Розробка автоматизованого робочого місця управління замовленнями у малому бізнесі (ПП "Сігма") (стр. 11 из 13)

Річна сума амортизаційних відрахувань обчислюється за нормою амортизації від загальної суми капітальних вкладень:

Витрати на тиражування включають вартість машинних носіїв інформації та витрати на розмноження програмної документації і для одного акту продажу становлять Вт=25 грн/од.

Витрати на адаптацію програмного продукту до вимог споживачів – це витрати на вдосконалювання програмного продукту. За експертними оцінками вони можуть сягати до 40% від витрат на розробку програмного продукту. Залежно від особливостей програмного продукту ці витрати можуть бути відсутні.

При збільшенні обсягів продажу зменшується різноманітность додаткових вимог споживачів і величина витрат на адаптацію програми. Враховуючи ступінь уніфікації розробленої програми встановимо середній рівень адаптаційних витрат на рівні 5%.

Витрати на адаптацію програмного продукту можна визначити так:

Ва = Ка · (Sз + Sс) · (1 + Кн), (3.14)

де Ка – коефіціент витрат з адаптації програми;

Sз – витрати по заробітній платі при розробці проекту;

Sс – відповідні відрахування до страхових фондів;

Кн – коефіціент накладних витрат організації-розробника.

Ва = 0,08 · (12054,55+4448,12) · (1+0,4) = 1848,29 (грн/од)

Загальна сума змінних витрат складе:

Вз = Вт + Ва ; (3.15)

Вз = 25,00 + 1848,29 = 1873,29 (грн/од)

Мінімальна відпускна ціна програмного продукту з урахуванням отримання нормативного прибутку розраховується за формулою:

Цвmin = (Ав/П + Вт + Ва) · (1 + Рн),(3.16)

де Ав – річна сума постійних витрат (сума амортизації);

П – річний обсяг продажу;

Вт – витрати на тиражування;

Ва – витрати на адаптацію програмного продукту;

Рн – нормативна рентабельність продукції.

При середньому річному обсязі продажу Пс=15од. мінімальна відпускна ціна складе:

Цвmin = (6009.70/15 + 25 + 1848,30) · 1,4 = 3183,52 (грн)

Мінімальна ціна продажу програмного продукту з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ):

Цмін = (1+Ппдв/100) · Цвмін ; (3.17)

де Ппдв – ставка податку на додану вартість;

Цмін = 1,2 · 3183,52 = 3820,22 (грн.),

Ціна продажу програмного продукту перебуває в таких межах:

Цmin <= Цпп <= Цmax.

3820,22 грн <= Цпп <=38924,80 грн

Для визначення обсягу продажу, що забезпечує рентабельну діяльність, побудуємо графік досягнення беззбитковості – схему, що показує вплив на прибуток обсягів реалізації програмного продукту, ціни, постійних і змінних витрат (рис.3.1). За допомогою цього графіка можна знайти так звану точку беззбитковості. Точка беззбитковості показує кількість програмного продукту, який необхідно продати, щоб загальний виторг від реалізації (без ПДВ) рівнявся загальним витратам. Очевидно, що при цьому обсязі продажів буде, нарешті, досягнута беззбитковість виробництва й подальше збільшення обсягу реалізації приведе до появи прибутку.

Рисунок 3.1 – Графік досягнення беззбитковості

Таким чином, навіть при мінімальній відпускній ціні програми річний продаж 6 одиниць програмного продукту вже приносить певний прибуток.

Для успішного впровадження програмного продукту на ринок і досягнення запланованого обсягу продажу необхідно ретельно спланувати рекламну кампанію, що дало б можливість довідатися про існування розробленого програмного продукту і його перевагах всім потенційним споживачам.

У нашому випадку кількість потенційних споживачів невелике й розміщати рекламу в засобах масової інформації економічно недоцільно. Прийнято рішення про розміщення рекламної інформації на основних тематичних форумах і порталах в мережі Internet. При цьому річні витрати на розміщення реклами в глобальній мережі складуть:

Зри = Зпр + М · Зпм, (3.18)

де Зпр – витрати на первинне розміщення реклами;

Зпм – плата за щомісячну підтримку рекламних повідмлень;

М – кількість місяців підтримки.

Зри = 500 + 4 · 100 = 900 (грн/рік)

Крім цього, планується організувати пряму адресну рекламу для потенційних споживачів програмного продукту. Ємність ринку збуту – 100 споживачів. Витрати на виготовлення індивідуальних рекламних матеріалів та їх доставку складуть 45 грн/од. Планується на протязі трьох років реалізації проекту охватити адресною рекламою по 30 споживачів на рік, що складе Зра=45·30=1350 грн/рік.

Таким чином загальні щорічні витрати на рекламу становлять:

Зр = Зри +Зра; (3.19)

Зр = 900 + 1350 = 2150 (грн/рік)

При визначенні показників економічної ефективності проекту отриману суму потрібно буде врахувати як додаткові постійні річні витрати з реалізації програмного продукту.

3.6 Економія у споживача програмного продукту

Користувач запропонованої програми отримує економічний ефект за рахунок скорочення часу вирішення задач в порівнянні з використанням базового варіанту програми. Проведемо розрахунки, вважаючи, що ціна нової програми співпадає з ціною базової Цн = Цб = 5000 грн.

Річний економічний ефект можна розрахувати як різницю приведених витрат при використанні базової та нової програми:

Ер = Впрб – Впрн (3.20)

Приведені витрати визначаються за формулою:

Впр = Спр + Ен · Кпр, (3.21)

де Спр – приведені річні експлуатаційні витрати, пов’язані з вирішенням задач;

Кпр – сума приведених капітальних вкладень;

Ен – нормативний коефіціент економічної ефективності.

Для базового варіанту загальну суму капітальних вкладень визначається витратами на придбання ПЕОМ. В такому разі у відповідності з розрахунками пункта 3.4 Кб = Sоб = 8220 грн.

Для нового варіанта загальна сума капіталовкладень додатково включає ціну придбання нової програми : Кн = Sоб + Цн = 8220+2000 = 10220 грн.

Величина приведених капіталовкладень в розрахунку приведених витрат визначається з урахуванням долі часу вирішення задач, що розглядаються, в річному корисному фонді часу роботи ПЕОМ:

де Ткор – річний корисний фонд часу роботи ПЕОМ;

Тм – машинний час вирішення даних задач протягом року.

Річний корисний фонд часу роботи ПЕОМ розраховується за формулою:

Ткор = Тзаг · Тз · Nз · (1 – Пп/100), (3.23)

де Тзаг – загальний річний фонд часу роботи ПЕОМ (робочих днів);

Тз – тривалість робочої зміни;

Nз – кількість робочих змін на день;

Пп – процент планових простоїв ПЕОМ.

При 5-денному робочому тижні та роботі в одну зміну отримаємо:

Ткор = 250 · 8 · 1 · (1 – 5/100) = 1900 годин/рік

Машинний час за рік для вирішення задач з використанням базової та нової програми:

Тм = Nз · tз, (3.24)

де Nз – кількість задач, що вирішуються за рік;

tз – машинний час вирішення одної задачі.

Отже, для базового і нового варіантів маємо:

Тмб = 200 · 4 = 800 (год/рік) ; Тмн = 200 · 2 = 400 год/рік.

Відповідне значення приведених капітальних вкладень:

Кпрб = (400/1900) · 8220 = 3461,05 (грн) ;

Кпрн = (200/1900) · 12220 = 2572,63 (грн).

Аналогічним чином визначаються приведені річні експлуатаційні витрати при використанні ПЕОМ з урахуванням долі використання корисного машинного часу:

Спр = С · Тм/Ткор , (3.25)

де С – загальна річна сума експлуатаційних витрат.

С = Ав + Sз + Sм + Sр ,

де Ав – амортизаційні відрахування;

Sз – витрати по заробітній платі спеціаліста;

Sм – вартість спожитої електроенергії та розходних матеріалов;

Sр – річні витрати на ремонт ПЕОМ.

Сума амортизаційних відрахувань визначається за нормою амортизації:

Ав = К · На/100 ; (3.26)

Авб = 8220 · 25/100 = 2055,00 (грн) ;

Авн = 12220 · 25/100 = 3055,00 (грн).

Річні витрати по заробітній платі користувача ПЕОМ розрахуємо в припущенні, що умови оплати праці у споживачів і розробників програмного продукту тотожні, за формулою:

Sз = 12 · Зо · (1+Кд) · (1+Кс) , (3.27)

де Зо – посадовий оклад спеціаліста;

Кд – коефіціент, що враховує додаткову заробітну плату;

Кс – коефіціент відрахувань до фондів соціального страхування.

Sз = 12 · 1700 · (1 + 0,3) · (1 + 0,369) = 36305,88 (грн).

Вартість спожитої електроенергії, розходних матеріалів та річні витрати на ремонт ПЕОМ розрахуємо за укрупненимим нормативами в відсотках від вартості ПЕОМ:

Sм = 0,03 · Вм ; (3.28)

Sм = 0,03 · 6000 = 180 (грн);

Sр = 0,08 · Вм ; (3.29)

Sм = 0,08 · 6000 = 480 (грн).

Загальна сума річних витрат з експлуатації ПЕОМ:

Сб = 2055,00 + 36305,88 + 180 + 480 = 39020,88 (грн);

Сн = 3055,00 + 36305,88 + 180 + 480 = 40020,88 (грн).

Приведені експлуатаційні витрати:

Спрб = 39020,88 · 800/1900 = 16429,85 (грн);

Спрн = 40020,88 · 400/1900 = 8425,45 (грн).

Сумарні приведені витрати:

Впрб = 16429,85,03 + 0,2 · 3461,05 = 17122,05(грн)

Впрн = 8425,45 + 0,2 · 2572,63 = 8939,97 (грн).

Річний економічний ефект у споживача нової програми:

Ер = 17122,05 – 8939,97 = 8182,08 (грн)

З урахуванням річної економії споживача ціну продажу нової програми встановимо за наступним співвідношенням:

Ц = Цб + 0,25 · Ер ; (3.30)

Ц = 5000 + 0,25 · 8182,08 = 7045,02 (грн)

Остаточне значення ціни продажу нової програми встановимо на рівні Ц=6000 грн.

3.7 Розрахунок економічної ефективності проекту

Економічна ефективність інвестиційних проектів характерізується системою показників, що відображають співвідношення фінансових витрат і результатів. В умовах високого рівня інфляції, характерного для України, різночасові фінансові показники доцільно приводити к одному моменту часу (першому року реалізації проекту) шляхом дисконтування. Норма дисконту розраховується за формулою: