Текстовий редактор MS Word (стр. 2 из 2)
В разі введення допоміжної інформації у вікно діалогу здійснюється встановлення прапорців і перемикачів, вибір елементів із списку, введення і редагування тексту в полях введення.
Прапорці являють собою невеличкі квадрати, в яких в разі їх ввімкнення з'являється галочка. Прапорці встановлюються незалежно один від одного.
Перемикачі (зображуються у вигляді кола) використовують тоді, коли необхідно вибрати одну з декількох опцій. Вибраний перемикач відрізняється від інших темною крапкою всередині кола.
В рядки введення вводиться текстова інформація. Наприклад, при відкритті якого-небудь файлу необхідно вказати його ім'я. Останнє можна вибрати із списку файлів або набрати в рядку введення.
Списки використовують для вибору одного з декількох варіантів (наприклад, вибір шрифту). Поки маркер знаходиться всередині цього списку, його можна гортати за допомогою клавіш переміщення курсору. Елемент списку виділяється натискуванням лівої кнопки миші (клавіші [Enter]). Особливою формою списку є однорядкові списки, в яких показано тільки перший елемент. Такі списки мають праворуч стрілку, направлену вниз. Для розкриття такого списку слід встановити курсор миші на стрілку і натиснути ліву клавішу миші (натиснути комбінацію клавіш [Alt – стрілка керування курсором]. Після розкриття списку і вибору елемента список знову закривається. Деякі однорядкові списки, елементом яких є число, мають справа дві стрілки, направлені вгору та вниз. При клацанні мишею на стрілці, направленій вниз, значення елемента зменшується, а по стрілці, направленій вгору – збільшується.
В правій частині або внизу вікна розміщені кнопки управління діалогом. Кнопка ОК (клавіша [Enter]) закінчує діалог з підтвердженням усіх змін, після цього Word виконує команду.
Кнопка ОТМЕНА (клавіша [Esc]) анулює всі зміни; діалог закінчується, але відповідна команда не виконується.
Крім кнопки ОК і ОТМЕНА в цьому вікні залежно від призначення конкретного вікна можуть бути й інші кнопки управління діалогом.
Багато вікон діалогу мають таку кількість полів, що їх не можна вивести одночасно. В цьому випадку діалог організовується за сторінками-вкладинками. Кожна вкладинка має у верхній частині вікна ім'я. Для відкриття вкладинки слід встановити курсор миші на імені і натиснути ліву кнопку миші.
Вікна діалогу також мають поля, назви яких закінчуються трикрапкою. При вибиранні такого поля розкривається наступне вікно, в якому також можна встановити певні параметри.
Контрольні запитання
1. Яке призначення мають елементи вікна редактора?
2. Яким чином можна вибрати потрібний пункт меню і підменю?
3. Яке призначення мають панелі інструментів?
4. Яке призначення мають елементи вікно діалогу?
Word є багатовіконним редактором. Всередині вікна редактора може існувати декілька вікон документів. Користувач може встановлювати розмір і положення кожного вікна традиційними для Windows засобами. В кожному вікні може редагуватись свій текст. Зовнішній вигляд вікна документа показано на мал. 2.
Мал. 2.
У верхньому рядку розміщується заголовок вікна, який включає ім'я файлу, що редагується, кнопку виклику управляючого меню, кнопку згортання меню до піктограми, кнопку відновлення нормального розміру і кнопку закриття. Якщо у вікно не завантажено файл, то в заголовку вказується ім'я Документ. Праворуч і знизу розміщені смуги вертикальної і горизонтальної прокрутки. Смуги мають маркери, які показують, в якому місці документа знаходиться в даний момент користувач. Перемістивши маркер на потрібну позицію полоси прокрутки, можна перейти в будь-яке місце документа. Під рядком заголовка розміщується горизонтальна лінійка, на якій розміщені маркери відступу рядків, абзаців, позицій табуляції. Детальніше призначення елементів горизонтальної лінійки буде розглянуто далі. Горизонтальну лінійку можна вилучити з екрана за допомогою команди Вид / Линейка, а потім за допомогою цієї самої команди повернути на екран.
Одне з вікон є активним. Активне вікно зображується на передньому плані і може закривати інші вікна. В активному вікні знаходиться текстовий курсор (мерехтливий вертикальний штрих) і горизонтальна риска. Текстовий курсор вказує місце, куди можна вводити символи. Горизонтальна риска визначає кінець тексту.
В багатьох текстових процесорах реалізована функція форматування. При цьому форматувати можна як окремі абзаци, так і весь текст. Форматування, як правило, містить:
• установлення лівої межі абзацу (тексту);
• установлення правої межі абзацу (тексту);
• зсув початку першого рядка абзацу відносно його лівої межі;
• розбиття тексту на сторінки та ін.
Форматування також включає розмічування та виділення окремих елементів тексту, наприклад:
• зміну шрифту окремих слів, рядків, абзаців;
• підкреслювання, розрядка слів, посилення яскравості (жирності).
Текст документа можна розбивати на сторінки. При цьому перед розбиванням тексту задаються параметри сторінок. Ці параметри можуть містити:
• установку міжрядкового проміжку в інтервалах;
• установку довжини сторінки в інтервалах;
• установку номера першої сторінки документа.
В ряді текстових процесорів вгорі кожної сторінки крім її номера може розміщуватися рядок з постійною інформацією, наприклад, з найменуванням документа. Рядок з такою інформацією часто називають «колонтитул».
Майже в усіх текстових процесорах реалізовано функцію друкування документів. При цьому в багатьох з них можна керувати режимами друкування. Управління режимами друкування звичайно містить:
• установлення якості друкування. Якість друкування залежить від того, чи друкується текст за допомогою шрифту, вбудованого в принтер, чи він друкується у графічному режимі. У графічному режимі кожен рядок друкується за два або більше проходів друкувальної головки. Чим більше проходів головки у кожному рядку, тим вища якість друку;
• установлення міжрядкового проміжку в інтервалах;
• установлення лівого поля;
• установлення горизонтальної щільності друкування. Як правило, текст друкується зі щільністю 10 символів на дюйм (при цьому на стандартному аркуші паперу формату А4 вміщується 80 символів).
У деяких текстових процесорах допускається встановлення ширини позиції для так званих вузьких символів (наприклад, знака оклику), які займають на папері місця менше, ніж стандартні символи. Крім того, часто документ можна друкувати зі щільністю 16,6 символу на дюйм (у цьому випадку на стандартному аркуші паперу А4 розміщується 132 символи).
Створити засобами MS Equation математичні формули у відповідності до варіанту
Формула №1;
Формула №2;
Формула №3;
+ 
=1.4 Вкажіть призначення «гарячих» клавіш MS Word
| Комбінація клавіш | призначення | Комбінація клавіш | призначення |
| F1 | допомога | Home | В початок документа |
| F2 | Редагування іменні файлу | End | В кінець |
| F3 | авто текст | Ctrl+Home | В початок документа |
| F4 | Ставлення тексту | Ctrl+End | В кінець |
| F5 | пошук | Ctrl+→або← | Перехід до наступного вікна чи таблиці |
| F6 | Період до слідкуючої області | Ctrl+↑або↓ | Перехід до наступного вікна чи таблиці |
| F7 | правопис | Ctrl+F | пошук |
| F8 | виділення | Ctrl+Del | Забирання останнього абзацу |
| F9 | Поновлення полів | Ctrl+BkSpace | Шаг назад |
| F10 | Перехід підміню | PgUp або PgDown | Листання документа |
| F11 | перехід | Alt+Ctrl+Home | Виклик під меню |
| F12 | Відкриття вікна, та збереження | Shif+Tab | Перехід з виділенням |
| Форматування | |||
| Шрифта | Абзаца | ||
| Ctrl+B | Виділення тексту | Ctrl+L | |
| Ctrl+I | курсив | Ctrl+E | По центру текст |
| Ctrl+U | підкреслення | Ctrl+R | З лівого краю |
| Ctrl+[або] | Зміна шрифту | Ctrl+J | табуляція |
| Ctrl+Shift+* | Непечатаємі символи | Ctrl+M | оступи |
| Ctrl+Shift+W | форматування | Ctrl+T | Оступи зліва |
| Ctrl+(Shift)+= | процентне співвідношення | Ctrl+Q | Текст з лівого краю |
| Shift+F3 | пошук | Ctrl+1 або 2 або 5 | |
| Форматування | |||
| Шрифта | Абзаца | ||
| Ctrl+B | Виділення | Ctrl+L | абзац |
| Ctrl+I | підкреслення | Ctrl+E | По центру |
| Ctrl+U | курсивом | Ctrl+R | По правому краю |
| Ctrl+[або] | Зменшення шрифта | Ctrl+J | По ширенні |
| Ctrl+Shift+* | не печатні знаки | Ctrl+M | одступи |
| Ctrl+Shift+W | підкреслення | Ctrl+T | табулятор |
| Ctrl+(Shift)+= | зменшення в% | Ctrl+Q | По правому краю |
| Shift+F3 | Збільшення шрифту | Ctrl+1 або 2 або 5 | Зміна стилю |
| Вставка символів | |||
| друкованих | недрукованих | ||
| (r) або Alt+Ctrl+R | Поновлення вікна | Space (пробіл) | Пробіл |
| (tm) або Alt+Ctrl+T | Перехід в звичайний режим | Shitf+Enter | Шаг в низ |
| (c) або Alt+Ctrl+C | Пошук в справочнику | Ctrl+Enter | Перехід на інший абзац |
| Alt+Ctrl+. | Настройка клавіатури | Ctrl+Shift+Enter | Перехід на іншу сторінку |
| Alt+Cray | перехід | Ctrl+Shift+Space | Видалення інформмації |
| Ctrl+Alt+Cray | Настройка таблиць | Ctrl+ | Зміна розміру тексту |
| Ctrl+Shift+- | Знищення тексту | Tab | Перехід |
| Ctrl+0171 aбо 0187 | формат | ||
Список літератури
1. Степаненко О.С. Персональній компьютер. Учебный курс.
2. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. – М.: ИНФРА – М, 1999.
3. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики. – К.: Фенікс, 1997.