Довідник школяра та студента з всесвітньої історії (стр. 39 из 51)

МАНІФЕСТ 17 ЖОВТНЯ

Маніфест 17 жовтня 1905 р. («Про удосконалення державного порядку») підписаний Миколою II у момент найвищого підйому Жовт# невого всеросійського політичного страйку. Проголошував громадян# ські свободи, скликання Державної думи.

СОЮЗ РОСІЙСЬКОГО НАРОДУ

«Союз російського народу» — організація чорносотенців у Росії. Створена в листопаді 1905 р., центр у Санкт#Петербурзі, більше 500 відділів у ряді міст. Керівники: О. І. Дубровін, В. М. Пуриш# кевич, М. Є. Марков. Монархічна і шовіністична програма містила вимоги поліпшити становище працівників та позбутися засилля бюрократії. У 1908 р. з нього виділився «Союз Михаїла Арханге# ла». У 1910—1912 рр. розпався на дві самостійні організації: «Союз російського народу» і Всеросійський дубровінський союз російсько# го народу. Після Лютневої революції діяльність союзів була забо# ронена.

КАДЕТИ

Кадети (конституційно#демократична партія; називалася також «Партією народної свободи») — одна з основних політичних партій у Росії в 1905—1917 рр. Програма: конституційно#парламентарна мо# нархія, демократичні свободи, примусове відчуження поміщицьких земель за викуп, законодавче розв’язання «робітничого питання». Лідери: П. М. Мілюков, А. І. Шингарьов, В. Д. Набоков та інші. Дру# карські органи: газета «Речь», журнал «Вестник партии народной свободы». У I і II Державних думах займали провідне місце. Підтри# мували політику уряду в Першій світовій війні, ініціатори створення Прогресивного блоку. Мали більшість у першому складі Тимчасово# го уряду. Після Жовтневої революції партія кадетів заборонена. У кінці 1980#х — на початку 90#х рр. у Росії створені організації, які оголосили себе спадкоємцями ідей кадетів.

ОКТЯБРИСТИ

Союз 17 жовтня (октябристи, від рос. октябрь — жовтень) — правово#ліберальна партія чиновників, поміщиків і великої торгової промислової буржуазії Росії. Організаційне оформлення партії завер# шилося в 1905 р. Назва на честь Маніфесту 17 жовтня 1905 р. — на думку октябристів, ця подія означала вступ Росії на шлях конститу# ційної монархії. Виступала з вимогою народного представництва, демократичних свобод, громадянської рівності тощо. Чисельність разом з угрупованнями, що приєдналися, — бл. 80 тис. чоловік. Лі# дери: О. І. Гучков, П. Л. Корф, М. В. Родзянко, М. О. Хомяков,

Д. М. Шипов. Газети «Слово», «Голос Москвы» та інші, всього понад 50. Найчисленніша фракція у III Державній думі, поперемінно бло# кувалася з помірковано#правими кадетами. До 1915 р. як партія при# пинила своє існування.

РАДИ РОБІТНИЧИХ ДЕПУТАТІВ

Ради робітничих депутатів — виборні політичні організації Ро# сії. Виникли в ході революції 1905—1907 рр. Під час Лютневої рево# люції 1917 р. створювалися як органи революційної влади. У біль# шості випадків утворювалися єдині Ради робітничих і солдатських депутатів.

ДЕРЖАВНА ДУМА

Державна дума — представницька установа в Росії (1906—1917). Встановлена Маніфестом 17 жовтня 1905 р. Розглядала законопроек# ти, які потім обговорювалися в Державній раді й затверджувалися царем. Вибори багатоступеневі за 4 нерівноправними куріями (зем# левласницька, міська, селянська, робітнича). Половина населення (жінки, студенти, військовослужбовці) не мала виборчих прав. Чоти# ри скликання: 1#ше (27 квітня — 8 липня 1906; голова С. А. Муром# цев); 2#ге (20 лютого — 2 червня 1907; голова Ф. О. Головін); 3#тє (1 листопада 1907 — 9 червня 1912; голова М. О. Хомяков, з 1910); 4#те (з 15 листопада 1912; голова Родзянко). 27 лютого (12 березня) 1917 сформувала Тимчасовий комітет Державної думи. Формально продовжувала існувати до 6 (19) жовтня 1917 р., коли була ліквідова# на Тимчасовим урядом.

СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА

Столипінська аграрна реформа — реформа селянського наділь# ного землеволодіння в Росії. Названа на честь її ініціатора П. А. Столи# піна. Дозвіл виходу з селянської общини на хутори або відруби (закон від 9 листопада 1906), зміцнення Селянського банку, примусовий зем# леустрій (закони від 14 червня 1910 і 29 травня 1911) і посилення пе# реселенської політики (переміщення сільського населення централь# них районів Росії та України на постійне проживання в малонаселені околичні місцевості — Сибір, Далекий Схід як засіб внутрішньої коло# нізації) були направлені на ліквідацію селянського малоземелля, ін# тенсифікацію господарської діяльності селянства на основі приватної власності на землю, збільшення товарності селянського господарства.

П. СТОЛИПІН

Столипін Петро Аркадійович (1862—1911) — міністр внутріш# ніх справ і голова Ради міністрів Російської імперії (з 1906 р.). У 1903—1906 рр. саратовський губернатор, керував придушенням се# лянських заворушень у ході революції 1905—1907 рр. У 1907— 1911 рр. визначав урядову політику. У 1906 р. проголосив курс соці# ально#політичних реформ. Розпочав проведення аграрної реформи. Під керівництвом Столипіна розроблено ряд великих законопроек# тів, у т. ч. з реформи місцевого самоврядування, введення загальної початкової освіти, про віротерпимість. Ініціатор створення військо# во#польових судів. У 1907 р. добився розпуску II Державної думи і провів новий виборчий закон, що істотно посилив позиції в Думі пред# ставників правих партій. Смертельно поранений у Києві есером Д. Г. Богровим.

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ НАПРИКІНЦІ XIX — НА ПОЧАТКУ XX ст.

ТРОЇСТИЙ СОЮЗ

Троїстий союз 1882 р. — військово#політичний блок Німеччини, Австро#Угорщини та Італії. У 1904—1907 рр. на противагу Троїстому союзу було створено блок Великобританії, Франції і Росії (Антанта).

ГААЗЬКІ КОНВЕНЦІЇ 1899 і 1907 рр.

Гаазькі конвенції — міжнародні конвенції про закони і звичаї війни, прийняті на 1#й (3 конвенції) та 2#й (13 конвенцій) мирних

конференціях у Гаазі в 1899 і 1907 рр. Гаазькі конвенції містять по# ложення про мирне вирішення міжнародних суперечок, нейтралі# тет, захист мирних жителів, режим військовополонених, долю пора# нених і хворих тощо.

ФРАНКО!РОСІЙСЬКИЙ СОЮЗ

Франко2російський союз — військово#політичний союз Росії і Франції у 1891—1917 рр. Протистояв Троїстому союзу на чолі з Ні# меччиною. Оформлений угодою 1891 р. і секретною військовою кон# венцією 1892 р. Сторони зобов’язувалися надавати взаємну допомо# гу в разі нападу Німеччини або Австро#Угорщини на Росію або Італії і Німеччини — на Францію. Закріплений російсько#французькою військово#морською конвенцією 1912 р.

АНТАНТА

Антанта (франц. Entente, букв. — згода) («Троїста згода») — союз Великобританії, Франції і Росії; склався в 1904—1907 рр. і об’єд# нав у ході Першої світової війни проти німецької коаліції більше ніж 20 держав (серед них США, Японія, Італія).

ЯПОНО!КИТАЙСЬКА ВІЙНА 1894—1895 рр.

Японо2китайська війна 1894—1895 рр. Внаслідок нападу Японії збройні сили Китаю були розбиті. У 1895 р. підписаний Сімоносек# ський договір, за яким Китай відмовлявся від свого панування над Кореєю, передавав Японії острів Тайвань, острови Пенхуледао, ви# плачував контрибуцію.

АНГЛО!БУРСЬКА ВІЙНА

Aнгло2бурська війна 1899—1902 рр. — війна Великобританії про# ти бурських республік Південної Африки — Оранжевої вільної дер# жави і Трансвааля. Внаслідок війни обидві республіки були перетво# рені (1902) в англійські колонії.

ІСПАНО!АМЕРИКАНСЬКА ВІЙНА

Іспано2американська війна 1898 р. почалася в обстановці пов# стань кубинського (з 1895 р.) і філіппінського (з 1896 р.) народів про# ти іспанського колоніального гніту. Виступивши нібито на підтрим# ку боротьби цих народів, США використали цю війну у своїх цілях і захопили Пуерто#Ріко, острів Гуам, Філіппіни, окупували оголоше# ну незалежною Кубу.

БАЛКАНСЬКІ ВІЙНИ

Балканські війни 1912—1913 рр. Перша Балканська війна (9 жовт# ня 1912 — 30 травня 1913) сталася між Балканським союзом (Болга# рія, Сербія, Греція, Чорногорія) і Туреччиною. За Лондонським мир# ним договором 1913 р. Туреччина, яка зазнала поразки у війні, втра# тила всі свої європейські володіння, крім Стамбула і невеликої части# ни Східної Фракії. Друга Балканська війна (29 червня — 10 серпня 1913) — війна Болгарії проти Греції, Сербії та Чорногорії, до яких приєдналися Румунія і Туреччина. Завершилася поразкою Болгарії, яка за Бухарестським мирним договором 1913 р. віддала Румунії Південну Добруджу, Греції — Південну Македонію і частину Захід# ної Фракії, Сербії — майже всю Північну Македонію. Балканські вій# ни призвели до загострення міжнародних протиріч, прискоривши початок Першої світової війни.

ЩО ВИВЧАЄ НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

Предметом новітньої історії є аналіз вузлових моментів розвитку людської цивілізації у XX ст. У радянській історіографії точкою від# ліку новітньої історії вважався 1917 р. (Велика Жовтнева соціалісти# чна революція), а на Заході — 1918 р. (закінчення Першої світової війни). У наш час новітню історію прийнято починати з рубежу XIX— XX ст. (умовна дата — 1900 р.).

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (1914—1918 рр.)

САРАЄВСЬКЕ ВБИВСТВО

Сараєвське вбивство — вбивство спадкоємця австро#угорського престолу Франца Фердинанда та його дружини, здійснене 28 черв# ня 1914 р. (за новим стилем) конспіративною групою «Молодої Бос# нії» (Г. Принцип та інші) в м. Сараєво. Було використане Австро# Угорщиною і Німеччиною як мотив для розв’язання Першої світової війни.