Сьогодні відпрацьовується концепція, структура та визначається оптимальна джерельна база інформаційного моніторингу інформаційних установ. Поняття „моніторинг» характеризується систематичним підсумком даних про складні явища з метою оперативності та оцінки. Моніторинг розглядається та використовується у видах: інформаційний, статистичний, концептуальний.
Згідно існуючим досвідом дослідження ефективності здійснення інформаційного обслуговування найбільш об'єктивні результати вивчення якості, результативності та інших аспектів обслуговування надає застосування моніторингових методів. Враховуючи це, нами був здійснений моніторинг користування послугами Інтернет-центру, починаючи з лютого 2005р. Були отримані такі результати:
- Для політематичного пошуку різної інформації можливості Інтернет-центру користувалося 55% споживачів інформації. До їх тематичних інтересів входить: урядова і правова інформація; поточні новини; «гарячі теми»; робота за кордоном; спортивні новини; медицина (медичне обладнання, центри реабілітації, нетрадиційна методика лікування, нові препарати); держава і право; новини кіно; навчальні заклади; музеї світу.
- Для роботи з електронною поштою послуг центру вдаються 40% споживачів: переписка між бібліотеками (Рівненською науковою бібліотекою, Радивилівською ЦРБ, Березнівською ЦРБ); переписка бухгалтерії (платежі) «Інтернет – клієнт - банк»; відсилання поздоровлень та віртуальних вітань.
- Для розв’язання виробничих проблем використовують послуги Інтернету 40% користувачів: замовлення книг; пошук фірм по налагодженню контактів для збуту товарів (щебеню); пошук медичного обладнання; авторинок (покупки автомобілів та запчастин).
- З освітніми цілями до Інтернету звертаються 35% коритсувачів: проведення віртуальних уроків; пошук рефератів, курсових та дипломних робіт; пошук навчальних закладів; для проведення гурткових занять.
- Самоосвітні потреби обумовлюють користування Інтернетом у 50% читачів Сарненської ЦСПШБ.
- Як спосіб урізноманітнити дозвілля Інтернет використовують 20%: перегляд Інтернет-видань; музичних сайтів; туристичний відпочинок; кулінарія.
Найбільш відвідуваними є сайти провідних інформаційних установ країни, наприклад: www. 4uth. gov. ua - Державна бібліотека України для юнацтва; www. nplu. kiev. ua-Національна парламентська бібліотека України; www. nbuv. gov. ua-Національна бібліотека України ім. В.Вернадського. Також користуються і такими сайтами, як: meta.com.ua, rambler.ru, referat.svitonline.com, ukrreferat.com, bagato referativ.com.ua, monax.ru, yandex.ru, libr.rv.ua, rada.gov.ua, kuchma.gov.ua, library.sowa.com.ua, lubomira.org, nadiya.nm.ru, arvesta.irpen.kiev.ua, mail.ru, ukr.net, molody.ukr.west karaoke.ru, 7not.ru.
Під час проведення моніторингу та аналізу його і підсумків було зрозуміло, що користувачі звертаються до Інтернет-центру для задоволення різноманітних потреб. Запровадження новітніх комп’ютерних технологій в бібліотеці дало користувачам змогу одержувати доступ не лише до інформаційних ресурсів окремої бібліотеки чи, навіть, регіону, а й до світових інформаційних джерел, для отримання різного роду інформацій. Ці ж сучасні технологічні засоби значно розширюють можливості обробки, зберігання і пошуку інформації, позитивно впливають на оперативність та якість обслуговування користувачів. Внаслідок цієї справжньої технічної революції змінюється характер і зміст праці обслуговуючого персоналу Інтернет-центрів та бібліотек, збагачується і ускладнюється видовий склад фондів, за допомогою віртуального інформаційного простору зменшується дистанція між бібліотекою, сукупністю державних та світових інформаційних ресурсів і окремим користувачем.
ВИСНОВКИ
В умовах науково-технічного розвитку, інформатизації всіх сфер суспільного життя інформаційне обслуговування набуває надзвичайної актуальності. Як напрямок інформаційної діяльності, інформаційне обслуговування пов'язане із процесами доведення інформації до споживачів, що обумовлюються низкою чинників. Найбільш важливими серед яких є:
- сучасний підхід до визначення місця інформаційної установи, в системі інформаційного обслуговування яке спрямоване на кваліфіковане, якісне та адекватне задоволення ІП споживачів;
- необхідність стратегічного планування у сфері розвитку інформаційного сервісу;
- інтенсивність використання сучасних інформаційних технологій в сполученні із вдосконаленням традиційних форм інформаційного обслуговування.
Якісне інформаційне обслуговування передбачає відповідність між конкретними документно-інформаційними потребами користувачів та можливостями інформаційної установи задовольняти потреби, як власними, так і ресурсами віддаленого доступу. Складовими якісного інформаційного обслуговування є інформаційні та інші ресурси, що використовуються для надання інформаційних послуг, методичних консультацій, надання форм інформаційного сервісу, а також кадровий потенціал, менеджмент і маркетинг інформаційних ресурсів.
Розвиток індустрії інформаційних послуг значною мірою обумовлюється місцем обслуговування користувачів у діяльності інформаційних установ. Послуги, щодо пошуку інформації традиційно здійснюються в системі інформаційного обслуговування в режимі „запит-відповідь». Інформаційне обслуговування в режимі „запит-відповідь» є сферою інформаційної діяльності, що найшвидше відчуває зміни технологічного середовища і змушена адекватно реагувати на вимоги та запити користувачів, які змінюються відповідно до ситуації.
Фахівець сфери інформаційного обслуговування в режимі „запит-відповідь» повинен володіти глибокими теоретичними знаннями джерельної бази, аналітичними та практичними навичками в галузі організації та пошуку інформації, вільно орієнтуватися в Інтернет, розвивати творче мислення, прогнозувати тематику запитів користувачів, вміти використовувати такі складові ДПА, що забезпечують високу релевантність, повноту, точність і оперативність пошуку.
Інформаційне обслуговування в інформаційних установах здійснюється, в сучасних умовах є лише в традиційному режимі, а також з використанням глобальних комп'ютерних мереж.
Сучасні інформаційні Інтернет - технології розвиваються за двома напрямками: надання доступу до корпоративних каталогів інформаційних установ, створення інформаційних Web-сайтів. Ці напрямки автоматизації інформаційних процесів спираються на два варіанти рішень: - автоматизація внутрішніх бібліотечних процесів, пов'язаних з технологічним циклом традиційної роботи – замовлення, обробка, зберігання, видача інформації користувачам; автоматизація процесів, орієнтованих на створення повнотекстових електронних документів, їх зберігання, пошук і видача безпосередньо в електронній формі.
Крім того, Інтернет-технології, які використовуються при створенні сайтів, суттєво розширюють можливості бібліотечного сервісу, поєднуючи пошук по внутрішні ресурси бібліотек з відсилкою користувача до інформації, яка знаходиться безпосередньо в Інтернет. Враховуючи сучасна бібліотека функціонує одночасно, і як зовнішня, і як внутрішня електронна бібліотека.
Активний розвиток Інтернет - технологій відкриває реальні можливості для ефективних шляхів реалізації переваг інформаційного обслуговування користувачів в режимі on-line. Плюси Інтернет очевидні: тільки за допомогою глобальної інформаційної мережі буде забезпечена загальнодоступність світових інформаційних ресурсів, тому доступ Інтернет став необхідним кожній бібліотеці. Інтернет – це ідеальне середовище, що дає можливість географічно віддаленим організаціям створювати спільні проекти, координувати та об'єднувати свої ресурси.
Нове інформаційне середовище висуває нові вимоги до інформаційного обслуговування, а розширення ресурсної бази інформування споживачів дозволяє суттєво оновити сталі форми обслуговування.
Враховуючи сучасні тенденції інформаційного обслуговування доцільними, на нашу думку, кроками до вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів Сарненської ЦСПШБ є:
- подальший розвиток автоматизації і впровадження сучасних технологій обслуговування;
- перехід до формування БД, які б враховували різнобічні аспекти ІП певного замовника: від тематики, виду видань, хронології до мови, запису і структури, формату обміну інформацією, тощо;
- запровадження постійного спостереження за методикою і технікою роботи користувачів в Інтернет-центрі, зборі даних про найактивніші категорії користувачів, динаміку ІП, ступінь задоволення, вивчення впливу зовнішніх факторів на тематику інформаційних запитів, що надають можливість визначення закономірностей еволюції читацьких потреб та розробки рекомендацій стосовно удосконалення пошукових можливостей електронного каталогу, політики комплектування фондів та розширення спектру послуг.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА НЕОПУБЛІКОВАНИХ ДОКУМЕНТІВ
1.Державна програма розвитку культури на період до 2007 року // Офіц. вісн. України.-2003.-32.-С.131-132,135.
2.Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України, 27 січня 1995р.// Відомості Верховної Ради України.-№7.- С.- 50-52.
3.Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» Закон України, 16 берез. 2000р.// Бібл. планета.-2000-№2.- С.-52-54.
4.Про інформацію: Закон України, 2жовт.1992р.//Голос України.-1992.-13 лист. –С.3-5; Теж саме// Відомості Верх. Ради України.-1992.-№48.-С.1447-1462.
5.Про національну програму інформатизації: Закон України, 04 лютого 1998р.// Уряд. кур'єр.-1998.-12берез.- С. 9-12.