Рис. 4.5 Головне вікно програми.
При змінах у даних, які містяться у цих таблицях, їх можна змінити за допомогою вибору режиму редагування у пункті «Режим» відповідного вікна. Якщо у таблиці багато записів, то для знаходження потрібного запису можна використати пункт меню «Просмотр» та вибрати пошук по відомим даним.
Бухгалтер по заробітної платі заносить дані по часу або виробітку працівників у таблицю «Об’єм праці» (рис. 4.3). Якщо потрібно змінити якийсь запис, то необхідно вибрати у пункті меню «Режим» режим редагування. Вікно «Об’єм праці» у режимі перегляду та редагування містить пошукову систему по різним критеріям пошуку (рис. 4.4).
Аналогічним чином відбувається робота з таблицями «Лікарняний» та «Премії та доплати».
При нарахуванні заробітної плати потрібно перейти до вікна «Начислить заработную плату» натиснувши відповідну кнопку на головному вікні програми, та вибрати підпункт «Начислить заработную плату» у пункті «Файл». У відкрившихся полях вибрати місяць і рік, за який потрібно нарахувати заробітну плату та натиснути кнопку «Начислить заработную плату». Для перерахунку заробітної плати потрібно вибрати підпункт «Пересчитать» пункту «Файл», та вибрати місяць та рік, за які потрібно перерахувати заробітну плату, а також працівника та його посаду, якщо заробітна плата перераховується одному працівнику. Для друку відомості по заробітній платі потрібно вибрати підпункт «Ведомость» пункту «Отчет», та ввести дату, на яку потрібно зробити відомість. Для друку роздруківки по заробітній платі потрібно вибрати підпункт «Обычный» пункту «Отчет» та вибрати дані для роздруківки.
5. Порівняння розробленої програми по нарахуванню заробітної плати з 1С
Для ведення бухгалтерії на підприємствах країн СНД використовується програма 1С: Заробітна плата. Ця прикладка постачається разом з 1С – програмою, яка містить функції для автоматизування ведення бухгалтерського балансу на підприємстві. Тому прикладка 1С:Заробітна плата складна в використанні, бо містить багато додаткових функцій та розрахована для використання як на малих, так і на великих підприємствах. Розроблена програма розрахована тільки для нарахування заробітної плати більш зручна в використанні, тому що містить тільки необхідні функції. Проведемо у таблиці 5.1 порівняльний аналіз розробленої програми з програмою 1С.
Таблиця 5.1
Порівняння розробленої програми по нарахуванню заробітної плати з 1С.
| Фактори | Розроблена програма | 1С |
| Інтеграція з бухгалтерським балансом | - | + |
| Необхідність спеціального персоналу для налаштування | + | - |
| Необхідність періодичного оновлення | + | - |
| Складність в використанні | + | - |
| Вимоги до працівників | + | - |
| Необхідність періодичного навчання працівників | + | - |
| Вимоги до ПЕОМ | + | - |
| Вартість | + | - |
Програма 1С заносить данні з нарахованої заробітної плати в баланс, який використовується в роботі цієї програми. Розроблена програма не має такої функції ї це є її недоліком. Час від часу виходять нові версії 1С, тому підприємствам необхідно оновлювати її. При установці, або оновлені 1С підприємствам потрібен спеціально навчений персонал для налаштування програми, відповідно це є додаткові витрати на установлення та налаштування програми. При оновлені 1С потрібно додатково навчати працівників для роботи з новою версією програми. Ці недоліки були усунені в розробленій програмі. Програма 1С містить багато додаткових функцій, які не використовуються в процесі нарахування заробітної плати, але з рахунок цього ця прикладка займає на жорсткому дискі більше місця, та потребує більше оперативної пам’яті в процесі роботи, ніж розроблена програма. За рахунок цього розроблена програма працює більш швидко та заощаджує робочий час бухгалтера по зарплаті. За рахунок цього вартість розробленої програми в порівнянні з 1С значно менша.
6. Охорона праці
Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і коштів, спрямованих на збереження життя, здоров'я й працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Відповідно до Закону України про "Охорону праці" від 15 травня 1996 року на підприємстві СФГ «Злагода» велика увага приділяється охороні праці працівників, також і для працівників, які працюють за ПЕОМ. ПЕОМ - це комплекс пристроїв, що працює від мережі змінного струму напругою 220 вольтов частотою 50 Гц. Електрична напруга усередині відеомоніторів досягає до 25000 вольтів. Електричний струм таких напруг небезпечний для життя.
Будинки й приміщення, у яких експлуатуються ПЕОМ і виконується їхнє обслуговування, налагодження й ремонт, відповідають вимогам :
- Снип 2.09. 04-87 "Адміністративні й побутові будинки";
- "Правил пристрою електроустановок", затверджених Главгосэнергонадзором СРСР 1984 р.(ПВЕ);
- Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Госнадзорохрантруда 09.01.98 №4, зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.98 під №93/2533 (ПБЕ), а також вимогам нормативно-технічної й експлуатаційної документації заводу- виробника ПЕОМ, що діють санітарних норм і правил у сфері охорони праці.
При роботі на ПЕОМ можуть виникнути наступні небезпечні фактори:
- електричний струм;
- вибух трубки кінескопа відеомонітора;
- загоряння пристроїв.
Несприятливі фактори, що виникають при експлуатації ПЭВМ:
1) ергонометричні;
2) неіонізуючі електромагнітні випромінювання;
3) рентгенівське випромінювання;
4) Мікроклімат виробничих приміщень:
- температура повітря (холодний і теплий період року);
5) Відносна вологість повітря в холодний і теплий період року;
6) Швидкість руху повітря (холодний і теплий період року);
Шум і вібрація:
- у приміщеннях операторів ПЕОМ рівень шуму не перевищує 65 дба.
Освітленість:
- освітленість на поверхні стола в зоні розміщення робочого документа становить 300- 500 люкс, допускається установка світильника місцевого висвітлення для підсвічування документів;
- природне висвітлення здійснюється через светопроемы, орієнтовані на північ і північний схід.
При експлуатації ПЕОМ на підприємстві дотримані наступні вимоги електробезпечності:
- мережне електроживлення пристроїв ПЭВМ вироблятися тільки від розеток типу "Європа" із заземлюючими контактами;
- всі електричні розетки, призначені для підключення до них пристроїв ПЭВМ, мають маркування по напрузі.
Значення номінальної напруги мережі (220 У) нанесено яскравою фарбою, великими символами (висотою не менш 50 мм) на стіні або щиті, біля або над розеткою;
- заземлюючі контакти розеток мають з'єднання із заземлюючим контуром приміщення або занулены;
- ПЕОМ підключається до енергомережи через джерело безперебійного живлення.
З метою забезпечення нормальних умов праці на підприємстві забезпечуються наступні вимоги по організації робочого місця користувача ПЕОМ:
- площа на одне робоче місце з ПЕОМ становить не менш 4,0 кв.м, а обсяг - не менш 16 куб.м;
- приміщення з ПЕОМ обладнані системами опалення, кондиціювання повітря й ефективної приточно- витяжною вентиляцією;
- робочі місця з ПЕОМ стосовно світлових прорізів розташовуються так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч;
- схема розміщення робочих місць із ПЕОМ ураховує відстань між робочими столами з відеомоніторами (у напрямку тилу поверхні одного відеомонітора й екрана іншого відеомонітора), що становить не менш 2,5 м, а відстань між бічними поверхнями відеомоніторів - не менш 1,2 м;
- висота робочої поверхні стола регулиртется в межах 680- 800 мм; при відсутності такої можливості висота робочої поверхні стола становить 725 мм;
- клавіатура розташовується на поверхні стола на відстані 100- 300 мм від краю, зверненого до користувача або на спеціальній регульованій по висоті робочої поверхні, відділеної від основної стільниці;
- робочий стілець (крісло) регулюється по висоті й куту нахилу сидіння й спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння. При цьому регулювання кожного параметра незалежна, легко здійснюється й має надійну фіксацію;
- екран відеомонітора перебуває від очей користувача на оптимальній відстані 600- 700 мм, але не ближче 500 мм із урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів;
- у приміщеннях з ПЕОМ щодня проводиться вологе прибирання;
Користувачі ПЕОМ :
- дотримують виробничої й технологічної дисципліни праці;
- дотримують вимог виробничої санітарії й гігієни праці;
- дотримують вимог пожежної безпеки й електробезпечності;
- про всі несправності пристроїв ПЕОМ і електроживлення негайно повідомляють керівництво;
- підтримують порядок на робочому місці протягом усього робочого дня;
- при нещасному випадку надають допомогу потерпілому й сообщяют про це керівництву
- дотримують регламентованих перерв протягом робочої зміни;
- виконують комплекс вправ з метою зниження нервово-емоційної напруги, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії, запобігання розвитку познотонического стомлення.
Під час роботи з ПЕОМ щоб уникнути нещасних випадків дотримуються наступні вимоги по охороні праці:
- включати й відключати рознімання сполучних кабелів пристроїв тільки при виключеній напрузі мережі;
- не розкривати кришки, кожухи й захисні екрани пристроїв, це можуть робити тільки фахівці, що обслуговують пристрої;
- не шукати й не усувати несправності в електромережі, для цих цілей варто звернутися до відповідного фахівця;
- не залишати ПЕОМ включеної без спостереження.