Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету (стр. 11 из 15)
Дочірня форма для перегляду і редагуванню клієнта приведена на рис. 2.6.
Рисунок 2.6 – Форма для редагування даних про клієнтів
Форма дозволяє додавати нових клієнтів, видаляти ті, що існують, із списку не можна, вони віддаляються тільки із списку, коли видаляється один з клієнтів.
Дочірня форма для перегляду і створення списку Факультетів приведена на рис. 2.7.
Рисунок 2.7 – Форма для редагування даних про факультети
Форма дозволяє додавати нові підрозділи, видаляти ті, що існують, із списку не можна.
2.1.5 Програма пошука
Стартова сторінка сайта пошуку інформаціїї в бібліотеці приведена на рис. 2.8
На стартовій сторінці розташовані посилання на сторінки пошуку книг різними способами.
.
Рисунок 2.8 – Стартова сторінка сайта пошуку
Сторінка пошуку книг приведена на рис. 2.9.
Рисунок 2.9 – Сторінка пошуку книг за назвою
У поля введення потрібно ввести назву книги (можна тільки початок). Після натиснення на кнопку Знайти виводиться список знайдених книг з авторами і роком видання або виводиться повідомлення «Не знайдено!»
Сторінка пошуку книг по бібліотеках приведена на рис. 2.10.
У поля введення потрібно ввести назву книги (можна тільки початок. Після натиснення на кнопку Знайти виводиться список знайдених книг в бібліотеках або виводиться повідомлення «Не знайдено!»
Рисунок 2.10 – Сторінка пошуку книг за бібліотеками
Проект складається з двох частин: бази даних яка зберігається на сервері бібліотеки і сайт для пошуку засобами Internet (або Intranet). Розробка показала, що інструменти Microsoft Visual Studio дуже зручні для розробки обох класів застосувань. Особливо зручні ці інструменти для розробки Інтернет-застосувань. Така розробка в середовищі Microsoft Visual Studio .NET абсолютно аналогічна розробці настільних застосувань, тому, програмісти, що мають досвід розробки на Visual Basic 6, можуть легко перейти до нових для себе завдань.
3 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Загальні положення
В результаті застосування нового ПС користувач може понести значні капітальні витрати на придбання і освоєння ПС, доукомплектованія ЕОМ новими технічними засобами і поповнення оборотних коштів. Проте, якщо придбане ПС буде достатньою мірою ефективніший базового, то додаткові капітальні витрати швидко окупляться. Ефект може бути досягнутий за рахунок скорочення об'єму ПС (зменшення кількості машинних команд, кількості рядків і так далі), зниження трудомісткості підготовки даних, обробки інформації, аналізу результатів, зменшення витрат машинного часу і матеріалів.
Для визначення економічного ефекту від використання нового ПС у споживача необхідно порівняти витрати по всіх основних статтях кошторису витрат на експлуатацію нового ПС (витрати на заробітну плату з нарахуваннями, матеріали, машинний час) з витратами по відповідних статтях базового варіанту. При порівнянні базового і нового варіантів як економічний ефект виступатиме загальна економія всіх видів ресурсів щодо базового варіанту. При цьому створення нового ПС виявиться економічно доцільним лише в тому випадку, якщо всі капітальні витрати окупляться за рахунок отримуваної економії в найближчих 1-2 року.
Абсолютна величина економічного ефекту без співставлення з витратами на його отримання не дозволяє однозначно оцінити, наскільки вдалим виявився відповідний іноваційний проект. Таку оцінку дають показники економічної ефективності (прибутковості) проекту.
При використанні іновацій підприємство-споживач отримує певний економічний ефект, що зазвичай виражається економією витрат на виконання виробничих та управлінських функцій. За умов обгрунтування поліпшення співвідношення ціна-якість у нової продукції в порівнянням з базовим варіантом підприємство-виробник може встановити певну добавку до ціни іноваційної продукції.
Зміст техніко-економічного обгрунтування розробки програмного продукту полягає в наступному:
розрахунок трудомісткості та тривалості розробки;
визначення величини капітальних витрат розробника та максимальної ціни продажу програмного продукту;
розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу;
розрахунок річної економії споживача програмного продукту та остаточне встановлення ціни продажу програмного продукту;
визначення показників економічної ефективності проекту.
В даному проекті розроблено програмний продукт, що має наступні переваги перед аналогами:
зменшується час рішення одної задачі в середньому з 10 до 3 год/од.
3.2 Вихідні дані для розрахунку
Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності проекту наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Вихідні дані для розрахунку ефективності
| Позначення | Найменування показника | Значення |
| Вм | Вартість ПЕОМ, грн | 6000 |
| Тсл | Плановий строк служби ПЕОМ, років | 4 |
| Nп | Кількість розроблюваних проектів, од./рік | 4 |
| Зо | Посадовий оклад інженера-програміста, грн/міс | 1700 |
| Кд | Коефіціент додаткової заробітної плати | 0,3 |
| Кс | Коефіціент відрахувань до страхових фондів | 0,369 |
| Кн | Коефіціент накладних витрат організації | 0,4 |
| Рн | Норматив рентабельності організації-розробника | 0,35 |
| Ппдв | Ставка податку на додану вартість, % | 20 |
| Пп | Потенційна ємність ринку для нової програми, од. | 100 |
| На | Норма амортизації, % | 25 |
| Вт | Витрати на тиражування програми, грн/од. | 25 |
| Ка | Коефіціент витрат на адаптацію програми, грн/од. | 0,08 |
| П1 | Плановий обсяг продажу програми в 1-му році, од. | 15 |
| П2 | Плановий обсяг продажу в 2-му році, од. | 30 |
| П3 | Плановий обсяг продажу в 3-му році, од. | 15 |
| Пс | Середній плановий річний обсяг продажу, од. | 20 |
| Цб | Ціна продажу базової програми-аналога, грн | 1000 |
| Nз | Кількість задач, що вирішуються протягом року, од. | 30 |
| tзб | Витрати машинного часу на вирішення задачі базовою програмою, годин/од. | 12 |
| tзн | Витрати машинного часу на вирішення задачі новою програмою, годин/од. | 3 |
| Ен | Нормативний коефіціент ефективності | 0,2 |
| Де | Доля ефекту споживача – добавка до ціни | 0,25 |
| Тпр | Термін реалізації проекту, років | 2 |
3.3 Визначення трудомісткості та тривалості розробки програми
Серед чинників, що визначають величину витрат на розробку програмного додатку, одним з основних є тривалість розробки. Її можна визначити за формулою:
,(3.1)
де Т – суммарні трудовитрати;
Nр – кількість виконавців.
Загальна трудомісткість розробки складається з трудомісткості виконання окремих етапів роботи: вивчення предметної області та формулювання постановки задачі, складання алгоритму й схеми рішення задачі, розробка й налагодження програми, підготовка документації.
Трудозатрати по окремих етапах всіх видів визначені за допомогою експертої оцінки. Розрахунок трудозатрат зведено до таблиці 3.2.