Слід зазначити і такий важливий елемент комп'ютеризації виробництва, як широке розповсюдження власне мікропроцесорів, кожен з яких орієнтований на виконання однієї або декількох спеціальних завдань. Вбудовування таких мікропроцесорів у вузли промислового устаткування дозволяє вирішувати поставлені завдання з мінімальними витратами і в оптимальному вигляді. Використання мікропроцесорної техніки для збору інформації, реєстрації даних або локального управління значно розширює функціональні можливості промислового устаткування.
Розвиток комп'ютеризації викликає потребу в розробці і створенні нових засобів обчислювальної техніки. Їх характерними особливостями є: формування елементарної бази на надвеликих інтегральних схемах; забезпечення продуктивності до 10 млрд. операцій в секунду; наявність штучного інтелекту, що значно розширює можливості ЕОМ в обробці інформації, що поступає; можливість спілкування людини з ЕОМ на природній мові шляхом мовного і графічного обміну інформацією.
У перспективі розвитку комп'ютеризації – створення національних і міжнаціональних комунікаційно-обчислювальних мереж, баз даних, нового покоління супутникових систем космічного зв'язку, що дозволить полегшити доступ інформаційним ресурсам. Наочним прикладом служить Інтернет.
5. Основні задачі аналізу та аудиту
Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової для нас галузі наукових знань і практичної діяльності, з якими раніше ми не зустрічалися. Це – аудит. В спеціальній літературі останніх років видання поняття аудиту визначається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. В деяких джерелах, що викладають іноземний досвід, під аудитом розуміється комплексний економічний аналіз.
Насправді, економічний аналіз в комплексі з ревізією (перевіркою) зможе забезпечити більш глибоке проникання в ту чи іншу господарську структуру і видати всебічно обґрунтовані висновки і пропозиції. Узагальнюючи досвід, накопичений багатьма розвиненими країнами, можна дати більш розширене трактування змісту і задач аудиту.
На перше місце доцільно висунути консалтингову діяльність. У даному випадку аудит буде виконувати функції консалтингових фірм, надаючи своїм клієнтам консультаційну допомогу в частині правильної організації бухгалтерського обліку, відповідності його міжнародним стандартам, умовам ринкової економіки. Допомога з боку кваліфікованих спеціалістів помітно обмежує потребу в наступних перевірках правильності ведення бухгалтерського обліку.
Дотримання вимог єдиного плану бухгалтерських рахунків, єдиного підходу до відображення господарських операцій на цих рахунках дозволить вийти на єдині по формі баланс і звіт про результати фінансової діяльності Одноманітність в обліку і звітності дозволить повніше використовувати весь арсенал способів і прийомів аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства (будь-якої форми власності) з урахуванням внутрішнього і зовнішнього середовища. Аудитор, таким чином, має бути спеціалістом найвищого класу як в області обліку, так і в області економічного аналізу.
Далі аудиторська служба перевіряє обґрунтованість складеного підприємством бізнес-плану, без якого господарсько-фінансова діяльність здійснюватися не може. Однією з основних задач аудиту є документальна перевірка. Методами документальної ревізії встановлюється відповідність первинної бухгалтерської документації істинному змісту господарських операцій. При цьому здійснюється контроль і за відповідністю самих операцій існуючим законам і юридичним підзаконним нормативам.
Особливої уваги потребують до себе операції, що пов’язані з оподаткуванням. Зарубіжна і вітчизняна практика показує, що в цій області, більше ніж в будь-якій іншій, зустрічаються зловживання (приховання чи применшення прибутку, прострочення в погашенні заборгованості бюджету та ін.).
Кінцевою метою аудиту є аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, аналіз фінансових показників одиничного підприємства (будь-якої форми власності), тої чи іншої асоціації підприємств (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, концерн, промислово-торгова фірма та ін.). Фінансовий стан, фінансову стійкість, що обумовлені всією виробничо-комерційною діяльністю підприємства, можна виміряти низкою коефіцієнтів, які запропоновані економістами. Аудиторські фірми за замовленнями підприємств чи комерційних банків проводять регулярні перевірки і аналіз стану платоспроможності і фінансової стійкості, економічної ефективності і рентабельності; оцінюють реальність статей балансу, реальність фінансового звіту. Без позитивного висновку аудиторської фірми жоден банк не вступить в кредитно-комерційні відносини з підприємством, акціонерним товариством і т. д.
Окремо варто сказати про аналіз ліквідності балансу. Така ситуація виникає, коли підприємство чи організація виявляється банкрутом. Аналізуючи баланс і реальність майна, яке залишилося, аудиторська фірма надає кінцеві оцінки, виносить міркування щодо продажу його з торгів на конкурсній основі чи передачі банку для подальшого використання. Значно більше аналітичне начало проявляється у внутрішньому аудиті, ніж у зовнішньому, про який розповідалося вище. Це обумовлюється перш за все тим, що приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, концерни та інші господарські асоціації володіють в умовах ринку правом на комерційну таємницю. Вони зобов’язані публікувати, обнародувати лише баланс і звіт про фінансові результати, які і використовуються переважно зовнішніми, незалежними аудиторськими фірмами. Інші інформаційні дані використовуються, як то кажуть, зі згоди сторін.
Зовсім інший стан щодо аудиту внутрішнього. Інформаційна база тут розширюється; значно змінюються і акценти аналітичних розробок. Внутрішній аудит, що характерний переважно для великих корпоративних об’єднань, органічно поєднаний з їх маркетинговою діяльністю. Принципи маркетингу виражають систему управління торгово-виробничою діяльністю. До цієї системи входять, звісно, контроль і аналіз.
Більш того, економічний аналіз тут ніби оцінює правильність самої маркетингової стратегії і тактики. Насправді, за допомогою попереднього, поточного, прогнозного аналізу дається об’єктивна з певним ступенем критичності оцінка торгово-виробничої діяльності та її фінансових результатів в цілому, а також в її локальних проявах.
Особливого значення набуває проблема мінімізації витрат живої та упредметненої праці, що є основою вихідного моменту в ціноутворенні. Мінімізація витрат значно скорочує амплітуду коливань комерційного ризику. Ринкова економіка пов’язана з проявом і дією багатьох факторів, виявити вплив яких безпосередньо неможливо. Для цього потрібно здійснення багатофакторного аналізу з використанням всього арсеналу аналітичних способів і прийомів, із застосуванням економіко-математичних методів і ЕОМ.
6. Отримання автоматичного аудиторського висновку про стан підприємства
Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.
Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.
Коли складається негативний висновок або дається відмова від надання висновку, то можуть наводитись аргументи, якими керувався аудитор під час підготовки таких видів висновків, які відрізняються від позитивного.
Безумовно позитивний висновок складається, якщо виконано такі умови:
· аудитор отримав необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ на підприємстві;
· дані достовірні за суттєвими питаннями;
· фінансова звітність відповідає прийнятій на підприємстві системі бухгалтерського обліку, що, у свою чергу, відповідає вимогам чинного законодавства України;
· фінансова звітність складена на підставі правильних облікових даних і позбавлена суттєвих відхилень від нормативних положень;
· фінансова звітність складена відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Враховується також стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.
У позитивному висновку можуть бути використані такі стверджувальні вислови, як "відповідає вимогам", "дає достовірне і дійсне уявлення", "достовірно відображає", "відображає реальний стан ..." тощо.
Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разі існування фундаментальної непевності й незгоди.
Основні причини фундаментальної непевності - значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через незадовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клієнтом).
Причини незгоди такі:
· неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій;
· фундаментальна незгода з повнотою відображення фактів у обліку і звітності;
· невідповідність порядку оформлення або здійснення господарських операцій чинному законодавству.
Непевність чи незгода вважаються фундаментальними у випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ.