на вкладці “Таблицы” і відкрити її подвійним натисканням лівої клавіші миші, або натисканням клавіші Enter. У відкриту таблицю ввести записи за допомогою клавіатури (після введення даних в строку таблиці нова строка додається автоматично).
Створимо екранну форму за допомогою майстра, для цього виконаємо наступні дії:
1. Виконати команду “Форма” з меню “Вставка”.
2. У діалоговому вікні “Новая форма” обрати команду “Мастер форм”, в списку “Выберите в качестве источника данных таблицу или запрос” вибрати таблицю “Автомобілі” і натиснути кнопку “Ок”.
3. У вікні вибору полів в списку “Доступные поля” вибрати поле “Марка”, потім натиснути кнопку “>”, щоб додати обране поле у список “Выбранные поля”. Повторити цю процедуру для полів “Пробіг”, “Вартість” та натиснути кнопку “Далее”.
4. У наступному вікні майстра встановити перемикач в положення “В один столбец” та натиснути кнопку “Далее”.
5. У вікні, що дозволяє обрати стиль форми обрати стиль “Обычный” (форма буде мати звичний для діалогових вікон Windows стиль: на сірому тлі рельєфні елементи управління). Обравши стиль слід натиснути кнопку “Далее”.
6. В останньому вікні майстра форм слід обрати ім’я для нової форми; можна взяти ім’я, що пропонується за замовчуванням (Автомобілі).
В даній контрольній роботі розглянуті програмні та апаратні засоби сучасних персональних комп’ютерів. Вдосконалені навички роботи на ПЕОМ, набуті теоретичні знання з побудови сучасних комп’ютерних мереж. В процесі написання контрольної роботи використовувалася спеціальна література. Перше питання, що стосується інтерфейсу операційної системи Windows (а саме: панелі задач, як елементу графічного інтерфейсу ОС Windows) висвітлювалося виходячи зі знань, набутих раніше в ході вивчення інформатики. Розширені, додаткові можливості Windows (в даному випадку – використання панелей інструментів в панелі задач) як правило не висвітлюються в загальних підручниках з інформатики. Я використовувала грунтовну статтю наукових редакторів спеціалізованого комп’ютерного журналу “РС World” Мак-Кракена Г., Райэна В., Спэнбауэра С., Спектора Л. «Windows 98. Великое обновление» (PC World Ukraine. - №9. – 1998). Практичні питання роботи в СУБД Microsoft Access опрацьовані за допомогою спеціалізованого довідника “Access для Windows 95. Библия пользователя (третье издание)” авторів Керри Н. Прага та Мишеля Р. Ирвина. Висвітлення питань, пов’язаних з сучасними комп’ютерними мережами здійснено на основі спеціалізованої літератури з комп’ютерних мереж: “Комп’ютерні мережі” (автор Буров Е.) та “Internet для “чайников”” (автори: Джон Р. Левін, Арнольд Рейнхольд, Маргарет Левін-Янг).
1. Буров Е. Комп’ютерні мережі. – Л., 1999.
2. Керри Н. Праг, Мишель Р. Ирвин. Access для Windows 95. Библия пользователя (третье издание). – К., 1996.
3. Левин Д.Р., Рейнхольд А., Левин-Янг М. Internet для «чайников». – К., 1998.
4. Мак-Кракен Г., Райэн В., Спэнбауэр С., Спектор Л. Windows 98. Великое обновление // PC World Ukraine. - №9. – 1998.
[1] Мак-Кракен Г., Райэн В., Спэнбауэр С., Спектор Л. Windows 98. Великое обновление // PCWorldUkraine. - №9. – 1998. – С.90.
[2]Керри Н. Праг, Мишель Р. Ирвин. Access дляWindows 95. Библия пользователя (третье издание). – К., 1996. – С.131.
[3] Левин Д.Р., Рейнхольд А., Левин-Янг М. Internetдля «чайников». – К., 1998. – С.103.