У досліду, де застосовувалася сівба соняшнику сівалкою СЗС-2,1, загортання гербіциду харнес (2 л/га) у ґрунт, передпосівна культивація, сівба соняшнику виконувалися за один прохід агрегату сівалкою СЗС-2,1.
Встановлення рівня типовості ліній і рівня гібридності гібридів соняшнику виконували методами грунтконтролю і електрофорезу запасних білків насіння соняшнику (за методикою Ф.О. Попереля).
При встановленні впливу способів основного обробітку ґрунту (оранка, безполицевий, мілкий) та ширини міжряддя (70 і 45 см) на забур’яненість посівів та продуктивність рицини по кожному агрофону вирощування застосовували такі агроприйоми догляду за рослинами: 1) трефлан (5л/га) під передпосівну культивацію+один міжрядний обробіток; 2) без гербіцидів – два досходових і одне післясходове боронування+два міжрядних обробітки; 3) без гербіцидів – одне досходове і одне післясходове боронування+два міжрядних обробітки. Строк сівби сорту Кубанська 15 оптимальний.
Відповідно схем дослідів соняшник висівали в оптимальний строк –температура на глибині загортання насіння 6-8 см рівнялася +8 - +100 С, пізній – температура на глибині загортання насіння рівнялася +12 - +140 С; сорти рицини висівали в ранній строк – температура на глибині загортання насіння 6-8 см рівнялася +6 - +80 С, оптимальний строк – температура на глибині загортання насіння рівнялася +10 - +120 С, пізній строк – температура на глибині загортання насіння рівнялася +14 - +160 С; сафлор висівали в ранній строк – одночасно з сівбою ранніх зернових культур, пізній строк – температура на глибині загортання насіння 6-8 см рівнялася +8 - +100 С.
Польові досліди виконувалися за допомогою серійних машин і знарядь відповідно до схем дослідів. Сівбу соняшнику з шириною міжрядь 15 см виконували зерновою сівалкою СЗП-3,6. Сівбу з шириною міжрядь 45 см здійснювали переобладнаними сівалками СПЧ-6 на ширину захвату 4,05 м.
Площа облікової ділянки складала 56 м2 при чотирьох повтореннях, розміщення варіантів систематичне. Предметом досліджень були районовані та перспективні гібриди та сорти олійних культур: соняшнику, рицини, сафлору.
Протягом проведення дослідів, на основі загальноприйнятих методик, визначали структурно-агрегатний склад, фізико-механічні властивості, біологічну активність орного шару ґрунту, водоспоживання гібридів та сортів, забур’яненість посівів, динаміку росту рослин, продуктивність фотосинтезу, економічну та біоенергетичну оцінку агроприйомів, що вивчали в дослідах. Хімічні аналізи зразків ґрунту, рослин, насіння виконували в лабораторіях агрохімії, біохімії та масових аналізів Інституту олійних культур УААН.
Облік урожаю здійснювали методом суцільного збирання на ділянках. Ділянки соняшнику вбирали комбайном ,,Сампо 500”, сафлору – комбайном ,,Сампо 130”, рицини – вручну (з подальшим обмолотом китиць у лабораторних умовах). Урожайність ділянки перераховували на 1 га при 9 % вологості насіння. Отримані дані підлягали математичному обробітку методом дисперсійного аналізу. Математичний аналіз експериментальних даних виконано завдяки використанню програм та графічних редакторів електронних таблиць Excelі текстового редактораWordMSOffice 1998.
Агробіологічні особливості росту і розвитку олійних культур. Аналіз метеорологічних умов за роки проведення досліджень показує, що вони істотно впливають на розвиток, формування врожайності соняшнику та рицини.
Наприклад, висота рослин гібриду соняшнику Зустріч визначалася вологозабезпеченістю під час вегетації. У посушливі роки (1994, 1995, 1996 рр.) з ГТК вегетаційного періоду – 0,68-1,24 – вона зменшувалася до 164,7-157,1 см, у вологі (1997 р.) – збільшувалася до 189,1 см (табл. 2).
Таблиця 2
Параметри росту, розвитку рослин гібриду соняшнику Зустріч
| 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р. |
| Висота рослин у фазі цвітіння, см | ||||
| 172,1 | 164,7 | 160,0 | 157,1 | 189,1 |
| Площа листкової поверхні у фазі цвітіння, тис. м2/га | ||||
| 22,4 | 20,1 | 20,4 | 20,5 | 24,4 |
| Діаметр кошика, см | ||||
| 20,1 | 20,2 | 20,1 | 20,0 | 19,9 |
Площа листкової поверхні гібриду змінювалася за роками від 20,1 до 24,4 тис. м2/га. У посушливі роки вона знаходилася у межах 20,1-20,5 тис. м2/га. У найвологіший період вегетації (307 мм – 1997 р.) зростала до 24,4 тис. м2/га. У середній за вологозабезпеченістю рік (265 мм – 1993 р.) не перевищувала 22,4 тис. м2/га.
Вплив на формування врожайності гібриду Зустріч має ГТК вегетаційного періоду. Встановлена негативна кореляційна залежність (-0,42) між ГТК і врожайністю насіння. Між ГТК і вегетативною масою рослин гібриду існує пряма кореляційна залежність r=0,95.
У сприятливий для росту та розвитку рослин соняшнику вегетаційний період 1993 р. (ГТК 2,02) середньоранній гібрид Зустріч формував урожайність 3,06 т/га при співвідношенні між вагою вегетативних органів та насінням 2,4. У посушливі умови вегетаційних періодів 1994 та 1995 рр. (ГТК 0,60-0,82) гібрид був здатен формувати такий же самий рівень врожайності 3,04-3,08 т/га, за рахунок зниження інтенсивності формування вегетативної маси і тому зменшення співвідношення між нею та насінням – 1,9.
У 1997 р., коли опадів за вегетаційний період випало 307 мм (152,0 % від середньобагаторічних даних) гібрид Зустріч формував найменшу врожайність 2,88 т/га і максимальну вегетативну масу 8,06 т/га при максимальному співвідношенні між масами вегетативних органів та насіння 2,8.
Зміна врожайності сортів рицини за роками досліджень обумовлюється зміною площі листкової поверхні рослин та чистої продуктивності фотосинтезу.
Середньостиглий сорт рицини Хортицька 1 максимальні площу листкової поверхні 24,1 і 20,4 тис. м2/га та чисту продуктивність фотосинтезу 7,5 г/м2 за добу мав при максимальній врожайності 1,34 і 1,31 т/га (табл. 3).
Таблиця 3
Параметри фотосинтетичної діяльності та врожайність сортів рицини
| Параметри | Сорт | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. | 1996 р. |
| Площа листкової поверхні, тис.м2/га | Хортицька 1 | 24,1 | 24,0 | 20,2 | 18,9 |
| Хортицька 3 | 21,0 | 14,4 | 15,0 | 14,4 | |
| Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу | Хортицька 1 | 7,5 | 7,5 | 6,9 | 6,4 |
| Хортицька 3 | 6,8 | 6,0 | 6,1 | 5,8 | |
| Урожайність, т/га | Хортицька 1 | 1,34 | 1,31 | 1,22 | 1,12 |
| Хортицька 3 | 1,22 | 0,98 | 1,03 | 0,95 |
Опади на початку вегетації навіть у посушливий вегетаційний період (1994 р.) забезпечували в цього сорту високий рівень формування врожайності. Опади, що випадали в більш пізні фази розвитку рослин, практично не впливали на формування врожайності. Коефіцієнти кореляції між врожайністю та опадами періодів сходи – 2-3 пари листків рівнялися 0,91; 2-3 пари листків – створення центральної китиці – 0,26; створення центральної китиці - цвітіння – 0,40.
У ранньостиглого сорту Хортицька 3 максимальні показники: площа листкової поверхні рослин 21,0 тис. м2 /га, чиста продуктивність фотосинтезу 6,8 г/м2 за добу і врожайність 1,22 т/га спостерігалися тільки у 1993 р. Засушливі погодні умови вегетаційних періодів 1994-1996 рр. (кількість опадів 122-123 мм) обумовлювали зниження площі листкової поверхні, чистої продуктивності фотосинтезу і призводили до формування найменшої врожайності.
Цей сорт мав позитивну кореляційну залежність між врожайністю та кількістю опадів у більш пізні фази розвитку: створення центральної китиці –цвітіння (r = 0,69). Незначна кількість опадів у цей період (1994, 1995, 1996 рр.) – 0; 14,0; 0 мм – сприяла формуванню низького рівня врожайності – 0,98; 1,03; 0,95 т/га відповідно.
Таким чином, реакція гібридів та сортів олійних культур на погодні умови вегетаційних періодів індивідуальна та специфічна. На основі різного реагування рослинами соняшнику та рицини на погодні умови, здатності рослин перерозподіляти вегетативну та генеративну масу необхідно розробити агроприйоми, які дають змогу керувати ростом, розвитком рослин, підвищувати врожайність гібридів та сортів, повніше розкрити їх генетичний потенціал на основі ресурсозбереження та мінімалізації вирощування олійних культур.
Основний обробіток ґрунту як елемент технологічного процесу вирощування соняшнику. Способи основного обробітку ґрунту по-різному впливають на фізичні властивості орного шару та врожайність соняшнику. У наших дослідах оранка восени збільшувала вміст агрономічно-цінних агрегатів на 10,3-14,7 % у порівнянні з безполицевим та мілким обробітками ґрунту. Від часу проведення основного обробітку ґрунту до збирання соняшнику орний шар втрачав агрегатів агрономічно-цінної фракцій 17,8 % при оранці, 2,7 % при безполицевому обробітку ґрунту (знаряддя ПРПВ-5-50) та практично мав однакову їх кількість протягом цього періоду при обробітках знаряддями СібІМЕ, КПЕ-3,8.
Результати досліджень показали, що щільність та твердість ґрунту, між якими існує тісний кореляційний зв’язок (r=0,91), визначалися способами основного обробітку. Способи сівби та агроприйоми з догляду за посівами соняшнику не змінювали цих параметрів. У порівнянні з безполицевим та мілким обробітками ґрунту, оранка знижувала щільність орного шару перед посівом гібридів соняшнику Запорізький 9 та Зустріч на 0,06-0,08 г/см3 і у фазі цвітіння – на 0,05-0,11 г/см3 (табл. 4).
Таблиця 4
Водно-фізичні властивості ґрунту та врожайність гібридів соняшнику, середнє за 1993-1996 рр.
| Обробіток ґрунту | Цвітіння соняшнику | Урожайність, т/га | |||
| Щіль-ність орного шару, г/см3 | Вміст продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-150 см, мм | Ширина міжрядь 70 см | Ширина міжрядь 45 см | ||
| Ширина міжрядь 70 см к | Ширина міжрядь 45 см | ||||
| Гібрид Зустріч | |||||
| Оранка на 25-27 см к | 1,08 | 150 | 159 | 3,02 | 3,20 |
| Безполицевий:ПРПВ-5-50 на 25 27 см | 1,13 | 140 | 146 | 2,92 | 3,19 |
| СібІМЕ на 25-27 см | 1,13 | 139 | 147 | 2,91 | 3,19 |
| КПЕ-3,8 на 16-18 см | 1,16 | 135 | 144 | 2,84 | 3,19 |
| Мілкий: БДТ-7 на 8-10 см | 1,19 | 129 | 137 | 2,72 | 2,95 |
| Гібрид Запорізький 9 | |||||
| Оранка на 25-27 см | 1,08 | 167 | 172 | 2,80 | 2,99 |
| Безполицевий:ПРПВ-5-50 на 25 27 см | 1,13 | 152 | 157 | 2,78 | 3,00 |
| СібІМЕ на 25-27 см | 1,13 | 150 | 156 | 2,80 | 2,98 |
| КПЕ-3,8 на 16-18 см | 1,16 | 145 | 150 | 2,79 | 2,97 |
| Мілкий: БДТ-7 на 8-10 см | 1,19 | 139 | 146 | 2,77 | 2,99 |
НІР095 т/га обробіток ґрунту 0,056-0,058