актор Адміністратор конфігурує систему;
актор Оператор реєструється в системі, як користувач, що володіє відповідними правами доступу до даних;
актор Оператор вводить і редагує дані в базі даних системи;
актор Клієнт реєструється в системі, як користувач, що володіє відповідними правами доступу до даних;
актор Клієнт виконує пошук необхідної йому інформації.
На підставі перерахованих потреб можна виділити наступні прецеденти:
реєстрація в системі;
конфігурація системи;
введення і редагування даних;
пошук даних.
Список акторів і прецедентів системи показаний на рис.1.3.
Рисунок 1.3 – Список акторів и прецедентів системи
Діаграма прецедентів - це графічне уявлення всіх або частини акторів, прецедентів і їх взаємодій в системі. У кожній системі зазвичай є головна діаграма прецедентів, яка відображає межі системи (акторів) і основну функціональну поведінку системи (прецеденти).
Головна діаграма прецедентів системи приведена на рис. 1.4.
На даному етапі життєвого циклу також можуть бути побудовані діаграми дій. Вони відображають динаміку проекту і є схемами потоків управління в системі від дії до дії, а також паралельні дії і альтернативні потоки управління.
Діаграма дій оператора при редагуванні даних зображена на рис. 1.5. Оператор зобов'язаний ввести пароль. У разі невірного пароля редагування неможливе. У разі правильного пароля Оператор вводить всі необхідні дані, формує списки авторів та книжок.
Рисунок 1.4 – Головна діаграма прецедентів
Рисунок 1.5 – Діаграмма дій при редагуванні даних
1.1.2.5 Головна діаграма класів
Діаграми класів дозволяють створювати логічне представлення системи. Значки діаграми дозволяють відображати складну ієрархію об'єктів, взаємозв'язки класів і інтерфейсів.
Якщо в системі існує небагато класів, управляти ними достатньо легко. Проте, для систем, що складаються з великої кількості класів, необхідний механізм, що дозволяє розбити їх на групи і що полегшує управління і повторне використання. Тут виявляється корисною концепція пакетів. Пакет в логічному представленні моделі - це набір класів і інших пакетів.
Створюємо необхідні для системи класи: Автори, Книги, Клієнти, Картки, Рух книжок, Теми.
Переміщаємо класи у відповідні пакети: Книги, Кліенти, Рух.
Cтворюємо головну діаграму класів, на якій представлені пакети системи (див. рис. 1.6).
Пакет Книги містить класи, що описують книги і їх атрибути.
Пакет Клієнти містить класи, що описують читачів.
Пакет РухКниг містить класи, що описують видання та повернення книг.
Рисунок 1.6 – Головна діаграма класів системи
1.1.2.6 Детальна діаграма класів системи
При проектуванні класів системи необхідно визначити стереотипи класів, стосунки між класами, а також основні атрибути і операції класів.
Всі проектовані класи є класами - суттю. Цим класам в системі, що розробляється, відповідатимуть таблиці бази даних і програмні класи.
Між классами - суттю існують стосунки асоціації. Потужності стосунків, виходячи з аналізу предметної області, будуть наступними:
Предмет - Книга (1 - 1..*);
Книга - Картка (1 - 1..*);
Картка - Рух (1 - 1..*);
Рух - Клієнт (1..* - 1);
Книга - Автор (1..* - 1..*).
Склад атрибутів класів, в принципі, зрозумілий, детальне уточнення його буде проведено при проектуванні бази даних.
Те ж відноситься і до операцій класів. Для класів - суті основними операціями будуть стандартні операції редагування:
додавання
зміна
видалення
пов'язання з іншими класами.
Класи проектованої системи і відношення між ними приведені на рис. 1.7.
Рисунок 1.7 – Детальна діаграма класів системи
1.1.3 Постановка задачі
Наша систем буде складатися з кількох окремих компонентів (див. рис. 1.8).
Рисунок 1.8 – Діаграма компонентів системи
База даних буде встановлена на файл-сервері організації. Сайт з ASP-страницами буде встановлений на Інтернет-сервері організації. Фізично це буде може бути й один комп'ютер - сервер організації. Програма редагування буде встановлена на декількох комп'ютерах в локальній мережі організації. Доступ до сайту для пошуку здійснюватиметься через web-браузери з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету.
1.1.3.2 Програма редагування
Програма редагування буде MDI - додаток Windows. Головне меню включатиме наступні меню:
Дані;
Перегляд;
Довідка.
Меню Дані включатиме наступні пункти:
Теми (книг);
Книги;
Картки (екземпляри книг);
Типи (клієнтів);
Факультети;
Клієнти;
Рухи (видача, повернення книг);
Надходження;
Списання;
Вихід.
По команді Клієнти буде Відкрито наступне вікно в якому можна дізнатися:
П.І.Б.;
Факультет;
Групу;
Адреса;
Телефон;
Дату народження;
Місце роботи або навчання
Дата реєстрації
Посада.
У цьому вікні реалізовані стандартні команди редагування (додавання, видалення, зміна) даних цього вікна. Таким чином здійснюватиметься редагування всіх даних, пов'язаних з клієнтом.
Аналогічно, через команду Книги здійснюватиметься редагування всіх даних, пов'язаних з Книгами:
Книга;
Тема книги;
Автори
Дата видання.
Команди меню Перегляд дають доступ до тих же даних в іншому вигляді, зручнішому для пошуку даних. Наприклад, команда Книги виводить список книг не з розбиттям по групах класифікатора, а в алфавітному порядку.
Класифікатор книг організований за ієрархічним принципом і дозволяє користувачеві бібліотеки вводити додаткові групи і підгрупи будь-якого рівня.
Меню Довідка містить стандартну для цього меню команду Про програму.
Для доступу до програми редагування користувач повинен буде вказати своє ім'я і пароль, заведені адміністратором бази даних.
1.1.3.3 Сайт для пошуку
Сайт для пошуку міститиме ряд ASP-страниц, організованих за ієрархічним принципом:
Головна сторінка електронної бібліотеки;
Довідник книг по бібліотеках;
Довідник книг.
Довідник книг дозволять шукати книги по повному і по частково завданню назви книги, а довідник книг по бібліотеках шукає книги в бібліотеках в яких встановлена ця програма.
1.2 Рішення з інформаційного забезпечення
1.2.1 Перелік вхідних даних
У даному проекті вхідними даними для програми редагування є дані бібліотеки:
Бібліотечна картка;
Журнал списання;
Журнал надходження;
Журнал реєстрації.
У бібліотечній картці відображається наступна інформація:
Назва книги;
Автори;
Видавництво і рік видання;
Тема;
Реєстраційний номер;
Історія видачі і повернення книги.
У журналі списання відображається наступна інформація:
Назва книги;
Автори;
Видавництво і рік видання;
Тема;
Реєстраційний номер;
Дата списання;
Підстава для списання.
У журналі надходження відображається наступна інформація:
Назва книги;
Автори;
Видавництво і рік видання;
Тема;
Реєстраційний номер;
Дата реєстрації;
Дата надходження.
У журналі реєстрації відображається наступна інформація:
П.І.Б.;
Домашня адреса;
Номер телефону;
Місце роботи або навчання.
Вхідними даними для програми пошуку є:
Дані для запиту.
Даними для запиту по книзі є назва або тема.
1.2.2 Перелік вихідних даних
Вихідними даними програми пошуку є база даних бібліотеки.
Формат списку наступний:
Назва книги;
Автори;
Видавництво і рік видання;
Тема;
Реєстраційний номер;
Історія видачі і повернення книги.
У даному проекті вихідних даних у програми редагування не передбачається. При можливому розвитку програми, в наступній версії можна буде спроектувати звіти. Формат цих звітів відповідатиме складу списку.
1.2.3 Вибір СУБД
Вибір апаратної платформи і конфігурації визначається вимогами, які пред'являються до характеристик сучасних обчислювальних систем.
До них відносяться:
відношення вартість/продуктивність;
надійність і відмовостійкість;
масштабованість;
сумісність і мобільність програмного забезпечення.
СУБД із розряду архітектури "клієнт-сервер" можна відразу прибрати, - в нашому завданні не потрібна дуже велика продуктивність і обробка складних запитів, і властива цим СУБД складність адміністрування.
Вибиратимемо із настільних СУБД типа Microsoft Access, Visual FoxPro або Paradox.
Розглянемо можливості Access і типи задач, які можна вирішувати за допомогою цієї СУБД. Зокрема: Access - це, перш за все, система управління базами даних (СУБД). Як і інші продукти цієї категорії, вона призначена для зберігання і пошуку даних, представлення інформації в зручному вигляді і автоматизації операцій, що часто повторюються (таких, як ведення рахунків, облік, планування і т.і.). За допомогою Access можна розробляти прості і зручні форми введення даних, а також здійснювати обробку даних і видачу складних звітів.