б) на основі попереднього огляду всього товару або окремих його зразків. На більшості ТБ України обладнані спеціальні кімнати або стенди зразків товарів, які в силу їх особливих фізико-хімічних властивостей або великих габаритів не можуть бути представлені на біржі, продавець вказує, де перебуває цей товар і як покупець може ознайомитись з ним;
в) за стандартами, технічними умовами або іншими мінімальними і середніми параметрами якості продуктів (товарів). Цей вид попереднього ознайомлення з товаром практикується, як правило, при укладанні форвардної угоди, тобто по товару, який ще не вироблений або не поставлений в район, в якому знаходиться біржа. Порядок роботи з товаром регулюється „Правилами роботи відповідних бірж. '
В залежності від особливостей формування контрактних цін розрізняють угоди з реальним товаром, у кладеними:
а) за ціною, яка склалась на біржовому ринку в момент проведення торгів. Так як в наших умовах основними видами угод з реальним товаром є угоди типу 'спот' або 'кеш', то ціна, як правило фіксується у біржовому контракті за результатами торгів, на яких ця угода була здійсненою;
б) за ціною, яка фіксується згодом (у момент поставки, за довідковими котирувальними цінами у місяці поставки, по інших періодах).
Така угода носить назву 'онкольної угоди' - вона являє собою покупку реального товару, при якій ціна не фіксується до тих пір, поки цього не вимагає покупець. Наступні фіксування ціни характерні лише для біржових угод типу 'форвард'.
В залежності від особливостей умов здійснення угод у нашій біржовій практиці виділяють такі їх види:
а) бартерні біржові угоди. Ці угоди здійснюються лише на окремих ТБ (на більшості ТБ України такі угоди заборонені). В процесі здійснення бартерних угод продавець і покупець виступає в одній особі, так як і його біржовий партнер. З розвитком біржової торгівлі цей вид угод повинен припинити своє Існування;
б) угоди з умовою. Під цим терміном розуміється угода з реальним товаром, коли продаж одного товару здійснюється за умови одночасної купівлі іншого товару. Відміна цього виду угод від бартерних полягає в тому, що вони укладаються на відкритих (публічних) торгах при посередництві брокера, а розрахунки по них носять грошову форму;
в. ) угоди з заставою. Цей вид угод з реальним товаром передбачає, що при їх укладанні один контрагент виплачує другому певну суму грошової застави як гарантію своїх зобов'язань по біржовому контракту. В залежності від ризику невиконання зобов'язань по біржовому контракту розрізняють угоди з заставою на купівлю (у якій платником застави є покупець в цьому випадку забезпечується страхова гарантія платоспроможності і своєчасності розрахунків покупця) і угоди з заставою на продажу (у якій платником застави є продавець - в цьому випадку забезпечується страхова гарантія поставки товарів в зазначений строк).
Перераховані особливості умови угод характерні для лише нашої біржової практики і викликані нестабільністю ринку в умовах спаду виробництва і інфляції. нечіткою договірною диоціпдіною поставок і розрахунків, а в окремих випадках і недобросовісністю партнерів по угоді. У світовій практиці вищеперераховані види біржових угод не застосовуються.
2. Ф'ючерсні угоди (угоди на строк) передбачають купівлю або продажу не реального товару, а лише контрактів на нього в наступному періоді. Цей період на більшості ТБ прийнятий до 1 року, хоч в світові ТБ, які допускають укладання ф'ючерсних контрактів на строк до 5 років.
Для наших багатьох підприємств досить важливо зрозуміти, чому об'єктом торгівлі на біржі е не реальний товар, а його паперовий еквівалент - ф'ючероний контракт (раніш відмічалось нами, що ф'ючероні угоди займають переважну питому вагу практично на всіх провідних ТБ світу).
Справа в тому, що торгівля реальним товаром вимагає великих матеріальних, трудових і фінансових втрат. Адже в переважній більшості випадків для пред'явлення товару до торгів він повинен бути доставленим на біржу або перебувати в тому ж регіоні, в якому вона розташована. Навіть в умовах України, при всій різноманітності її ТБ, радіус доставки товару на біржу досить великий. А при світовій спеціалізації ТБ і відносно невеликій їх кількості цей радіус багатократно зростає. Якщо ж врахувати такі ситуації, коли продавець і покупець знаходяться в одній країні, а біржа - в другій, або якщо доставлений на біржу товар з обмеженим отроком зберігання не буде на ній своєчасно реалізований, то отавзрозумілим відсутність необхідності в реалізації виробленого реального товару через біржу.
Можна висунути і таке доведення - завозити товар на біржу зовсім не обов'язково. Достатньо укласти на біржі ф'ючерсну угоду, а товар при її виконанні направити покупцю самим коротким шляхом. Проте, раніш відмічалось, що форвардні угоди зумовлюються високим рівнем цінового ризику для однієї з сторін. При їх укладанні може бути одна біржова ціна, а при виконанні - зовсім інша. Крім того, зберігається ризик порушення договірних зобов'язань, як продавцем, так і покупцем товару. Ф'ючерсні угоди позбавлені багатьох з цих нецінових ризиків і в значній мірі згладжують ціновий ризик. Це зв'язано з тим, що ф'ючерсні угоди, будучи сконцентрованими на крупних ТБ, дають змогу невеліювати коливання регіональних цін на товари. Сукупність цих угод дозволяє ТБ здійснювати її головну функцію - ціноутворення. Встановлені, в ході укладання ф'ючерсних угод біржові ціни виступають орієнтиром і для конкретних регіональних ринків реального товару. Крім того, як ми розглянемо згодом, лише за допомогою ф'ючерсних угод на біржі може бути забезпечене страхування цінового ризику по угодах з реальним товаром типу 'форвард'.
Впровадженню ф'ючерсних угод на біржі передує велика робота по вивченню товарного ринку і розробці типового біржового контракту. В той час як біржовий контракт по угодах з реальним товаром (тиііу 'спот'' або 'форвард') може бути в значній мірі стандартизованим з тим, щоб у продавця і покупця не виникало недовіри щодо предмету такого біржового контракту. Стандартизація по біржовому контракту ф'ючерсної угоди охоплює такі параметри (схема 8):
а) кількість товару, яка охоплюється одним контрактом (у біржовій практиці - 'лот'). Так, наприклад, розмір одного ф'ючерсного контракту на біржах світу по пшеницях дорівнює 5 тис. бушелями (близько 136 тон); по бавовнику - 50 тис. тон англійських фунтів (близько 23 т) тощо. Ф'ючерсні угоди можна укладати на будь-яку кількість товару, кратну цим розмірам. При цьому для характеристики загальної партії товару по ф'ючерсній угоді користуються показниками не його натуральних вимірників, а кількості біржових контрактів (наприклад, обсяг ф'ючерсної угоди - 6 біржових контрактів);
б) якісний стандарт товару. Як правило, ф'ючерсні угоди можуть укладатися лише по одному якісному сорту, який іменується базисним.
Схема 8.
Схема 8. Основні параметри стандартизації типового ф'ючерсного контракту.
Схема 9. Класифікація опціонних угод, укладених на ТБ
У тому випадку, коди крім базисного сорту біржа встановлює для ф'ючерсних угод ще декілька сортів товару, то розрахунок при цьому проводиться на основі котирування цін базисного сорту з надбавкою (премією), за товар більш високого сорту, або із скидкою ('дисконтом') за товар більш низького сорту;
в) базис поставки товару (тобто місце куди він повинен бутипоставлений). Цей параметр біржового контракту передбачається на той випадок, якщо по окремих ф'ючерсних угодах продавець або покупець нададуть перевагу при їх виконанні реальному товару це не заборонено правилами здійснення біржової торгівлі). Базис поставки повинен бути пов'язаний з залізничними, водними або автомобільними магістралями і відповідними складськими приміщеннями для зберігання товарів;
г) строк закінчення контракту. При ф'ючерсних угодах він називається 'тривалістю позиції' і встановлюється , як правило, в місяцях. Тривалість позиції може мати інтервал в один, два або три місяці. Так, наприклад, біржові контракти по ф'ючерсних угодах на каучук укладаються на кожний наступний місяць, по пшениці - на кожну наступну двохмісячну позицію;на цукор, какао, кольорові метали - на кожну наступну трьохмісячну позицію. Це дозволяє уникнути надмірного подрібнення строків реалізації ф'ючерсних угод;
д) останній день торгівлі ф'ючерсними контрактами. Він встановлює на кожній конкретній біржі останній строк продажі купленого контракту або покупки проданого в місяці виконання. Якщо цей строк порушений, то з наступного дня контракт повинен здійснюватися шляхом поставки або одержання реального товару. Наприклад, якщо позиція контракту завершується в червні, то останнім днем торгівлі може бути визначений десятийробочий день від кінця червня;
Оскільки учасники ф'ючерсних угод не можуть мати за мету поставку або одержання реального товару, то уклавши таку угоду, вони передають її для виконання розрахунковій палаті біржі (і в подальшому мають справу не між собою, а лише з розрахунковою палатою, яка виступає гарантом її виконання). Біржовий контракт по ф'ючерсній угоді не може бути просто анульованим по закінченні його строку, а вимагає спеціальної процедури - 'ліквідації контракту'.