· Можливість вбудовування голосового модуля, що зачитуватиме текст сторінки. Допомагає людям з ослабленим зором або тим, хто одночасно займається декількома справами;
· Сесії — можливість зберегти набір відкритих вкладок, щоб згодом відновити їх або почати роботу із сторінок, які були відкриті під час останнього закриття браузера Opera. Збережена сесія містить історії і налаштування для кожної вкладки і вікна, може бути скопійована і використана на іншому комп'ютері.
· Швидкий перехід вперед. Ця функція використовується для зручнішого перегляду багатосторінкових документів. Перехід відбувається на вказану користувачем сторінку.
· Використання приміток щодо веб-сайтів, де зберігається інформація для подальшого використання.
· Корзина. У разі випадкового закривання вкладки, її можна легко відновити з корзини. В цьому випадку зберігається вся історія сторінок.
· Speed Dial. Він дозволяє легкий доступ до найулюбленіших сайтів. Досить відкрити нову вкладку, щоб побачити Speed Dial.
· Вбудований поштовий клієнт не підтримує створення повідомлень у вигляді HTML.
· Практично відсутній API (не враховуючи інтерфейсу для віджетів).
· Вбудований FTP-клієнт дозволяє завантажувати лише окремі файли, а не папку цілком, не дозволяє редагувати та змінювати файли на видаленому сервері.
Браузер розповсюджується безкоштовно. До вересня 2005 року у безкоштовній версії на відміну від платної, на екрані була присутня реклама.
· Версії для Microsoft Windows, FREEBSD, GNU/Linux, Mac OS, OS/2, QNX, Solaris, BEOS.
· Версія Opera Mobile для мобільних пристроїв на платформах Symbian OS, Psion, POCKETPC.
· Версія Opera Mini для мобільних пристроїв з підтримкою J2ME.
Служба підтримки є професійною та швидкою.
Mozilla Firefox, відомий раніше як Firebird і Phoenix, - займає друге місце в світі по популярності, а також першим браузером з доступним початковим кодом.
Відразу після виходу 9 листопада 2001 року версії 1.0 браузер отримав визнання в таких видань, як "Форбс" і "The Wall Street Journal".
За перші 99 днів Firefox вивантажили 25 мільйонів разів. Завдяки цьому він став однією з найпопулярніших програм з відкритим кодом, особливо в домашніх користувачів. А через 344 дні, після виходу його першої версії 1.0, число завантажень перевищило стомільйонну відмітку.
Вже у листопаді 2005 року Firefox захоплює ринок Интернет-браузеров на 9.4 %, і стає потужним конкурентом для Internet Explorer. В середині 2006 року Mozilla Firefox на ринку браузерів займає від 11 до 15 %.
У липні 2007 року браузер Firefox застосовують 28 % європейських користувачів. За даними компанії Net Applications в грудні 2007 року ринкова частка Firefox складала 16,80 %.
Firefox оптимізовано для: Windows, FREEBSD, OS/2, Mac OS X, а також і для інших операційних систем.
· невеликий розмір установчого файлу;
· підтримка великої кількості розширень;
· можливість автоматичного оновлення;
· широкі налаштування зовнішнього вигляду і загальної роботи програми;
· наявність, інтегрованих в закладки RSS потоків;
· наявність вбудованої панелі пошуку по пошукових машинах;
· наявність веб-редактора сторінок.
У стандартному варіанті дистрибутиву Firefox присутнім є лише один інструмент для веб-дизайнера. Програма DOM шукає і вказує рядок, в якому присутня синтаксична помилка. Але є спеціальні plugin-ів, які додають до браузеру решту доповнень:
· View Source Chart - плагин для перегляду і сортування початкового коду HTML
· JSView - плагин для проглядання файлів, сторінки, що знаходяться за межами
· HTMLValidator -проверка коду на відповідність стандартам W3C.
Браузер Firefox вимагає великої кількості пам'яті, це суттєво помічається при тривалій роботі в програмі.
Після завантаження файлів з Інтернету вони автоматично зберігаються на робочому столі, тим самим, спрощуючи подальшу роботу з ними.
При заходженні на будь-який сайт спливаючі вікна вже не заважатимуть. Користувач сам вирішує, які вікна відкривати.
Поряд з адресним рядком розташована панель пошуку, з її допомогою можна виконувати пошук інформації в світових пошукових системах
Браузер Firefox підтримує технологію RSS. Якщо зробити спеціальну закладку з даних, що отримані з RSS-потоків, то можна бути в курсі всіх подій, що відбуваються в світі.
Firefox містить всі необхідні засоби і кнопки, що є необхідними для комфортної роботи в Інтернет. Тут присутнє все необхідне: історія відвідин, закладки та інші необхідні засоби.
До стандартного складу функцій браузера можна підключати нові плагіни, які у великій кількості є доступними для вільного вивантаження з мережі Інтернет. Панель інструментів надається до ретельного налаштування, її можна набудувати відповідно до вимог користувача. При використанні більшості плагінів можна із звичайного і простого браузера зробити хороший багатозадачний інструмент для роботи з Інтернет.
1. Ознайомитись з інтерфейсом та налаштуваннями INTERNET EXPLORER.
2. Ознайомитись з інтерфейсом та налаштуваннями OPERA.
3. Ознайомитись з інтерфейсом та налаштуваннями MOZILLA.
4. Завантажити один сайт за допомогою різних брайзерів. Порівняти швидкість завантаження, зовнішній вигляд сторінки, звидкість завантаження файлів тощо.
5. Проаналізувати відмінності у можливостях різних брайзерів.
1. Назва та мета виконання лабораторної роботи.
2. Коротка характеристика Web-браузерів.
3. Аналіз можливостей обраних браузерів.
4. Висновки.
Сучасний інтернет представляє унікальне безмежне сховище знань, де можна отримати відповідь практично на будь-яке питання. Фактично, тут зібрано все краще, що винайдено і створено людством як за всю його довгу історію, а також новинки, що з'явилися щойно.
Проте поява такої величезної і обширної бібліотеки не може не привести до перевантаженості інформаційного простору. Фахівці по-різному оцінюють розміри Інтернету, проте в більшості сходяться на думці, що зараз тут знаходяться мільярди сторінок, причому велика частина їх зникає або оновлюється протягом нетривалого періоду часу. Чи існує яка-небудь можливість орієнтуватися в цьому практично нескінченному невичерпному швидкозмінному потоці інформації?
Частково цю проблему вирішують спеціальні інформаційно-пошукові системи, які вміють самостійно збирати інформацію. Якщо розумно використати пошукову систему, можна на протязі достатньо короткого часу знайти інформацію, на пошук якої без використання Інтернет можна витратити місяці і навіть роки. Але, практика доводить, що зараз ефективно і правильно використовувати пошукові системи вміють не більше 3% чоловік і в результаті на запит з 1-2 слів отримують абсолютно даремну для себе інформацію.
Пошукові cистеми зазвичай мають три компоненти:
· агент (павук, кроулер або робот), який переміщується по мережі і збирає інформацію;
· база даних, яка містить інформацію, що зібрано павуками;
· пошуковий механізм, який користувачі використовують як інтерфейс для взаємодії з базою даних.
Засоби пошуку типу агентів, павуків, кроулерів і роботів використовуються для збору інформації про документи, які знаходяться в мережі Інтернет. Це спеціальні програми, які займаються пошуком сторінок в мережі, збирають гіпертекстові посилання з цих сторінок і автоматично індексують інформацію, яку вони знаходять для побудови бази даних. Кожний пошуковий механізм має власний набір правил, якими визначається збір документів.
· Агенти є найінтелектуальнішими з пошукових засобів. Вони можуть робити більше, ніж просто шукати: вони можуть виконувати транзакції від імені користувача. Вже зараз вони можуть шукати сайти специфічної тематики і повертати списки сайтів, відсортованих за їх відвідуваністю. Агенти можуть обробляти вміст документів, знаходити та індексувати інші види ресурсів, не лише сторінки. Вони можуть бути запрограмовані для витягання інформації з вже існуючих баз даних. Незалежно від інформації, яку агенти індексують, вони передають її назад до бази даних пошукового механізму.
· Павуки здійснюють загальний пошук інформації в Інтернет. Павуки повідомляють про зміст знайденого документа, індексують його і добувають підсумкову інформацію. Вони також переглядають заголовки, деякі посилання і відправляють проіндексовану інформацію до бази даних пошукового механізму.
· Кроулери переглядають заголовки і повертають тільки перше посилання.
· Роботи можуть бути запрограмовані таким чином, щоб переходити по різним посиланням різної глибини вкладеності, виконувати індексацію і перевіряти посилання в документі. Але, вони можуть застрягати в циклах, адже, проходячи за посиланнями, їм потрібні значні ресурси мережі. Існують методи, що забороняють роботам пошук по сайтах, власники яких не бажають, щоби вони були проіндексовані.
Агенти збирають та індексують різні види інформації. Деякі, наприклад, індексують кожне окреме слово у документі, в той час як інші індексують тільки 100 найбільш важливих слів в кожному документі, індексують розмір документу і кількість слів в ньому, назву, заголовки і підзаголовки і так далі. Вигляд побудованого індексу визначає, який пошук може бути проведений пошуковим механізмом і як отримана інформація буде інтерпретована.
Агенти знаходять інформацію, після чого її розміщують в базі даних пошукового механізму. Адміністратори пошукових систем визначають, які сайти або типи сайтів агенти мають відвідати та проіндексувати. Проіндексована інформація відправляється до бази даних пошукового механізму.
Користувачі можуть розміщувати інформацію прямо в індексі, заповнюючи особливу форму для того розділу, в який вони хотіли б помістити свою інформацію. Ці дані передаються базі даних.