Диктофон буде мати функцію відтворення, а значить на структурної схему повинна бути присутнім вихідний ланцюг зі своїм фільтром і підсилювачем, але на відміну від вхідної замість мікрофона буде динамік. На цьому можна завершити поверхневий аналіз майбутньої системи.
Схема електрична структурна наведена на рисунку 1.4.
Рисунок 1.4 - Схема електрична структурна
1.3 Вибір напрямку дипломного проектування
Виконавши огляд аналогічних схем і розробивши схему електричну принципову наступним етапом буде вибір елементної бази, після чого варто розробити схему електричну принципову.
Тому що головним елементом схему буде МК, те варто написати відповідне програмне забезпечення, для найбільш повного й правильного функціонування.
При проектуванні мікроконтролерних систем часто починаючі розроблювачі недооцінюють важливість початкових етапів розробки, побудови концепцій роботи системи в цілому. Такі поспішні роботи, як правило, допомагають освоїти конкретний мікроконтролер, на не дозволяють проектувати систему як єдину структуру (для розв'язуваного завдання). Окремий мікроконтролер як функціональна мікросхема вже нікому не цікава. У будь-яку систему необхідно закласти не тільки функції керування периферійним устаткуванням, але й побудувати деякий інтелект, що виправдує використання мікроконтролера, а не ПЛИС (програмувальної логічної матриці).
Мікроконтролерні системи будуються на базі деяких законів, які не настільки складні в розумінні, щоб винаходити їх заново. По цьому рекомендую пройти всі етапи від першого до останнього кроку, щоб не упустити того, чого поки ще не знав.
Необхідно розробити автономний пристрійз батарейним живленням, яке б записувало голосову інформацію в плині 4 1/4 години. Пристрій повинне забезпечувати довгострокове зберігання записаної інформації при вимиканні живленняпристрою. Необхідно передбачити індикацію режимів роботи цифрового диктофона, а також органи керування режимами пристрою.
Тому що інформація повинна вводитися й перетворювати для зберігання в цифровий вид, то необхідно застосуватиАЦП й оцифровувати сигнал по методу імпульсно-кодової модуляції, суть котрої полягає в наступному.
Який вибрати квант часу - про це нам скаже теорема Котельникова, що говорить, що для точного відновлення періодичного сигналу нам необхідно взяти мінімум два відліки за період. Таким чином, якщо прийняти верхню частотну границю людського голосу, при якому він добре помітний за 4 кгц (у стандарті по передачі голосової інформації в телефонних лініях це число- 3,6кгц), те частота квантування за часом (дискретизації) складе 8 кгц.
Що стосується квантування за рівнем - те можна обмежитися 256 рівнями для забезпечення гарної якості (у сучаснихцифровихАТСвикористаються від 32 до 256 рівнів). Таким чином, можна застосувативосьмибітовийАЦП, що працює на частоті квантування 8 кгц.
Тому що зберігання інформації повинне вироблятися при виключеномуживленні, то як пристрійзберігання потрібно застосувати яку-небудь енергонезалежну пам'ять. Обсяг цієї пам'яті розрахуємо в такий спосіб: Тому що щосекунди записується 8000 відліків по 8 біт, що становить 8 кб, те в плинігодини нам необхідно буде записати 3600 Х 8 кб, що складе приблизно 29 Мб. Таким чином, застосувавши пам'ять ємністю 32Мб, ми забезпечимо потрібний час запису. Застосувавши ж при записі алгоритми архівації, ми зможемо записати в п'ятьразів більше інформації (якщо прийняти коефіцієнт стиску голосової інформації рівним 5).
Виходячи з вищесказаного, можна вирішити варту перед нами проблему забезпечення цифровогозаписуголосу в плині тривалого часу.
ВИСНОВКИ
У результаті проведення переддипломної практики був зроблений огляд аналогічних пристроїв, розроблена схема електрична структурна, а також описані подальші етапи дипломного проектування. Всі пункти, що ввійшли у звіт по переддипломної практики можна вважати готовими до включення в пояснювальну записку до дипломного проекту. При пошуку аналогом були переглянуті журнальні статті, підручники й книги, а також веб-сайти, що дало найбільш повне подання про розроблювальний пристрій, підказало інформацію про подальші дії.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1 http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=159
2 Радиохобби 5/2001, mp3-плеер YAPP с MPEG-декодером, с.58
3 Elektor Electronics №7-8/01, К.Лоренц, с.88, 89
4 Компьютеры: Справочное руководство. В 3-х т. Т. 3. Пер. К63 с англ./Под ред. Г. Хелмс – М.:Мир, 1986.- стр. 360-362.
5 http://www.a-el.ru/ d_dict.htm
6 Электронныекомпоненты 5/2002, А.Ковынев, В.Салит, А.Столяров, Поиск микроконтроллеров по сети Интернет; с 43-45
7 www.rohm.com/products/databook/