Міністерство освіти і науки України
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
РОМЕНСЬКИЙ КОЛЕДЖ
Спеціальність: 5.091504 «Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем та мереж»
Курсовий проект з предмету:Мікропроцесорні системи
Тема: «Розробити схему електричну принципову МР3 програвача – приставка до ПК»
Виконав:
студент гр. К 3-2
Харченко Є.С.
Перевірив
викладач
Шокота Т.А.
2007
Зміст
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Призначення проектуємого пристрою
1.2 Технічні характеристики
1.3 Розробка і обґрунтування схеми електричної структурної
2 Спеціальний розділ
2.1 Вибір і обґрунтування елементної бази
2.2 Принцип роботи окремих ВІС з використанням часових діаграм та алгоритмів роботи
2.3 Принцип роботи пристрою згідно схеми електричної принципової
3 Експлуатаційний розділ
3.1 Ініціалізація програмуємих ВІС
3.2 Тест перевірки окремих вузлів або пристроїв
3.3 Розрахунок надійності пристрою
4 Анотація
5 Література
Вступ
Мікропроцесор – це пристрій, який здійснює прийом, обробку і видачу інформації. Конструктивно МП містить одну або декілька інтегральних схем і виконує дії за програмою, записаної в пам'ять.
Мікропроцесорна система – обчислювальна, контрольно-вимірювальна або керуюча система, в якій основним пристроєм обробки інформації є МП. Мікропроцесорна система будується з набору мікропроцесорних ВІС.
Мікропроцесори за призначенням поділяють на універсальні і спеціалізовані.
Універсальними мікропроцесорами є МП загального призначення, які розв’язують широкий клас задач обчислення, обробки та керування.
Спеціалізовані мікропроцесори призначені для розв’язання задач лише певного класу. До спеціалізованих МП належать: сигнальні, медійні та мультимедійні.
Мікропроцесорний комплект (МПК) – сукупність інтегральних схем, сумісних за електричними, інформаційними параметрами, призначених для побудови електронно-обчислювальної апаратури та мікропроцесорних систем керування.
За кількістю ВІС у МПК розрізняють багатокристальні МПК і однокристальні мікроконтролери. До багатокристальних комплектів відносять МПК з однокристальними і секційними МП.
Однокристальний мікропроцесор є конструктивно - завершеним виробом у вигляді однієї ВІС. До групи однокристальних належать процесори фірм Intel Pentium (P5, P6, P7), AMD – K5, Silicon Graphics – MIPS R10000, Motorola – Power PS 603, 604, 620.
У секційних мікропроцесорах в одній ВІС реалізується лише деяка функціональна частина процесора. Секційність ВІС МП зумовлює значну гнучкість МПС.
За способом керування розрізняють МП зі схемним та МП з мікропрограмним керуванням. Мікропроцесори з схемним керуванням мають фіксований набір команд, розроблений фірмою-виробником, який не може змінювати користувач. У мікропроцесорах з мікропрограмним керуванням систему команд розробляють при проектуванні конкретного МПК на базі набору мікрокоманд. В основу побудови МПС систем покладено 3 принципи:
Принцип магістральності, який визначає характер зв’язків між функціональними блоками МПС – усі блоки з’єднуються з єдиною системною шиною.
Принцип модульності, який полягає в тому, що система будується на основі обмеженої кількості типів конструктивно і функціонально завершених модулів. Кожний модуль МПС системи має вхід керування третім станом. Цей вхід CS (Chip Select) - вибір кристала або OE (Output Enable) - дозвіл виходу.
Принцип мікропрограмного керування полягає у можливості здійснення елементарних операцій-мікрокоманд.
Поняття архітектури МП визначає його складові частини. Архітектура містить:
1. Структурну схему самого МП;
2. Програмну модель МП регістрів;
3. Інформацію про організацію пам’яті;
4. Опис організації процедур введення-виведення;
Існують два основні типи архітектури – фоннейманівська та гарвардська. Фоннейманівську архітектуру запропонував 1945 року американський математик Джо фон Неймон. Її особливістю є те, що програма і дані знаходяться у спільній пам’яті, доступ до якої здійснюється по одній шині даних і команд.
Рисунок 1. – Основні типи архітектури:
а – фоннейманівська; б – гарвардська.
Гарвардську архітектуру реалізовано 1944 року в релейній обчислювальній машині. Особливістю цієї архітектури є те, що пам'ять даних і пам'ять програми розділені та мають окремі шину даних і шину команд, що дозволяє підвищити швидкодію МП системи.
Структурні схеми обох архітектур містять: програмний елемент, пам'ять, інтерфейси введення-виведення (ІВВ) і (ПВВ). Усі елементи структурної схеми з’єднані за допомогою шин.
Для програмування МПС використовується мова Асемблера asm8080 для МП КР580ВМ80А. При запису команд на мові Ассемблера вказується джерело і приймач даних.
Невід'ємною частиною сучасних автоматичних систем контролю і керування, вимірювальних приладів є перетворювачі аналогових і цифрових сигналів:
- аналого-цифрові перетворювачі (АЦП);
- цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП);
- частотно-цифрові перетворювачі (ЧЦП).
Існує три різновиди виконання ЦАП, АЦП і ЧЦП: модульне, гібридне й інтегральне. При цьому частка виробництва інтегральних схем ЦАП, АЦП загалом, в обсязі їхнього випуску безупинно зростає, що в значній мірі сприяє широкому поширенню мікропроцесорної техніки і методів цифрової обробки даних. У майбутньому, очевидно, у модульному і гібридному виконаннях будуть випускатися лише надточні і надшвидкі перетворювачі з досить великою потужністю розсіювання.
Необхідно відзначити наступні основні тенденції розвитку мікросхем ЦАП і АЦП; розширення функціональних можливостей за рахунок збільшення схемної і конструктивної складності; підвищення розрядності з одночасним зниженням споживаної потужності; ріст швидкодії до 100—150 Мгц при перетворенні сигналів зі смугою частот від 25 до 50 Мгц.
Завданням даного курсового проекту є розробка схеми електричної принципової програвача приставки до ПК. Даний пристрій передбачається підключати до паралельного порту комп’ютера, але не виключається можливість його синхронізації з стаціонарним музичним центром, або програвачем в автомобілі.
1 Загальний розділ
1.1 Призначення проектуємого пристрою
Сигнальні мікропроцесори належать до класу спеціалізованих МП (див. підрозд. 2.1). їх розроблено для розв'язання задач цифрової обробки сигналів, а саме:
- фільтрації сигналу;
- згортки двох сигналів;
- обчислення значень кореляційної функції двох сигналів;
- обчислення автокореляційної функції;
- прямого/зворотного перетворення Фур'є тощо.
Задачі цифрової обробки розв'язують в апаратурі зв'язку і передачі даних, засобах гідро- і радіолокації, медичному устаткуванні і робототехніці, керуванні двигунами, в автомобільній електроніці, телебаченні, вимірювальній техніці тощо.
Відмітна риса задач цифрової обробки сигналів - потоковий характер обробки великих обсягів даних у реальному режимі часу. Робота в реальному часі потребує підвищення швидкодії МП, а обробка великих масивів даних - апаратних засобів інтенсивного обміну із зовнішніми пристроями.
Високої швидкодії сигнальних МП досягають завдяки:
- застосуванню модифікованої RISC-архітектури;
- проблемно-орієнтованій системі команд, наприклад включенню до системи команд таких операцій, як множення з нагромадженням МАС(С:=АхВ+С) із зазначеною в команді кількістю виконань у циклі і з правилом зміни індексів елементів масивів А і В;
- методам скорочення тривалості командного циклу, як-то конвеєризація команд;
- розміщенню операндів більшості команд у регістрах;
- використанню тіньових регістрів для збереження стану обчислень під час перемикання контексту;
- наявності апаратного множення, що дозволяє виконувати множення двох чисел за один командний такт;
- апаратній підтримці програмних циклів.
- Сигнальні процесори різних компаній-виробників утворюють два класи процесорів: простіші та дешевші МП обробки даних у форматі з фіксованою комою і дорожчі мікропроцесори, що апаратно підтримують операції над даними у форматі з плавучою комою.
1.2 Технічні характеристики
Основним елементом в схемі розроблюваній в курсовому проекті є MP3-декодер VS1001k, структурна схема якого зображена на рисунку 1.2.1.
Рисунок 1.2.1 - Структурна схема VS1001k
Для керування мікросхемою і передачею потоку МР3 даних використано дві шини: SCI (Serial Control Interface) та SCI (Serial Data Interface). В таблиці 1.2.1 представлено призначення даних шин.
Таблиця 1.2.1 – Призначення шин SCI та SCI.
Лінії шини | Дані | ||||
SDI | SCI | ||||
- | XCS | Вхід вибору мікросхеми. Активний рівень – низький. Високий рівень переводить послідовний інтерфейс в режим очікування, закінчуючи поточну операцію, а послідовний вихід (SO) – в режим високого опору (Z-стану). Для SDI сигналу вибору мікросхеми нема, він завжди знаходиться у активному стані. | |||
DCLK | SCLK | Послідовний тактовий вхід. Сигнал SCLK може бути з перервами або без них, в будь якому випадку перший позитивний перепад тактового імпульсу після переходу | |||
Лінії шини | Дані | ||||
SDI | SCI | ||||
DCLK | SCLK | сигналу ХСS в низький рівень означає, що записано перший біт. | |||
SDATA | SI | Послідовний вхід. Дані вибираються з SI при позитивному перепаді імпульсу SCLK і низькому рівні XCS. | |||
- | SO | Послідовний вихід. В режимі читання дані записуються при негативному перепаді імпульсу SCLK. В режимі запису SO знаходиться в Z-стані. |
Мікросхема VS1001k – основна частина проектованої схеми (див рисунок 1.2.1) являє собою цифровий сигнальний процесор. Вона вміщує в себе високопродуктивне DSP-ядро з низькими споживчими характеристикам (VC_DSP), робочу пам’ять, ОЗП програм (4 Кбайт) і даних (0,5 Кбайт), послідовні інтерфейси керування і даних, високоякісний ЦАП і підсилювач ЗЧ для головних телефонів.