Класи технологій проектування. Поняття і основні системи кодування економічної інформації. Проектування процесу введення паперових документів (стр. 1 из 3)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Бердичівський коледж промисловості, економіки та права
ЗАОЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
«Проектування автоматизованих інформаційних систем"
Варіант № 7
Бердичів
2010
Зміст
1. Класи технологій проектування
2. Поняття і основні системи кодування економічної інформації
3. Проектування процесу введення паперових документів
Список використаної літератури
1. Класи технологій проектування
Поєднання різних ознак класифікації методів проектування обумовлює характер використовуваної технології проектування ЭИС, серед яких виділяються два основні класи :канонічнаііндустріальна технології.Індустріальна технологія проектування, у свою чергу, розбивається на два підкласи: автоматизоване (використання CASE - технологій) і типове (параметрично - орієнтоване або модельно-орієнтоване) проектування. Використовування індустріальних технологій проектування не виключене використання в окремих випадках канонічної технології.
Характеристики класів технологій проектування
| Клас технології проектування | Міра автоматизації | Міра типізації | Міра адаптивності |
| Канонічне проектування | Ручнепроектування | Оригінальне проектування | Реконструкція |
| Індустріальне автоматизоване проектування | Комп'ютерне проектування | Оригінальне проектування | Реструктуризація моделі (генерація ЭИС) |
| Індустріальне типове проектування | Комп'ютерне проектування | Типовескладальнепроектування | Параметризація і реструктуризація моделі (конфігурація ЭИС) |
Для конкретних видів технологій проектування властиво застосування певних засобів розробки ЭИС, які підтримують виконання як окремих проектних робіт, етапів, так і їх сукупностей. Тому перед розробниками ЭИС, як правило, стоїть завдання вибирання засобів проектування, які за своїми характеристиками найбільшою мірою відповідають вимогам конкретного підприємства.
Засоби проектування мають бути:
1. у своєму класі інваріантними до об'єкту проектування;
2. охоплювати в сукупності усі етапи життєвого циклу ЭИС;
3. технічно, програмно і інформаційно сумісними;
4. простими в освоєнні і застосуванні;
5. економічно доцільними.
Засоби проектування ЭИС можна розділити на два типа:без використання ЕОМіз використанням ЕОМ.
Засоби проектування без використання ЕОМ застосовуються на всіх стадіях і етапах проектування ЭИС. Як правило, це засоби організаційно-методичного забезпечення операцій проектування і в першу чергу різні стандарти, проектування систем, що регламентують процес. Сюди ж відносяться єдина система класифікації і кодування інформації, уніфікована система документації, моделі описи і аналізу потоків інформації і тому подібне
Засоби проектування з використанням ЕОМ можуть застосовуватися як на окремих, так і на всіх стадіях і етапах процесу проектування ЭИС і відповідно підтримують раз-робітку елементів проекту системи, розділів проекту системи, проекту системи в цілому. Усю безліч засобів проектування з використанням ЕОМ ділять на чотири підкласи.
До першого підкласувідносяться операційні засоби, які підтримують проектування операцій засоби інформації. До цього підкласу засобів відносяться алгоритмічні мови, бібліотеки стандартних підпрограм і класів об'єктів, макрогенератори, генератори програм типових операцій обробки даних і тому подібне, а також засоби розширення функцій операційних систем (утиліти). У цей клас включаються також такі прості інструментальні засоби проектування, як засоби для тестування і от-ладки програм, підтримки процесу документування проекта і тому подібне. Особливість останніх програм полягає в тому, що з їх допомогою підвищується продуктивність праці проектувальників, але не розробляється закінчене проектне рішення.
Таким чином, засоби цього підкласу підтримують окремі операції проектування ЭИС і можуть застосовуватися незалежно один від одного.
До другого підкласу відносять засоби, що підтримують проектування окремих компонентів проекту ЭИС. До цього підкласу відносяться засоби загальносистемного призначення:
• системи управління базами даними (СУБД);
• методоорієнтіровані пакети прикладних програм (рішення завдань дискретного програмування, математичної статистики і тому подібне);
• табличні процесори;
• статистичні ППП;
• оболонки експертних систем;
• графічні редактори;
• текстові редактори;
• інтегровані ППП (інтерактивне середовище зі вбудованими діалоговими можливостями, що дозволяє інтегрувати вище перелічені програмні засоби).
Для перерахованих засобів проектування характерне їх використання для розробки технологічних підсистем ЭИС : введення інформації, організації зберігання і доступу до даних, обчислень, аналізу і відображення даних, прийняття рішень.
До третього підкласувідносяться засоби, що підтримують проектування розділів проекту ЭИС. У цьому підкласі виділяють функціональні кошти проектування.
Функціональні засоби спрямовані на розробку автоматизованих систем, що реалізовують функції, комплекси завдань і завдання управління. Різноманітність предметних областей породжує різноманіття засобів цього підкласу, орієнтованих на тип організаційної системи (промислова, непромислова сфери), рівень управління (наприклад, підприємство, цех, відділ, ділянка, робоче місце), функцію управління (планерування, облік і тому подібне).
До функціональних засобів проектування систем обробки інформації відносяться типові проектні рішення, функціональні пакети прикладних програм, типові проекти.
До четвертого підкласузасобів проектування ЭИС відносяться засоби, що підтримують розробку проекту на стадіях і етапах процесу проектування. До цього класу відноситься підклас засобів автоматизації проектування ЭИС (CASE -засоби).Сучасні CASE -засоби., у свою чергу, класифікуються в основному за двома ознаками:
1) по охоплюваних етапах процесу розробки ЭИС;
2) по мірі інтегрованості :окремі локальні засоби (tools),набір не інтегрованих засобів,що охоплюють більшість етапів розробки ЭИС (toolkit) іповністю інтегровані засоби,пов'язані загальною базою проектних даних - репозиторієм (workbench).
2.Поняття і основні системи кодування економічної інформації
Кодування -це процес привласнення умовних позначень об'єктам і класифікаційним групам по відповідній системі кодування.
Система кодування- це сукупність правил позначення об'єктів і угрупувань з використанням кодів.Код- це умовне позначення об'єктів або угрупувань у вигляді знаку або групи знаків відповідно до прийнятої системи. Код базується на визначеномуалфавіті(деяка безліч знаків). Число знаків цієї великої кількості називаєтьсяосновоюкоду. Розрізняють наступні типи алфавітів :цифровий, буквенийізмішаний.
Усі системи кодування можна згрупувати в двапідмножини (рис.4.4) : реєстраційні і класифікаційні системи кодування.
Особливістюреєстраційних систем кодуванняявляється їх незалежність від вживаних систем класифікації. Реєстраційні коди використовуються для ідентифікації об'єктів і передачі інформації про об'єкти на відстань, тому вони повинні задовольняти наступним вимогам: мінімальності довжини коду, однозначності відповідності найменування об’єкта і його кода впродовж тривалого періоду часу і захищеності коду від перешкод і помилок.
Рис 1.Схема класифікації систем кодування.
Реєстраційні коди складаються з двох частин: інформаційною і контрольною, призначеною для захисту передаваної інформації від помилок.
До реєстраційних систем відноситься порядкова і серійна системи кодування.
Порядкова система - це найбільш проста по своїй побудові система кодування, суть використання якої полягає в послідовному привласненні кожному об'єкту кодованоїбезлічі номера його порядку, тобто в привласненні цифр натурального ряду в порядку розташування об'єктів. Цей порядок може бути випадковим або визначатися потім попереднім угрупуванням об'єктів, наприклад за абеткою.
Як правило, порядкову систему застосовують для кодування малозначних, сталої і простої безлічі об'єктів, що не вимагають попередньої класифікації.
Серійна (серійно-порядкова)система кодування відрізняється від порядкової тим, що номенклатура кодованих об'єктів заздалегідь має бути розбита на угрупування за одною ознакою, і кожним угрупуванням має бути відведена серія кодових позначень, в межах якої кожному елементу привласнюється свій код по порядку. Серія позначень для кожного угрупування визначається так, щоб після привласнення кодів елементам цієї групи в ній залишалися б ще вільні номери на випадок появи нових об'єктів.
Класифікаційні кодивикористовують для віддзеркалення класифікаційних взаємозв'язків об'єктів і угрупувань і застосовуються в основному для складної логічної обробки економічної інформації на ЕОМ, звідси витікають вимоги: однозначності відображення класифікаційних взаємозв'язків об'єктів і їх угрупувань і забезпечення максимальної простоти програмування. Групу класифікаційних систем кодування можна розділити на дві підгрупи залежно від того, яка система класифікації використовують для впорядкування об'єктів.
Послідовні системикодування характеризуються тим, що вони базуються на попередній класифікації за ієрархічною системою класифікації, в результаті використання якої коди нижче стоячих угрупувань утворюються шляхом додавання кодів до код вищестоящих угрупувань.