Електронна комерція і електронний ринок (стр. 3 из 4)

4. Відкрите інформаційне суспільство

У Інтернет, також як і в компанії Лінукс (засновникЛінукс Торвальдс), знайшли широке розповсюдженняпрограми на відкритихкодах (програми відкритогоінформаційного співтовариства). На противагу програмам корпорації Microsoft коди програм відкритогоінформаційного співтовариствабудь-який досвідчений програміст може проглянути і внести поліпшуючі зміни.

Коди HTML документа в Інтернет також можна проглянути в редакторові сценаріїв браузера, тому Інтернет все більше стає відкритимвідчиняти, сам перетворюється на відкритеінформаційне співтовариство.

Відкриті ринки в Інтернет є рівноправними, на них зосереджені численні покупці і численні продавці. Такий ринок відкритий для всіх охочих і не вимагає запрошення. Одна з найцікавіших моделей відкритого ринку формується при використанні динамічного ціноутворення. На відміну від закритих ринків, що використовують модель або проштовхування, або витягування (аукціон або зворотний аукціон), відкриті ринки за наявності критичної маси учасників застосовують модель електронної біржі, що працює в реальному часі за типом ринку Nasdaq .

Постачальники програмних рішень (зокрема відкритих) для торгових Інтернет-майданчиків (По матеріалах сайту http://www.e-commerce.ru/biz_tech/implementation/b2b/emarketplaces.html#2):

Ariba (www.ariba.com)

Компанія Ariba була заснована в 1996 році, і серед її 200 клієнтів такі компанії, як FedEx, BMW, Hewlett-Packard, Cisco Systems, Dell Computer і Buzzsaw.com. Одне з крупних досягнень компанії – союз з IBM і i2 Technologies в цілях створення всестороннього програмного забезпечення для онлайнових майданчиків В2в. Додатково Ariba придбала новий ринок збуту в особі сотень тисяч клієнтів IBM і дістала доступ до технологій автоматизації мережі постачань компанії i2.

CommerceOne (www.commerceone.com)

Основними стратегічними партнерами Commerce One є компанії General Motors, British Telecom і Shell International, а серед її крупних клієнтів можна назвати Wells Fargo, Boeing, BellSouth і Eastman Chemical. Ключові операції – участь в розробці порталу TradXchange компанії GM, роль одного з основних технологічних партнерів в створенні автомобільної біржі Covisint, ініціаторами якого виступили Ford, GM, DaimlerChrysler і Oracle.

VerticalNet (www.verticalnet.com)

Компанія була створена в 1995 році і в даний часоб'єднує 57 онлайнових співтовариств. Співтоваристваспілки охоплюють понад 10 промислових галузей, високі технології, комунікації, екологія, охорона здоров'я, науки, фінансові служби, сфера послуг, і так далі Кожне співтовариствопропонує своїм учасникам інформацію, що міститьновини ринку, відомості про продукцію, промислові каталоги і списки вакансій. Крім того, торговіспівтоваристваVerticalNet надають професіоналам можливістьспілкування на дискусійних форумах. Спочатку реклама була для VerticalNet головним джерелом доходу, аленадалі вона почалаотримуватибільше прибули від здійснюванихтранзакцій і продажу програмного забезпечення. Ключовимипартнерами компанії з'являються IBM і Softbank.

e-STEEL (www.e-steel.com)

Компанія заснована в 1998 році і спочатку фінансувалася групою інвесторів на чолі з Bessemer Venture Partners, Greylock і Kleiner Perkins. Біржа e-STEEL Exchange призначена для потреб сталеливарної промисловості, чий річний оборот складає 700 млрд. дол. Хоча на сайті www.e-steel.com учасники ринку можуть знайти всю необхідну ним інформацію про дану галузь промисловості, головна стаття доходу для e-steel - комісії за транзакції, які платять продавці. Число зареєстрованих клієнтів торгового майданчика зараз перевищує 600. Нова назва компанії NewView Technologies.

Мережа Інтернет уявляє унікальні можливостідля здійснення операцій продажу і придбаннятоварів і послуг, і ці можливостіможуть значно розширитися у міру розвитку унікальних провідників електронного бізнесу – торговихмайданчиків. Дані компанії Forrester Research показують об перспективи зростанняоборотусистем класу B2B і збільшення відносної часткиелектронних торговихмайданчиків в цьому обороті(рис. 3.5).

Рис. 3.5. Динаміка річного оборотуB2B електронної комерції і електронних торговихмайданчиків (джерело: Forrester Research).

5. Класифікація віртуальних підприємств

Віртуальне підприємство (ВП) – це співтовариство територіально роз’єднаних фірм чи співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкуються винятково електронними засобами при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті.

Віртуальним підприємством може бути Інтернет-магазин, Інтернет-банк чи Інтернет-платіжна система, Навчальний дистанційний Інтернет-заклад, Інтернет-консалтингове агентство, Інтернет-брокер, Інтернет-трейдер, Інтернет-аукціон, Інтернет-газета та їх похідні.

По суті віртуальне підприємство – це нова форма економічної організації. Воно являє собою групу економічних суб’єктів, що об’єднують свої сили для надання певної послуги, яка традиційно надавалась одним підприємством (рис.5. 1). Така можливість, у кінцевому результаті, серйозно впливає на стратегії розвитку як усієї економіки, так і окремих підприємств.

Рис.5.1.

Якщо стрижнем будь-якої економічної діяльності стає представлення процесів, то структура ресурсів, що вимагаються для її підтримки, включаючи їх власників і місцезнаходження, стає лише питанням оптимізації засобів, необхідних для забезпечення процесу. Саме тут виникає проблема створення віртуального підприємства.

Вважатимемо, що мета створення віртуального підприємства вже визначена і що продукти/послуги/інформація, які воно планує виробляти/надавати/продавати, визнані економічно доцільними, тобто можна розпочати безпосередньо створення підприємства. Послідовність етапів створення віртуального підприємства передбачає такі етапи:

- проектування процесів;

- прив’язку процесів до ресурсів, необхідних для їх підтримки;

- залучення ресурсів інших компаній, коли це доцільно;

- експлуатацію віртуальної організації;

- моніторинг процесів;

- збереження контролю над діяльністю таких складних організацій.

6. Поняття інтернет-брокеріджу і інтернет-трейдингу

Основними постачальниками на ринку інформаційних послуг в секторі ділової інформації виступають інформаційні брокери або інформаційні посередники.

Інформаційні посередники включають брокерів і аггрегаторов. Брокери можуть виконувати функцію надання споживачам інформації про наявність і ціну товарів. При ухваленні споживачем вирішення про придбання товару такі брокери посилають його на сайт виробника або торгового представника для укладення оборудки.

Сектор ділової інформації: біржовою, фінансовою, комерційною, економічною, статистичною:

- біржова і фінансова інформація – інформація про котирування цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни, що поставляється біржами, спеціальними службами біржовій і фінансовій інформації, брокерськими компаніями, банками;

- економічна і статистична інформація – числова економічна, демографічна інформація, інформація у вигляді прогнозних моделей і оцінок, що поставляється державними службами, а також компанії, що спеціалізуються в дослідницькій і консалтинговій діяльності;

- комерційна інформація – інформація по компаніях, фірмах, корпораціях, напрямах їх роботи і продукції, цінах, фінансовому стані, зв'язках, операціях, менеджменті, що поставляється спеціалізованими службами і самими підприємствами;

- ділові новини в області економіки і бізнесу, що надаються спеціалізованими інформаційними службами.

Поступово зростає популярність такої брокерської послуги в мережі Інтернет як Інтернет-страхування. Інтернет-страхування надає клієнтові класичний набір страхових послуг, угоду про надання яких, а також всі платежі по яких здійснюються при допомозі Інтернет. Як відомо, страхування – це процес встановлення і підтримки договірних стосунків між страхувальником (покупцем страхових послуг) і страховиком (організацією, що надає такі послуги). Страховик розробляє і визначає програму страхування, пропонує її клієнтові, і у разі згоди останнього сторони укладають договір, в результаті якого клієнт здійснює одноразовий або регулятивні платежі, а страховик зобов'язується, у разі настання страхового випадку, виплатити страхувальникові грошову компенсацію, визначену умовами даного договору. При здійсненні операції заповнюється документ, званий страховим полісом.

Інтернет-страхування – це ті ж елементи взаємодії між страховою компанією і клієнтом, що виникають при продажі страхового продукту і його обслуговуванні, але вироблювані за допомогою мережі Інтернет. Для того, щоб Інтернет-представництво компанії функціонувало як повноцінний офіс цієї страхової компанії, воно повинне забезпечувати:

- надання клієнтові інформації про страхову компанію і її послуги;

- розрахунок величини страхової премії і визначення умов її виплати для кожного виду страхування і залежно від конкретних параметрів;

- заповнення форми заяви на страхування;

- замовлення і оплату поліса страхування безпосередньо через інтернет;

- передачу поліса, завіреного електронно-цифровим підписом страховика, клієнтові безпосередньо по мережі Інтернет;

- можливість інформаційного обміну між страхувальником і страховиком під час дії договору (для отримання клієнтом різних звітів від страхової компанії);