МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПВНЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЧЕРКАСЬКА ФІЛІЯ
Кафедра математичних і комп’ютерних дисциплін
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: “Прикладне програмне забезпечення”
на тему:
“Створення програми-органайзера”
Перевірив: Кулагін С.В.
Виконала: студентка ІІІ курсу
Халіман Наталія
Черкаси- 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Аналіз предметної області
1.1 Середовище розробки програми
Розділ 2. Опис предметної області
2.1 Постановка задачі
2.2 Програмна модель
Розділ 3. Розробка інтерфейсу і тестування програми
3.1 Інтерфейс
3.2 Створення інсталяції
3.3 Тестування програми
Висновки
Список використаної літератури
Додаток
Вступ
Органайзер являється засобом керування часом. Попереднє планування справ допомагає підвищити ефективність будь-якої діяльності, як особистої, так і професійної.
Комп’ютерна програма-органайзер — це комп’ютерна програма, що відноситься до прикладного програмного забезпечення і призначена для накопичення інформації користувача, а потім оперативного пошуку по ній, організації справ і контролю за їх виконанням, відслідковування визначених користувачем подій. Являється однією із форм персонального органайзера.
Написання даних програм можливе різноманітними мовами програмування і в різних середовищах розробки.
Функції типової комп’ютерної програми-органайзера пов’язані із забезпеченням роботи наступних підрозділів:
календар;
записна книжка;
менеджер контактів(адресно-телефонна книга);
події, прив’язані до певної дати(свята, зустрічі);
годинник;
калькулятор.
Сфери застосування і вимоги до органайзерів досить різноманітні, тому існують різні версії, які можуть не містити деяких функцій, вказаних вище, проте мати певні специфічні додатки, необхідні конкретній категорії користувачів.
Розділ 1. Аналіз предметної області
1.1 Середовище розробки програми
У курсовій роботі для розробки програми я використовувала середовище програмування Borland Delphi 7.
Delphi — це інтегроване середовище швидкої розробки програмного забезпечення для роботи під Microsoft Windows. Воно підтримує розробку Windows-додатків на мові програмування Delphi, яка є наступницею мови Object Pascal.
Delphi в основному використовується для розробки настільних прикладних програм та корпоративних СУБД, проте цей інструмент можна використовувати для розробки будь-якого загального програмного забезпечення. Не залишена осторонь і можливість побудови Веб-додатків, так потрібних у сучасному інформаційному світі.
Delphi поширюється у кількох редакціях з різними можливостями і цінами: Personal (на даний час недоступний), Professional, Enterprise (раніше Client/Server) та Architect.
Delphi спочатку було таємним дослідницьким проектом компанії Borland, який розвинувся у продукт, що мав називатися AppBuilder.
Проте відразу після першого релізу AppBuilder компанії Borland був випущений Novell AppBuilder, тож Borland була змушена придумати нову назву для свого продукту. Після великої дискусії назва Delphi перемогла.
Delphi була першою так званою системою швидкої розробки, випущеною у 1995-ому році для 16-бітної Windows 3.1.
Delphi 2, представлена роком пізніше, підтримувала 32-бітне Windows-середовище, a версія, що використовувала мову C++, під назвою C++ Builder побачила світ іще кількома роками пізніше.
Головним архітектором Delphi на той час був Андерс Гейлсберг, який розробив Turbo Pascal. Він перейшов у Microsoft у 1996 для розробки мови C#.
У 2001-ому році була представлена версія для операційної системи Linux під назвою Kylix. Проте дуже швидко вона була розкритикована за низьку якість і велику кількість помилок. Через це, враховуючи низький рівень продажу, вона була занедбана після третьої версії.
Була зроблена спроба зробити підтримку і Linux, і Windows для багатоплатформної розробки, внаслідок чого у Delphi 6 була включена бібліотека CLX, багатоплатформна версія бібліотеки VCL. Технологія CLX теж зазнала поразки і після падіння Kylix теж була закинута.
Ще починаючи з першої версії 1.0 розробка програм для баз даних стала однією з сильних сторін Delphi. Бібліотека візуальних компонент (англ. Visual Component Library, VCL) містила велику бібліотеку компонент для доступу та маніпулювання з базами даних. Borland Database Engine була оригінальною технологією зв'язку з базами даних, і була єдиним рішенням у ранніх версіях Delphi. Навіть зараз, коли вона рідко використовується, остання версія IDE все ще поставляється з BDE, необов'язковим для встановлення.
Delphi 7, випущена у серпні 2002, стала стандартом де-факто для багатьох Delphi-розробників, і навіть зараз вона активно використовується. В Delphi 7 додано підтримку для тем Windows XP і покращено можливості для побудови Web-додатків. Також це була остання версія Delphi, яка могла використовуватися без активації. Вона мала лише необов'язкову реєстрацію, яку можна було просто проігнорувати. Delphi 7 є найбільш оціненою IDE, створеною Borland завдяки своїй стабільності, швидкості і низькими вимогами до апаратного забезпечення. Незважаючи на це у цій версії Delphi, як і у всіх інших, була велика кількість відомих помилок, так ніколи і не виправлених Borland.
Delphi 8, представлений у грудні 2003-ого, був лише.NET-релізом, що дозволяв розробникам компілювати вихідні коди Object Pascal у.NET CIL. Також він дуже відрізнявся від попередників зовнішнім виглядом IDE, в якому вперше застосовано багатовіконний стиль, багато в чому схожий на середовище Microsoft's Visual Studio.NET. Хоча можливість перемикання у класичне (англ. Classic Undocked) розміщення вікон все ще залишилася.
Наступна версія Delphi 2005 (Delphi 9) включала в собі можливість розробки як для платформи Microsoft.NET, так і під «рідну» Win32. Також ця версія дозволяла маніпулювати даними з баз даних ще у режимі дизайнера. Відзначалося і вдосконалене IDE, а з мовних можливостей був новий вираз for … in (аналог foreach у C#'і). Проте, середовище було знову розкритиковане за виявлені помилки — обидві версії Delphi 8 і Delphi 2005 мали проблеми із стабільністю, які були лише частково виправлені у сервісних пакетах.
Наприкінці 2005-ого було випущено Borland Developer Studio 2006, яка включала C#, Delphi.NET, Delphi Win32 та C++ у єдиному IDE. Ця версія була набагато стабільніша за Delphi 8 чи Delphi 2005, і ще більше поліпшена з випуском сервісних пакетів та оновлень.
Delphi 2007 — перша версія випущена CodeGear 16-ого березня 2007. Win32-версія була представлена першою, пізніше була випущена.NET-версія Delphi 2007 як частина продукту CodeGear RAD Studio 2007. Нові можливості включали підтримку MS Build та вдосконалення Visual Component Library для Windows Vista. CodeGear також представила DBX4 як нову версію dbExpress. Вперше Delphi можна було завантажити з інтернету і активувати ліцензійним ключем. Локалізовані версії Delphi 2007 були одночасно представлені на англійській, французькій, німецькій та японській мовах. RAD Studio 2007, яка включала розробку на Delphi.NET та C++, була випущена 5-ого вересня 2007-ого.
У Delphi 2009 (кодова назва Tiburón) додано багато нових можливостей, зокрема узагальнення (англ. generics), анонімні методи (для Win32 та.NET), повністю перероблено VCL та RTL для повної підтримки Юнікоду.
Borland продала CodeGear компанії Embarcadero Technologies в 2008. Embarcadero зберегла відділ CodeGear, створений Borland, для ідентифікації куплених продуктів, свої ж розробки Embarcadero вирішила розповсюджувати під іменем DatabaseGear.
25 серпня 2009 року було випущено вже тринадцяту по рахунку версію Delphi 2010.
Розділ 2. Опис предметної області
2.1 Постановка задачі
Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є справжніми споживачами тієї інформації, що зосереджена в пам’яті комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм.
При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться
виконувати деякі прості операції - вводити числа і тексти, переглядати дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не відносяться безпосередньо до його фахових інтересів.
Можна виділити два класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на персональних комп’ютерах:
прикладні пакети і програми загального призначення;
проблемно-орієнтовані пакети і програми.
Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального застосування для управлінської діяльності слід виділити:
Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові процесори, настільні видавничі системи).
Системи обробки фінансово-економічної інформації (універсальні табличні процесори, спеціалізовані бухгалтерські програми, спеціалізовані банківські програми внутрішніх та міжбанківських розрахунків, спеціалізовані програми фінансово-економічного аналізу і планування).
Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання та маніпулювання масивами даних великих обсягів. Різні системи цього класу розрізняються способами організації зберігання даних і обробки запитів на пошук інформації, а також характером інформації, яка зберігається в базі даних.
Особисті інформаційні системи (програма-секретар). Вони дозволяють проводити планування особистого часу, своєчасно нагадують про початок запланованих заходів, ведуть персональні та інші карточки з можливістю автоматичної вибірки інформації, ведуть персональні інформаційні записники для збереження різноманітної особистої інформації.
Саме до останнього типу належить органайзер – програма, призначена для накопичення інформації користувача, а потім оперативного пошуку по ній, організації справ і контролю за їх виконанням, відслідковування визначених користувачем подій.