ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Інформаційні потреби користувачів та їх вплив на організацію інформаційного обслуговування
РОЗДІЛ 2. Бібліотечно-інформаційний сервіс: сучасний стан і можливості вдосконалення
2.1 Довідково-інформаційне обслуговування користувачів у режимі “запит-відповідь” в системі інформаційного забезпечення користувачів Сарненської ЦСПШБ
2.2Інформування користувачів як вид інформаційного обслуговування: стан і новації
РОЗДІЛ 3. Ресурси Інтернет і трансформація системи інформаційного обслуговування у Сарненській ЦСПШБ
3.1 Роль Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ у вирішенні завдання розширення доступу користувачів до інформаційних ресурсів
3.2 Популяризація Інтернет–ресурсів в Сарненській ЦСПШБ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
БД– база даних
ВРІ – вибірковерозповсюдження інформації
ДБА – довідково-бібліографічний апарат
ДБІ– довідково-базова інформація
ДІО – довідково-інформаційне обслуговування
ДПА – довідково-пошуковий - апарат
ДЗК – диференційоване забезпечення керівництва
ІП – інформаційна потреба
ІР - інформаційні ресурси
ІТ – інформаційні технології
ЦСПШБ – централізована система публічно-шкільних бібліотек
ВСТУП
Процеси інформатизації, що мають місце в сучасному суспільстві, вимагають суттєвої корекції інформаційної діяльності. Теоретичне осмислення і розробка прикладних аспектів розв’язання цієї проблеми потребують системного дослідження середовища користувачів інформаційних установ, інформаційних ресурсів, формі методів інформаційного обслуговування.
Зміни в інформаційному суспільстві та все більше розповсюдження нових інформаційних технологій, продуктів, послуг призводять до зменшення ролі традиційних форм інформаційного обслуговування. Виходячи з цього умовою підвищення ефективності функціонування системи інформаційного обслуговування сьогодні є інноваційні процеси впровадження нових інформаційних технологій.
Модернізація інформаційного обслуговування можлива лише за умови зміни пріоритетів, пов’язаних із доступом до знань і розширенням номенклатури послуг інформаційно-бібліотечного сервісу, це й обумовлює актуальність дослідження аспектів функціонування системи інформаційного обслуговування у сучасних умовах.
Стан наукової розробленості теми: Різноманітні аспекти функціонування інформаційних установ викликають значну зацікавленість дослідників. Так, проблеми соціокультурного обслуговування досліджувались М. Дворкіною, зміст та можливості вдосконалення забезпечення ІП користувачів С.Д. Коготкова. Питання довідково-інформаційного обслуговування в режимі “запит-відповідь” за умов інформатизації суспільства вивчала Т. Добко. Тенденції розвитку інформаційного обслуговування в онлайновому режимі розглядались Є.Жабко.
Інновації у сфері бібліотечного сервісу складають предмет наукового інтересу для М. Нещерет, Т. Коаль, Д. Солов’яненко, Н. Каліберди, інші. Однак незважаючи на безперечне теоретичне і практичне значення сформованого масиву профільних публікацій, проблеми інформаційного обслуговування розглядаються науковими переважно в контексті діяльності наукових бібліотек, органів НТІ тощо. В той же час питання інформаційного обслуговування користувачів публічно-шкільних бібліотек потребують системного дослідження.
Мета роботи полягає в узагальнення існуючого досвіду функціонування інформаційних установ у сучасних умовах та встановленні на цій основі можливих напрямків, вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів Сарненської ЦСПШБ.
Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:
- розглянути зміст та особливості вивчення ІП користувачів інформаційних установ як суб’єктів обслуговування;
- дослідити сучасний стан провідних напрямків інформаційного обслуговування у вітчизняних інформаційних установах;
- розглянути інноваційні аспекти функціонування інформаційних установ в сучасних умовах;
- дослідити напрямки діяльності новітніх структурних підрозділів інформаційних установ;
- Інтернет-центрів по забезпеченню ІП користувачів;
- здійснити моніторинг використання користувачами Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ його послуг.
Об’єкт дослідження: система інформаційного обслуговування користувачів, а предметом є напрямки і форми інформаційного обслуговування читачів Сарненської ЦСПШБ. База дослідження: Сарненська ЦСПШБ.
Методологічну базу допломної роботи склав комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціальних методів дослідження (моніторинг), об’єднаних системно-функціональним підходом до об’єкту дослідження.
Наукова і практична значущість роботи полягає в узагальненні інформації щодо системи обслуговування користувачів Сарнеської ЦСПШБ та визначенні перспективних напрямків її вдосконалення.
Структура дипломної роботи обумовлена комплексним характером досліджуваної проблеми і передбачає освітлення в першому розділі аспектів впливу ІП користувачів інформаційної установи на організацію інформаційного обслуговування. Другий розділ розкриває сучасний стан і можливості вдосконалення бібліотечно-інформаційного сервісу. Третій розділ стосується трансформації системи інформаційного обслуговування у Сарненській ЦСПШБ в умовах впровадження Інтернет-технологій.
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Поняття «Інформаційна потреба» (ІП) стало одним з центральних в теорії науково-інформаційної діяльності. Задоволення ІП розглядається в теперішній час як основна мета діяльності інформаційних установ — засіб реалізації своїх суспільних функцій. Працівники інформаційних установ у своїй роботі постійно мають справу з ІП своїх користувачів.
Слід відмітити, що, як видно з чисельних публікацій, різні автори вкладають в поняття „ІП" далеко не завжди однаковий зміст. На це вказують різні несумісні визначення цього поняття, наявність поряд з поняттям „ІП" понять „потреба в інформаційних ресурсах", „потреба в документах", які не завжди узгоджуються один з одним. В зв'язку з цим важливим є подальше поглиблення теорії ІП, яке повинно сприяти розвиткові теорії і практики інформаційної діяльності.
Основною проблемою теорії ІП є розкриття механізму їх формування і функціонування. Це не тільки дає уявлення про самі потреби і їх властивості, але й дозволяє виявити реальні фактори, що впливають на формування і задоволення ІП, і визначають їх місце в інформаційному процесі, що проходить в суспільстві.
В публікаціях, які присвячені цій проблемі, автори в основному намагаються визначити фактори, що впливають на виникнення потреб і їх властивості. При цьому думки з приводу цих факторів, як правило, розходяться. Так, В.П. Файбусович пов'язує виникнення потреб в інформації безпосередньо зі спілкуванням спеціалістів в процесі їх діяльності і суспільними відносинами. Ю.С. Шум виділяє комплекс умов, що визначають формування ІП, в тому числі виробничі, суспільні і особисті цілі, а також „стан виробництва" і „стан соціального середовища". М.С. Карташов вважає, що „на потребу спеціалістів в інформаційних ресурсах" впливає сукупність різних факторів: спеціальність, характер діяльності, кваліфікація, посада, досвід дослідницької, наукової, літературної, винахідницької і раціоналізаторської праці, лінгвістична і інформаційна підготовка, а також особливості інформаційних потоків в різних галузях знань". Він вказує, що ІП виникає тоді, коли спеціалістом „усвідомлюється недостатність власних знань для „добудови" тієї психічної моделі досліджуваного об'єкта, яка відображає уявлення дослідника про об'єкт.
Та все ж перший, хто ґрунтовно дослідив основні етапи формування ІП споживачів - С.Д. Коготков. Він виявив схему формування потреб в інформації. Згідно загальної теорії людських потреб, в основі формування потреб лежить діяльність. Цю діяльність також називають базовою діяльністю. Існують такі основні види базової діяльності людини: 1. професійна діяльність; наукова, виробнича, творча, педагогічна; 2. учбова діяльність; 3. популяризаторська діяльність; 4. виховна діяльність; 5. самоосвітня діяльність; 6. дозвільницька діяльність. Центром діяльності, що забезпечує взаємозв'язок всіх її компонентів є суб'єкт, який ставить мету діяльності, визначає предмет і його відповідні цілі, обирає засоби і методи діяльності, які необхідні для впливу на предмет і досягнення мети. Діяльність в цілому має загальну мету-мотив, яка спрямовує і стимулює активність суб'єкта. Досягнення мети-мотива забезпечується реалізацією „етапних" цілей, яким відповідають певні дії суб'єкта. Дії здійснюється певними способами дії, які залежать від конкретних умов, в яких протікає діяльність.
Все це стає можливим завдяки тому, що перед тим, як почати діяти, суб'єкт будує в своїй свідомості ідеальний образ, модель діяльності, в якому оцінює і пов'язує всі елементи діяльності в одну систему, планує й імітує сам процес діяльності, коректуючи її у відповідності з метою і умовами. Ідеальна модель будується на основі тієї інформації про мету, предмет, засоби, методи і інші компоненти і умови діяльності, яка є у суб'єкта. Сучасна діяльність людини в різних сферах культури, науки, техніки і виробництва постійно змінюється і ускладнюється. Якщо суб'єкт не володіє в даний момент відповідною інформацією, він не може побудувати нову ідеальну модель діяльності, а, отже, не має можливості ефективно здійснювати саму діяльність в змінених умовах. Даний момент позначається як проблемна ситуація.
Проблемна ситуація в тій чи іншій мірі усвідомлюється суб'єктом діяльності, в ході чого у споживача виникає споживацький стан. Згідно з цим споживач повинен усвідомити, що для подальшого успішного здійснення діяльності інформації, яка в нього є, недостатньо, і потрібно знайти цю недостатню інформацію. Виникнення у споживача уявлень про необхідну інформацію веде до того, що споживацький стан отримує певну спрямованість, наповнюється конкретним змістом і перетворюється в певну інформаційну потребу. Запропонована теоретична схема формування ІП на думку дослідників не дає поки достатньо повного опису реального процесу, так як з її допомогою складно пояснити той факт, що потреби, хоч і співвідносяться з „базовою" діяльністю, однак можуть мати певну змістовність і тимчасову незалежність по відношенню до умов цієї діяльності. Відмічені невідповідності можна пояснити наступними причинами. Стан потреби являє собою „особливий вид" психічної напруженості. Ця психічна напруженість генетично пов'язана з базовою діяльністю, однак виникнувши раз, вона може бути відносно незалежною від діяльності і відтворюється „по пам'яті", поза конкретної проблемної ситуації. В цих випадках суб'єкт, як правило, має доволі приблизні уявлення про потрібну інформацію і намагається просто бути в курсі. Іншим суттєвим моментом є той факт, що на ІП впливає не тільки базова діяльність, а й інформаційно-споживча діяльність. Суб'єкт ІП має певний інформаційний потенціал і досвід інформаційно-споживчої діяльності, володіє системою засвоєних суспільних норм, цінностей, уявлень і установок в сфері інформації.