Щоб забезпечити передачу інформації від комп'ютера в комунікаційне середовище, необхідно узгодити сигнали внутрішнього інтерфейсу комп'ютера з параметрами сигналів, що передаються по каналах зв'язку. При ньому має бути виконано як фізичне узгодження (форма, амплітуда і тривалість сигналу), так і кодове.
Технічні пристрої, які виконують функції сполучення комп'ютера з каналами зв'язку, називаються адаптерами або мережними адаптерами. На практиці цей термін застосовується для спеціальних електронних плат — мережних. Крім них, функцію мережного адаптера часто виконують модеми.
Серед характеристик комунікаційної мережі найважливішими є:
• швидкість передачі даних по каналу зв'язку;
• пропускна здатність каналу зв'язку;
• вірогідність передачі інформації;
• надійність каналу зв'язку і передавальної апаратури.
Швидкість передачі даних по каналу зв'язку залежить від його типу та якості, типу апаратури передачі даних, способу синхронізації та ін. Швидкість передачі виражається в бітах за секунду. В техніці використовують іншу одиницю — бод (кількість змін стану середовища передачі за секунду). Взагалі швидкість у бітах за секунду та бодах не збігається. В сучасних широкосмугових мережах швидкість передачі даних може перевищувати 100 Мбіт/с. Надійність комунікаційної системи визначається середнім часом безвідмовної роботи і виражається в годинах.
З поширенням локальних мереж виникають проблеми обміну інформацією між ними. Для забезпечення зв'язку між ними застосовуються засоби міжмережної взаємодії, які називають мостами (brіdgеs) і марш-рутизаторами (rоutеrs). Як міст і маршрутизатор використовують комп'ютери з двома або більше мережними адаптерами. Кожний з адаптерів забезпечує зв'язок з однією з мереж. Частіше для цієї мети застосовують не окремі ПК, а спеціалізовані пристрої.
Міст або маршрутизатор одержує пакети, надіслані комп'ютером однієї мережі комп'ютеру іншої мережі, переадресовує їх і відправляє на вказану адресу. Мости, як правило, використовують для зв'язку мереж з однаковими комунікаційними системами, наприклад для зв'язку двох мереж Еthеrnеt. Маршрутизатори сполучають мережі з різними комунікаційними системами, оскільки мають засоби перетворення пакетів одного формату на інший. Існують мости-маршрутизатори (brоutеrs), що об'єднують функції обох засобів.
Для забезпечення зв'язку мереж з різними комп'ютерними системами призначені шлюзи (gаtеwаy). Наприклад, через шлюз локальна мережа може бути сполучена з великою ЕОМ. Часто шлюзи зв'язують локальні комп'ютерні мережі з глобальними.
Топологія мережі — це логічна схема сполучення каналами зв'язку комп'ютерів (вузлів мережі). Поняття мережної технології, згадуючи, можна розглядати як сукупність знань про те, як створити комп’ютерну мережу. Іноді поняття мережної технології розглядають у більш широкому плані, включаючи до нього не тільки знання, але й повний набір програмних та апаратних засобів, з яких може бути побудована комп’ютерна мережа. У цьому розділі ми розглянемо найважливіші особливості побудови локальних комп’ютерних мереж (ЛКМ). Розпочнемо з канального рівня, бо саме він пов’язаний з придбанням тих чи інших технічних засобів та прокладанням кабелів, що потребує найбільших витрат часу і коштів у процесі створення мереж.
Дві різні топології було покладено у конкуруючі між собою ще з 80-х років розробки двох, багато в чому протилежних, технологій канального рівня ЛКМ.
Першою з них є шинна топологія з невпорядкованим груповим методом доступу до спільного середовища передавання CSMА/CD (Cаrrіеr Sеnsе Multіply Аccеss wіth Cоllіsіоn Dеtеctіоn), при якому неминучі колізії (цей метод вперше застосували ще у 1968 році на радіоканалі в мережі Аlоhа у Гавайському університеті). Все це й було покладено в основу технології Еthеrnеt, розробкою якої займались три відомі фірми DЕC, Іntеl та Xеrоx.
Кільцева топологія з маркерним (впорядкованим) методом доступу була покладена в основу другої технології Tоkеn Rіng. Недовіра до технології Еthеrnеt була зрозумілою, бо наявність колізій відштовхувала майбутніх користувачів ЛКМ та примушувала віддавати перевагу технології Tоkеn Rіng, у якій колізії неможливі. Але з часом ця точка зору змінилась, і зараз технологія Еthеrnеt є домінуючою. Майже всі ЛКМ, яких в світі нараховується близько 10 мільйонів, побудовані на основі технології Еthеrnеt. Термін топологія (tоpоlоgy) означає конфігурацію мережі у цілому. Варіанти з’єднання комп’ютерів можуть відрізнятись за топологією. Найбільш поширені топології КМ – шинна, кільцева, зіркоподібна.
При організації ЛОМ за топологією «спільна шина» всі комп'ютери послідовно з'єднуються одним кабелем, як правило, коаксіальним. Якщо застосовується товстий коаксіальний кабель, то мережа має центральну магістраль, до якої комп'ютери підключаються тонким коаксіальним кабелем за допомогою трансивера (пристрій, що з'єднує тонкий і товстий кабелі). Такі ЛОМ мають високу ефективність, полегшують підключення нових станцій, керування процесом передачі даних, але переривання зв'язку між двома каналами призводить до відмови всієї мережі. У шинній топології данні передаються в мережу лише одним комп’ютером. Продуктивність мережі залежить від кількості комп’ютерів під’єднаних до шини.
На швидкодію мережі впливають:
1. Характеристики апаратного забезпечення мережі.
2. Частота з якою комп’ютери передають дані.
3. Тип працюючих мережених програм.
4. Відстань між комп’ютерами у мережі.
Така шинотопологія належить до пасивних топологій, тому що комп’ютери тільки “слухають” дані, які передаються у мережі, але не переміщують дані від одного відправника до отримувача.
Переваги:
1. Простота організації.
2. Дозволяє під’єднувати робочі станції без додаткового обладнання.
3. Додаткові робочі станції під’єднуються легко в міру необхідності.
Недоліки:
1. Весь мережевий графік залежить тільки від кабелю.
2. Наявність загальної магістралі не дозволяє робочим станціям одночасно передавати інформацію.
Топологія «кільце» складається із замкненої в кільце ЛОМ комп'ютерів, з'єднаних парою кабелів. Вартість таких мереж досить висока. Кільцева топологія характеризується наявністю замкнутого однаправленого каналу. В такій мережі всі ком’ютери з’єднуються у кільце, виконане у вигляді пари кабелів, прокладених між кожним вузлом. Інформація передається послідовно між адаптерами робочих станцій доти, доки не буде прийнята отримувачем після цього інформація видаляється з мережі.
На відмінну від пасивної шинної топології кожний ком’ютер виступає в ролі реплікатора (повторювача).
Недолік:
1. Якщо хоч один ком’ютер вийде з ладу система недієздатна. Відмова одної ланки кільця може вивести з ладу усю локальну мережу.
2. Трудоємкість та витрати на кабель зростають удвічі.
Мережа з топологією «зірка» включає центральний вузол (концентратор, або hub), до якого підключено всі комп'ютери. Кабелі до робочих станцій проходять радіально від концентраторів, створюючи зіркоподібну структуру. Ці ЛОМ ще називають пасивними зірками. Вони мають велику надійність функціонування, в разі відмови однієї робочої станції інші можуть обійти її через концентратор або багато портовий трансивер, від якого відходять кабелі цих станцій. Однак такі мережі мають досить високу вартість, тому що в них використовується дуже багато кабелю. У зіркоподібній мережі дані передаються між робочими станціями через концентратор. В процесі роботи мережі данні у вигляді електричних сигналів поступають на концентратор, а з нього на відповідну робочу станцію.
Переваги:
1. Кабель кожного комп’ютера захищений від пошкоджень.
2. При виході з ладу робочої станції мережа продовжує функціонувати.
Недоліки:
1. При побудові дуже малих мереж вартість концентратора може бути дуже великою.
2. Якщо дуже велика мережа то потрібно дуже багато кабелю.
3. При виході з ладу концентратора уся мережа вийде з ладу.
Розділ ІІ. Економіко-правова характеристика Бершадського відділення Вінницької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк»
Комерційний банк «ПриватБанк» був заснований у 1992 році. На сьогоднішній день «ПриватБанк» є одним з банків, які найбільш динамічно розвиваються в України, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни.
«ПриватБанк» є універсальним банком – він надає повний спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг з обслуговування корпоративних та індивідуальних клієнтів.
На підставі Ліцензії Національного банку України №22 від 04.12.2001 року банк здійснює наступні банківські операції:
- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
На підставі письмового Дозволу Національного банку України №22-2 від 29.07.2003 року та додатку до нього банк також має право здійснювати:
- інвестиції до статутних капіталів та акцій інших юридичних осіб,
- випуск, обіг, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
- перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
- операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку, з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках, з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;