Зазначену рекомендацію навряд чи можна вважати доцільною у практичному використанні, адже, як уже вказувалося раніше, електронний підпис є дуже надійним засобом ідентифікації автора документа. Очевидно, є сенс у прийнятті подібних доказів та їх оцінці нарівні з іншими доказами у справі, і в першу чергу виходячи з критерію відносності. Наприклад, особа, що пред'являє електронний документ, що вірогідно підписаний іншою/протилежною стороною, повинна довести, що документ виходить саме від цієї сторони. У протилежному випадку такий документ дійсно не може розглядатися в якості доказу. Отож, лише в цьому випадку такий доказ може бути відхилений судом. Здається, що в цілому Рекомендації невиправдано обмежують сферу застосування в якості доказів (і побічно в якості способу формування відносин сторін) такого засобу доведення, як електронний документ.
На практиці процедура укладання електронного договору буде виглядати наступним чином. Особа, що бажає укласти договір, направляє підписану оферту майбутньому контрагенту. Оферта - це файл із текстом договору і файл, що містить електронний підпис. Адресат одержавши оферту підписує її і направляє оференту файл електронного підпису, або ж свій підписаний варіант умов договору. Далі виникає логічне запитання: як підписати електронний документ? Як вже було зазначено, процедура підписання електронного документа відбувається за допомогою спеціальної програми. Та ж програма може перевірити і справжність підпису на документі. Таких програм існує безліч. Зручною є методика підтвердження документів на прикладі програмного пакету PGP (Pretty Good Prіvacy), виробництва компанії Network Assocіatіon. Програма PGP - це криптографічна програма, тобто програма, що використовується для шифрування даних. За допомогою цієї програми можна зашифрувати і підписати повідомлення, або лише зашифрувати чи підписати його. З метою некомерційного використання програма доступна безкоштовно. Для того, щоб законно використовувати її в комерційній діяльності, необхідно зареєструватися і заплатити програмісту невелику суму.
Програма PGP використовує два парних ключі: відкритий і закритий, котрі представляють собою блоки тексту, між якими існує визначена математична залежність. Відкритими ключами Ви обмінюєтесь з контрагентом. За допомогою чужого відкритого ключа можна зашифрувати повідомлення так, що його розшифрує тільки власник парного закритого ключа (самі ж ви ніколи не розшифруєте щойно зашифроване чужим відкритим ключем повідомлення), а також перевірити дійсність підпису під повідомленням, що відправлене від імені контрагента. За допомогою Вашого закритого ключа, що залишається у Вас, можна розшифрувати адресоване Вам повідомлення, що зашифроване Вашим відкритим ключем, а також підписати документ.
При використанні програми PGP, а також аналогічних криптографічних програм, необхідно попередньо обмінятися відкритими ключами. Якщо ж відкритий ключ потрапить до третіх осіб, шкоди сторонам це не принесе, тому що за допомогою одного відкритого ключа можна тільки зашифрувати (але не підписати!) повідомлення, що розшифрує лише власник парного відкритого ключа, або перевірити дійсність підпису незашифрованого документа. Сторони повинні зобов'язатися не розголошувати свої закриті ключі і паролі доступу до них і нести відповідальність за їхнє розголошення. Усі документи, що підписані стороною, повинні вважатися вихідними від цієї сторони, якщо вона не повідомить контрагента про розголошення ключа і пароля до них.
1) Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р.
2) Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003р.
3) Правила посиленої сертифікації. Затверджені наказом ДСТСЗІ СБ України №3 від 13.01.2005 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №104/10384 від 27.01.2005 р. (зі змінами згідно Наказу № 50 від 10.05.2006 «Про внесення змін до Правил посиленої сертифікації»).
4) Наказ № 50 від 10.05.2006 «Про внесення змін до Правил посиленої сертифікації» Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України.
5) Положення про порядок розроблення, виробництва та експлуатації засобів криптографічного захисту конфіденційної інформації та відкритої інформації з використанням електронного цифрового підпису. Затверджено наказом ДСТСЗІ СБ України №31 від 30.04.2004 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №592/9191 від 12.05.2004 р.
6) Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №680 «Про затвердження Порядку наявності електронного документу (електронних даних) на певний момент часу».
7) Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2004 р. №903 «Про затвердження Порядку акредитації центру сертифікації ключів».
8) Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1451 «Про затвердження Положення про Центральний засвідчувальний орган».
9) Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1452 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності».
10) Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1453 «Про затвердження Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади».
11) Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1454 «Про затвердження Порядку обов’язкової передачі документованої інформації».
ЗЦ – засвідчу вальні органи
ЦСК – центри сертифікації ключів
В зв'язку з тим, що функції ЦЗО, які раніше виконував Державний комітет з питань зв'язку та інформатизації, а в даний час їх передано Державному комітету інформатизації України, потрібно надавати заявки щодо реєстрації, акредитації центрів сертифікації ключів тощо, внести такі зміни у стандартних формах заяв (див. Додатки В1...В6 до Регламенту ЦЗО):
1. У шапках всіх форм замінити слова "Державний департамент з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України" на "Державний комітет інформатизації України". Адреса залишається без змін, а номер телефону замінюється на (044) 279-38-65.
2. У тексті заяви на проведення акредитації (див. Додаток В6, п.1) замінити слова "у Центральному засвідчувальному органі Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України" на "у Центральному засвідчувальному органі Державного комітету інформатизації України". Центральний засвідчувальний орган.Україна, ЦЗО Ukraine, Central CA
| Сертифікати акредитованих ЦСК та ЗЦ ( загальна кількість - 24 ) | |||
| № запису | Організація | Загальна назва | Статус |
| 1 | ТОВ НВФ 'Українські національні інформаційні системи' | ЦСК УНІС, Україна / UNIS, Ukraine. Special CA | Акредитовано |
| 2 | Державне підприємство "Українські спеціальні системи" | --//-- | Акредитовано |
| 3 | ЗАТ "ІВК" | ЦСК ЗАТ "ІВК" | Акредитовано |
| 4 | ТОВ "Український сертифікаційний центр" | ЦСК ТОВ "Український сертифікаційний центр" | Акредитовано |
| 5 | ТОВ"НВФ"Українські національні інформаційні систем" | ЦСК УНІС, Україна / UNIS, Ukraine. Special CA | Акредитовано |
| 6 | ТОВ "АРТ-МАСТЕР" | ЦСК "MASTERKEY" ТОВ "АРТ-МАСТЕР" | Акредитовано |
| 7 | ТОВ "НВФ "Українські національні інформаційні системи" | ЦСК УНІС, Україна / UNIS, Ukraine. Special CA | Акредитовано |
| 8 | Державне підприємство "Українські спеціальні системи" | Акредитований Центр сертифікації ключів ДП "УСС" | Акредитовано |
| 9 | ЗАТ "ІВК" | ЦСК ЗАТ "ІВК" | Акредитовано |
| 10 | ВАТ Національний депозитарій України | Центр сертифікації ключів ВАТ НДУ | Акредитовано |
| 11 | Державний центр зайнятості | Центр сертифікації ключів Державної служби зайнятості України | Акредитовано |
| 12 | ТОВ "Криптомаш" | ЦСК ТОВ "Криптомаш" | Акредитовано |
| 13 | ТОВ "НВФ "Українські національні інформаціїні системи" | ЦСК УНІС, Україна / UNIS, Ukraine. Special CA | Акредитовано |
| 14 | ЗАТ 'НДІ ПІТ' | АЦСК ЗАТ 'НДІ ПІТ' | Акредитовано |
| 15 | ТОВ "Український сертифікаційний центр" | ЦСК ТОВ "Український сертифікаційний центр" | Акредитовано |
| 16 | ВАТ «Фондова Біржа «ПЕРСПЕКТИВА» | ВАТ «Фондова Біржа «ПЕРСПЕКТИВА» | Акредитовано |
| 17 | ЗАТ 'НДІ ПІТ' | АЦСК ЗАТ 'НДІ ПІТ' | Акредитовано |
| 18 | Державний центр зайнятості | Центр сертифікації ключів Державної служби зайнятості України | Акредитовано |
| 19 | Національний депозитарій України | ЦСК НДУ | Акредитовано |
| 20 | ТОВ "Криптомаш" | ЦСК ТОВ "Криптомаш" | Акредитовано |
| 21 | КП ГІКНВЦ ДОР | Регіональний ЦСК Дніпропетровської області | Акредитовано |
| 22 | ТОВ "НВФ УНІС" | ТОВ "НВФ УНІС", Центр сертифікації ключів | Акредитовано |
| 23 | ДП "Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці" | ЦСК Укрзалізниці | Акредитовано |
| 24 | ТОВ "АРТ-МАСТЕР" | ТОВ "Арт-мастер" | Акредитовано |
Важливою проблемою всієї криптографії з відкритим ключем, в тому числі і систем ЕЦП, є управління відкритими ключами. Так як відкритий ключ доступний будь-якому користувачеві, то необхідний механізм перевірки того, що цей ключ належить саме своєму власникові. Необхідно забезпечити доступ будь-якого користувача до справжнього відкритого ключа будь-якого іншого користувача, захистити ці ключі від підміни зловмисником, а також організувати відгук ключа у разі його компрометації.