Програмний продукт Pacific З Compiler (стр. 1 из 8)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА ДЕРЖАВНА МАШИНОБУДІВНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА АВТОМАТИЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

Звіт про практику

Краматорськ 2003

ЗМІСТ

1. Локальна обчислювальна мережа кафедри АВП

2. Індивідуальне завдання

2.1 Визначення суми рядка

2.2 Визначення добутку множників

2.3 Визначення добутку множників

2.4 Визначення добутку рядка

2.5 Визначення суми рядка

2.6 Виведення заданого рядка без “А” або “а”

2.7 Визначення суми добутків

2.8 Знаходження числа

2.9 Знаходження суми рядка

2.10 Виведення заданого рядка до першого знаку “

2.11 Виведення дня народження

2.12 Знаходження кількості слів “no”

2.13 Знаходження точки перетину двох прямих

2.14 Знаходження певних тризначних чисел

2.15 Знаходження певного тризначного числа

2.16 Вивід квадратної матриці М<20

2.17 Вивід матриці В(М;N)

2.18 Знаходження найбільшого з від’ємних чисел матриці

2.19 Знаходження найбільшого значення напруги в електромережі

2.20 Знаходження першого члену послідовності

2.21 Видалення пробілів з рядка

2.22 Знаходження кількості вказаних символів

2.23 Змінення матриці певним чином

2.24 Знаходження суми j-того рядка

2.25 Знаходження кількості цифр в числі та їх суми

2.26 Знаходження номера селища

2.27 Перевід числа до різних систем счислення

2.27.1 Заголовний модуль stdafx.cpp

2.27.2 Заголовний модуль stdafx.р

2.27.3 Заголовний модуль resource.h

2.27.4 Заголовний модуль Proga27_01Dlg.h

2.27.5 Заголовний модуль Proga27_01Dlg.cpp

2.27.6 Заголовний модуль Proga27_01.h

2.27.7 Заголовний модуль Proga27_01.cpp

2.28 Знаходження раціональної кількості предметів

2.29 Знаходження четвірок простих чисел

2.30 Обчислення числа Фібоначі

2.31 Видалення з рядку певних символів

2.32 Сума двох рядків

2.33 Редагування тексту

2.34 Копіювання одного рядка в інший

Перелік посилань

1. Локальна обчислювальна мережа кафедри АВП

Локальна обчислювальна мережа (ЛВС) кафедри АВП служить для організації навчального процесу по 42 навчальних дисциплінах, у тому числі для виконання лабораторних і практичних занять, курсового і дипломного проектування, проведення ознайомлювальної практики.

ЛВС розгорнута в аудиторіях 2105, 2112 другого корпуса ДДМА та складається з файлового сервера, що виконує функції основного контролера домена, та 24 робочих станцій. Як середовище передачі сигналів використовується тонкий коаксіальний кабель з темпом передачі інформації 100 Мбіт/с по протоколу TCP/IP.

Апаратне забезпечення являє собою IBM-сумісні компьютери наступних конфігурацій.

Сервер - Атх-платформа на базі процесора Celeron 1100 Мгц, ОЗП 256 Мбайт, відеопам'ять 32 Мбайт, два жорстких диски 40 Гбайт зі швидкістю обертання шпинделя 7200 об/хв, привід CD-ROM 48x, один привід гнучких дисків, 15" монітор SVGA-типу.

Робочі станції представлені наступними типами комп'ютерів.

Перший тип - Атх-платформа на базі процесора Celeron 1100 Мгц, ОЗП 256 Мбайт, відеопам'ять 32 Мбайт, один жорсткий диск 40 Гбайт зі швидкістю обертання шпинделя 7200 об/хв чи 20 Гбайт зі швидкістю обертання 5400 об/хв, 15" монітор SVGA-типу.

Другий тип - Ат-платформа на базі процесора AMD Кб 266 Мгц, ОЗП 32 Мбайт, один жорсткий диск 2 Гбайт зі швидкістю обертання шпинделя 3600 об/хв, відеопам'ять 1 Мбайт, 14" монітор SVGA-типу.

Для керування роботою користувачів у мережі використовуються операційні системи (ОС) Windows наступних типів. На сервері встановлена ОС Windows NT 4.0 Server, на робочих станціях - Windows NT 4.0 Workstation чи Windows 2000 Professional.

Керування робочим середовищем користувачів забезпечує адміністрація домена шляхом ведення відповідної системної політики. Користувачі домена розбиті на групи по курсам, кожен користувач має власний обліковий запис і робочий каталог для збереження особистої інформації обсягом не більш 10 Мбайт. База даних облікових користувачів нараховує більш 500 записів. Робочі каталоги зберігаються в розділі User жорсткого диска сервера, обсяг розділа 2 Гбайт. Доступ до робочого каталогу заблокований для всіх користувачів, за винятком його власника й адміністратора.

На кожній робочій станції встановлене наступне прикладне програмне забезпечення.

Microsoft Office 2000 - для підготовки текстових документів за допомогою текстового процесора Word.

Matlab - система інженерних і наукових розрахунків з можливістю візуального моделювання.

Electronic Workbench 5.12 - система моделювання електронних схем.

AutoCad 2000 - система автоматизації конструкторських робіт.

PCAD 2000 - система конструювання друкованих плат. Для виконання лабораторних робіт використовується версія PCAD 4.5.

Microsoft Visual Studio 6.0 - інтегроване середовище для швидкої розробки додатків на базі мов Visual C++ 6.0 і Visual Basic 6.0.

MathCAD - система автоматизації проектування науково-технічних задач.

Компас - система автоматизації підготовки керуючих програм для верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК);

Крім того, на окремих робочих станціях встановлені:

Rational Rose 2000 - засіб об’єктно-орієнтованого аналізу і проектування технічних, переважно програмних, систем на базі нотації UML (Unified Model Language - уніфікованої мови моделювання) з можливістю генерації вихідного коду мовою Visual Basic 6.0.

BPWin і Erwin - засоби, що дозволяють автоматизувати етапи розробки програмного забезпечення, інструменти CASE (Computer-Aided Software/System Engineering).

Visio 5 - двовимірна графічна САПР для підготовки науково-технічних документів - схем, алгоритмів, карт і т.п., сумісна з текстовим процесором Word.

PROMT 2000 - автоматичний переклад науково-технічних текстів з англійської, німецької й ін. мов, переважно по тематиці, зв'язаної з обчислювальною технікою і програмуванням.

Передбачається встановлювання пакета Microsoft Visual Studio .NET 7, призначеного для розробки мобільних і переносних продуктів за допомогою мов програмування С# (Си шарп) і Visual Basic .Net

Інформаційне забезпечення навчального процесу підтримується Web-сервером кафедри на базі програмного продукту IIS (Internet Information Server) фірми Microsoft. Для читання документів використовується броузер Internet Explorer 5.0. У розділі Home обсягом 8 Гбайт розташовується стартова сторінка, за допомогою якої можливий мережний доступ до документації по профілях спеціальності АВП. Є каталоги фірм-виробників апаратного забезпечення таких, як Intel, Analog Devices, Maxim, Siemens і ін. із загальним числом одиниць збереження понад 12 тисяч, база знань MSDN фірми Microsoft обсягом порядку 1,3 Гбайт, що містить кілька десятків річних комплектів журналів з обчислювальної технікита програмування, окремі книги і довідкова документація по програмних продуктах фірми. Широко представлена науково-технічна тематика російською мовою - статті з журналів, книги, методичні і навчальні видання, у тому числі виконані викладачами кафедри. Організовано рубрики, присвячені нейронним мережам, Internet-програмуванню, програмуванню на мовах Си і Visual Basic і ін. перспективним напрямкам. Для публікації документів у Intranet-мережі кафедри встановлені пакети Adobe Reader (для документів у pdf-форматі), HomeSite 4.5 (у форматі гіпертексту). Net Studio 2000 (для графічного дизайну Web-сторінок).

Встановлене програмне забезпечення дає можливість проводити лабораторні заняття в режимі відеоконференції з використанням дошки на екрані дисплея. Крім того, проводиться підготовка до перекладу класів у режим дистанційного навчання, при якому контакт студента і викладача буде розділятися у просторі та часі, з веденням обліку використання машинного часу і проведенням тестування по окремих темах і в цілому по окремих дисциплінах кафедри АВП.

Для виконання програми ознайомлювальної практики студентами першого курсу на Web-сервері оприлюднена програма практики з варіантами індивідуальних завдань; виконання завдань передбачає самостійне вивчення основ програмування мовою Си++ з використанням програмного продукту Pacific З Compiler, що забезпечує генерацію машинного коду для мікроконтролерів серії MCS 51.

2 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

2.1 Визначення суми рядка

Програма Proga1.срр призначена для знаходження сумирядка

по заданим параметрам X та N:

Вхідні дані: параметр Х (тип double)

параметр N (тип int)

Вихідні дані: сума рядка S (тип double)

#include<iostream.h> //Підключаємо бібліотеки iostream.h та

#include <math.h> // math.h

intfact(inth, intf) //Оголошуємо функцию fact,яка по заданому

{// параметру h та кінцевому значенню fintresult=1;// знаходить факторіал цього числа

for (h=1;h==f;h++)

return result*=h;

}

void main()//Оголошуємо головну функцію main()

{

int N,i,W;//Оголошуємо перемінні N,і,W цілого типу

doubleх,S; //та перемінні х та S типу double

cout<<"Введіть Х та Nчерез ENTER:"<<"&bsol;n"; //Виводимо запрос на екран

cout<<"x=";

cin>>x;//Вводимо Х

cout<<"N=";

cin>>N;//Вводимо N

S=0;//Обнулюємо початкове значення суми S

for (i=1;i<=N;i++) //Задаємо цикл для проходження значень

//паматра і від 1 до значення N

S=S+((pow(-1,(i+1))*pow(x,2*i)/fact(i,N))); //Знаходимо S

cout<<"&bsol;n"<<"Відповідь: S="<<S<<"&bsol;n"<<"&bsol;t"; //Виводимо відповідь

cout<<"&bsol;n"<<"Dlya vihoda vvedite EXIT:"<<"&bsol;n"; //Даємо запит

cin>>W;//Вводимо зайву перемінну W для затримки екрану

} //Кінець функції main()

2.2 Визначення добутку множників

Програма Proga2.срр призначена для знаходження добутку перших N множників l/2*3/4*5/6*... ., якщо задане натуральне число N

Вхідні дані: параметр N(тип int)

Вихідні дані: добуток множників P (тип double)

#include<iostream.h> //Підключаємо бібліотеку iostream.h

voidmain () //Оголошуємо головну функцію main()

{

intN,W; //Оголошуємо перемінні N та W цілого типу

doublei,P=1; //та перемінні і та Р типу double,

//добутку Р задаємо початкове значення 1

cout<<"ВведітьN:"<<"&bsol;n";//Даємо запрос на введення числа N

r:;//Ставимо мітку r

cout<<"N=";

cin>>N;//Вводимо N

if (N==0) //Задаємо умову: при N=0 програма

{//виводить помилку та пропонує ввести

cout<<"Error! Введіть інше число"<<"&bsol;n"; //інше значення N,