Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки (стр. 6 из 6)
Вибираємо формат сторінки звіту (в нас – альбомна)
Встановлюємо індексовані поля
Після чого, зберігши і відкоригувавши деякі мітки в звіті отримуємо повністю придатний для друку документ
Аналогічно формуємо звіти для продукції, що реалізується
3.6 Робота з програмою
Головне меню складається з таких пунктів. Розглянемо детальніше кожен з пунктів і події, що він викликає.
Пункт меню File–містить стандартний набор процедур відповідних цьому пункту.
Пункт меню «Menu» відкриваєнаявні форму проекту, з яких користувач має доступ у всі розділи проекту. При натисканні даної кнопки виконується команда переходу до форми:
do form…
Іншим варіантом виконання цієї команди є комбінація клавіш Ctrl-M.
Пункт меню Servis – містить сервісні функції роботи з календарним планом, калькулятором та видаленням записів.
- Edit – застосовується для роботи не тільки з текстом, але й іншими об’єктами;
- View – містить команду «Панель інструментів»
- Tools – використання різноманітних інструментів;
- Program – використовується для роботи з програмою;
- Window – використовується для роботи з вікнами;
- Help – використовується для отримання допомоги;
- Proavtor – виводить вікно про автора програми;
- Exit – здійснює вихід у системне меню.
При запуску проекту запускається головне меню з якого користувач вибирає відповідний розділ проекту.
Код програми program1.prg має вигляд:
Set date german
Menu1.mnx
Коди інших процедур наведені в додатку.
Для організації виведення та редагування даних будемо застосовувати форми та звіти. Для формування форм будемо використовувати майстри, що дозволить зекономити час та зменшити кількість помилок.
Форми будемо розробляти за допомогою майстрів форм, що дозволяє значно спростити роботу та виключити помилки.
Розробка форми за допомогою майстра включає в себе декілька кроків. Перш за все середовище FoxPro робить запит який тип форми створювати: на формі можна відображати дані з однієї таблиці, або з двох зв’язаних таблиць. Для форм, які відображаються дані з двох таблиць буде два кроки, щоб вказати таблиці з даними.
Далі майстер пропонує вибрати поле, за яким сортувати дані при виводі, також відображаються проіндексовані поля таблиці.
Залишилось змінити заголовки текстових полів, замінивши назви, згенеровані FoxPro на потрібні нам. Для всіх форм встановимо такі загальні властивості:
AutoCenter-true – при виведенні, форма буде знаходитись посередині екрана.
BorderStyle-1 (fixed size) забороняє зміну розміру форми.
MaxButton-false – робимо недоступною кнопку максимізації вікна.
Даний проект складається з 19 форм. Одні з них створені за допомогою майстра форм, а інші створені звичайним методом.
Розглянемо основні форми:
Форма 1.scx створена для перегляду, сортування та пошуку даних.
Форма була створена звичайним способом. сучасні та інтуїтивно зрозумілі користувачу.
Форма 1.scx створена для відображення наявних в базі даних товарів побутової техніки.
Форма Table1.scx являється формою, що служить для добавлення та зміни даних по продукції яку реалізує дана служба. Користувач в кожному новому записі може добавити інформацію про назву продукції, її код та ціну за одиницю продукції, вводити новий товар та редагувати існуючий.
Форма створена за допомогою майстра форм.
Форма Table1.scx служить для відображення бази даних наявної продукції, що реалізується.
Форма avtor.scx – це форма яка містить основну інформацію проавтора програми.
Visual FoxPro складається з окремих компонентів, що використовуються для збереження інформації, її відображення і редагування.
Висновки
У курсовій роботі були розглянуті прийоми проектування і реалізації реляційних баз даних і таблиць в СУБД Visual FoxPro 6.0. Була спроектована структура реляційної таблиці, в неї були внесені дані за допомогою спеціальних запитів. Операції над даними таблиці були виконані програмним шляхом за допомогою створення автономних модулів *.prg, що входять до складу проекту Visual FoxPro.
Автоматизація та інформатизація торкнулася всіх сфер людської діяльності. Завдання покладені на автоматизацію – полегшення умов праці звичайних людей. Автоматизація баз даних значно полегшує роботу відповідних підрозділів, робить її швидшою, якіснішою та ефективнішою.
Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризується рядом недоліків.
Характерна риса файлового підходу – вузька спеціалізація як обробних програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому що ті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керування здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити порушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів передання даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка б дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані причини обумовили появу баз даних.
База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що підтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні «файл-програма», вона явним чином декларується в базі.
База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб багатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібної структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою систем управління базами даних (СУБД).
Список використаної літератури
1. Попов А.А. Створення додатків для FoxPro 2.5/2.6 в DOS і WINDOWS. – М.: Видавництво «Калашников і До», 1997. – 660 с.: илл.
2. FoxPro. Language Refrence. – Microsoft Corp., 1994.
3. Пінтер Ліс. Розробка додатків в Microsoft FoxPro 2.5. – М.: ТОО Эдель, 1995.
4. Дейт К. Руководство по реляційній СУБД DB2. – М.: Фінанси і статистика, 1988.
5. Вейскас.Д, В26 Эффективная работа с Мicrosoft Access 97 – Спб: ЗАО «Издательство Питер», 1999. – 976 с.:ил.
6. Кауфельд. Дж, К45 FoxPro для «чайников». – К.: «Диалекика», 1995. – 264 с., ил.
7. Microsoft Excel для Windows 95. Шаг за шагом: Практ. Пособ\Пер. с англ. – М: Издательство ЭКОМ, 1997. – 432 с.:ил.
8. Селиджтаун.М, В26 «FoxPro 2.5 Практическое пособие» – М: изд. «Москва-Пресс», 1994. – 296 с.:ил.; 3-е Издание.
10.Компьютерный практикум. Программирование в среде Турбо-Паскаль и СУБД типа Fox. Методические указания к выполнению курсового проекта. /Сост.: О.Н. Леонова, И.А. Несмеянов; ГАУ, М., 1998.
11.Антифеев Дм.Д. Современные средства построения корпоративных систем поддержки принятия управленческих решений «Терн», М., 2001
12.Рогач І. Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Нанч. посібник. – 2-ге вид.,
13.Савчук Т.О. Організація баз даних і знань. Вінниця: ВДТУ, 2000 р.
14.Кельдер Т.Л. Системи обробки економічної інформації. Курс лекцій. // Електронна версія – http://www.zsu.zp.ua/lab/mathdep/mme/ІV/soeі/іndex.htm
15.Степанов Ю.Л. Разработка приложений баз данных для СУБД Sybase SQL Anywhere. Санкт-Петербургский филиал Военного университета ПВО. Электронная версия – http://www.cіtforum.elcat.kg/database/sql_any/іndex.shtml