Структура й функції інтегрованої банківської інформаційної системи (стр. 1 из 3)

РЕФЕРАТ

Структура й функції інтегрованої банківської інформаційної системи

Інформаційні системи комерційних банків в Україні поступово перейшли від механізованої обробки інформації до комплексної автоматизації, від централізованої до розподіленої обробки даних. Переломним моментом у становленні банківських комп'ютерних технологій став 1994 рік, коли міжбанківські розрахунки було переведено на безпаперові технології, набув юридичного статусу електронний документ. З цього моменту в усіх банках обов'язково запроваджувались комп'ютерні технології, основу яких становить програмно-технологічний комплекс «Операційний день банку» (ОДБ), а за межі банку інформація передається за допомогою спеціальних АРМ — АРМ підсистеми «Клієнт — банк», АРМ НБУ (АРМЗ) та АРМ для виконання міждержавних розрахунків.

Спочатку до функцій програмно-технологічного комплексу ОДБ обов'язково мали входити автоматизація обліку руху коштів на рахунках клієнтів і складання бухгалтерського балансу. При цьому в банках автоматизації підлягали такі функції:

- щоденне відображення виконаних операцій за розрахунково-грошовими документами й позабалансовими ордерами в регістрах аналітичного і синтетичного обліку;

- облік сум нез'ясованих платежів, які не можуть бути зараховані на рахунки за призначенням;

- контроль залишків на особових рахунках;

- нарахування процентів (відсотків) на залишки та обороти, позики й депозити, а також процентів за обслуговування;

- складання й передавання виписок із розрахункових і поточних рахунків клієнтам;

- відкриття і закриття особових рахунків;

- підготовка файлів для передавання через спеціальне АРМ (НБУ) засобами електронної пошти до системи міжбанківських розрахунків;

- складання й видавання вихідних форм, які відбивають стан бухгалтерського обліку на звітну дату. Це такі документи: головна бухгалтерська книга, баланс денний, місячний, річний тощо. До головної бухгалтерської книги записуються реквізити: номер рахунку; тип операції; сума; час виконання операції; код службовця, котрий виконував операцію.

Згодом функції пакета ОДБ розширювалися і він став ядром інтегрованої банківської системи (ІБС), яка автоматизує всі управлінські функції в комерційному банку. Структуру ІБС комерційного банку зображено на рис. 1.

Рис. 1. Структура інтегрованої банківської системи

Створення інтегрованих банківських систем характеризується насамперед розширенням можливостей пакета ОДБ в таких напрямках:

- підвищення оперативності та продуктивності;

- інтеграція документів з погляду функцій усіх підсистем;

- підвищення надійності автоматизованих банківських систем;

- розширення інформаційної бази про клієнтів;

- створення потужних аналітичних підсистем, які дають змогу отримувати й узагальнювати інформацію, що стосується попереднього періоду, теперішнього та майбутнього стану банку;

- розвиток гнучкості системи (уже сьогодні для автоматичного обчислення процентів за залишками на рахунках можна задавати процентну ставку для кожного рахунку; усі обчислення можуть виконуватись як у режимі «off-line», тобто по завершенні операційного дня, так і в режимі «on-line» — під час поточного обслуговування клієнта й у разі ліквідації рахунку).

У структурі будь-якого ОДБ можна виокремити три типи функціональних блоків, існування яких випливає із загальної технології його роботи. Це блоки початку роботи (відкриття ОДБ), блоки роботи протягом робочого дня і блоки закінчення роботи (закриття ОДБ).

Блоки відкриття ОДБ забезпечують обробку паролей та ідентифікацію користувачів, введення дати поточного банківського робочого дня, обробку отриманих з АРМ НБУ файлів початку роботи. При цьому коригується довідник банків — учасників СЕП, визначається значення кореспондентського рахунку банку на початок робочого дня, очищуються відповідні оперативні бази даних тощо. У процесі відкриття ОДБ накопичуються відсотки за попередній день за рахунками з процентними ставками, створюються копії вхідних основних масивів стану особових та балансових рахунків на початок дня. Якщо це день початку місяця, кварталу або року, то за балансовими рахунками формуються відповідні вхідні залишки на початок періоду, обнулюються обороти за місяць, квартал або рік. Водночас для співробітників банку встановлюються повноваження стосовно допуску до особових рахунків; функції та рахунки для обробки перерозподіляються між працівниками банку, змінюється відповідальний виконавець, котрий веде рахунок, і т. ін.

Протягом дня відповідними блоками ОДБ виконуються операції з реєстрації нових клієнтів, відкриття або закриття рахунків, забезпечення вводу первинних платіжних документів клієнтів протягом дня та їх обробки. Прийняті від клієнтів документи поділяються на «внутрішні», в яких платник і одержувач є клієнтами даного банку, та «міжбанківські», в яких одержувачем є клієнт іншого банку. На підставі першої групи документів виконуються внутрішньобанківські проведення (змінюються залишки на рахунках), а на підставі другої формуються файли типу А (початкові міжбанківські платежі для їх передання до СЕП). Проведення «оплата» виконується лише в тому разі, якщо воно не загрожує ситуацією «червоне сальдо» за одним із кореспондуючих рахунків.

Блоки закриття ОДБ забезпечують перевірку наявності балансу, формування та видачу відомостей щодо накопичених оборотів за місяць (квартал, рік), створення копій основних файлів, архівацію платіжних документів, видачу вихідних форм про обороти за день, формування, архівацію і друк виписок. Залежно від дня місяця, кварталу, року блоки закриття формують звітність для НБУ, інформацію для податкових органів та інших служб.

Крім функціональних блоків ОДБ містить і блоки ведення та друку довідково-нормативної інформації, блоки «відновлення», тобто виконання перерахунків з певного моменту часу. Розрізняють «коротке» і «довге» відновлення. Перше використовується для виправлення помилок за тими документами, які ще не відправлені до СЕП. До нього вдаються і в разі отримання «відбійної» квитанції на якийсь раніше відправлений файл А. «Довге» відновлення полягає у відтворенні ситуації на момент закриття якого-небудь минулого дня з послідовним перераховуванням усіх операцій наступних днів.

До головного меню кожного конкретного пакета ОДБ включені основні технологічні функції — підсистеми, перелік яких не задається нормативними документами, а тому є оригінальним у програмному комплексі ОДБ кожного розробника. Так, у пакеті ОДБ, що є продуктом підприємства УНІТІ-БАРС, яке спеціалізується на розробці програмних продуктів для банків, головне меню версії 1998 року має такий вигляд:

0 — Вийти Допомога Сервіс
S. Класифікатори та довідникиR. Реєстрація рахунків і клієнтівV. Реєстрація позабалансових розрахунківН. УВЕСЬ ДРУКТ. Архів ОР — без клієнтів та призн. платежівX. Архів ОР — із клієнтами та призн. платежівГРИВНЯ1. Технолог2. Контролер3. Операціоніст4. Плата за розр./кас. обслуговування5. ДРУК за гривневими рахунками 6. ВЕРИФІКАЦІЯ документів	ВАЛЮТАА. ТехнологВ. ОпераціоністС Міжбанківські розрахункиD. ДРУК за валютними рахункамиW. ПОЗАБАЛАНСОВІS. Надіслати повідомлення користувачамЕ. Перелік ЕОМ — робочих місць у мережіР.Установлення локальних параметрів U. Управл. символи Вашого принтера G. Перевірка журналівL. Перегляд журналів+ Початкові настроюванняF. Звітність до податкової0. Звітність для НБУZ. Звітність 1-ПБ

У наведеному головному меню та в меню інших пакетів ОДБ основні технологічні функції закріплені за робочими місцями операціоніста, контролера, технолога та адміністратора БД.

Робоче місце операціоніста є ключовим у банківській інформаційній системі, оскільки тут виконуються головні операції з обробки оперативної інформації, зокрема ввід платіжних документів, оперативний контроль за виконанням операцій, переведення вкладів, робота з картотеками, контроль неоплачених документів, огляд і роздрукування виписок із особових рахунків і т. ін.

Технологія вводу інформації полягає в тому, що операціоніст переносить реквізити з кожного банківського документа через екранну його форму до вхідного файла. Перед вводом записується номер пачки, який під час наступних операцій вводу автоматично збільшується на одиницю. У процесі вводу номера рахунку перевіряється його наявність у файлі особових рахунків, а з файла довідника клієнтів вибираються необхідні дані про клієнта. За тією самою технологією вводяться дані про одержувача для внутрішніх документів. Вводячи міжбанківські документи, перевіряють МФО на наявність банку-одержувача в довіднику та на можливість існування в ньому заданого особового рахунку. Сума документа вводиться двічі — це елемент технології, за допомогою якого контролюється правильність вводу. Водночас висвітлюються прогнозні залишки на рахунку — залишок після оплати цього документа. На стадії вводу інформації виокремлюють такі макети (типи вхідних потоків) даних: платежі, що проходять через кореспондентські рахунки; платежі, що проходять через касу банку; внутрішні проведення банку, що відбивають розрахункові операції між двома клієнтами банку; видавання й погашення позик; виправлення помилок тощо.

Робоче місце контролера передбачається не в усіх пакетах ОДБ. У деяких пакетах на практиці функції контролера включені до меню на АРМ операціоніста чи на АРМ технолога, де здійснюється програмний і технологічний контроль. Традиційно на АРМ контролера дублюються функції операціоніста з вводу інформації. У разі, коли контрольні суми за документом після першого і другого контрольного вводу збігаються, інформація записується в основну базу оперативної інформації для здійснення процедур її обробки. У противному разі введені показники коригуються. На АРМ контролера можуть бути покладені й інші функції, наприклад регулювання послідовності надходження початкових міжбанківських документів до регіонально-розрахункової палати (оплата документів дозволяється або забороняється шляхом їх блокування).