1. Загальні положення.
Ця Концепція спрямована на розробку та впровадження окремої Державної програми для здійснення перетворень у взаємовідносинах між Українським козацтвом та державою. Програма повинна створити умови для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань підтримкою у разі виникнення такої потреби, а також для відродження та розвитку історичних, військово-патріотичних, оборонно-спортивних, господарських і національно-культурних традицій Українського козацтва.
Українське козацтво як історична й етнокультурна спільнота українського народу є уособленням національного характеру, сили і мужності, традиційного виразу способу життя, діяльності та поведінки українського народу, символом невмирущості нашої нації, її демократичного та вільного існування у колі європейських держав. Українське козацтво стало фундатором Першого (1648-1764 рр.) і Другого (1918 р.) Українських Гетьманатів та з прийняттям Президентом України у 2005 році Гетьманської Булави започаткувало правовий процес відновлення Третього Українського Гетьманату – традиційно відповідної національному духові історичної форми життєдіяльності української нації для забезпечення об’єднання вільних та рівних між собою громадян.
Дуже важливим, з огляду на складні трансформаційні проблеми державотворення, залишаються роль і місце козацтва у сучасному українському суспільстві. Громадський рух за відновлення козацтва розпочався наприкінці 80-х рр. ХХ ст. Зацікавлення своїм минулим та генетична пам’ять поряд з активізацією політичного життя покликали до виникнення протягом 1989-1990 рр. багатьох регіональних (сільських, міських, районних, обласних) громадських організацій козацького спрямування. 14 жовтня 1991 р. на Всеукраїнській установчій раді було проголошено про утворення єдиної загальноукраїнської громадської організації «Українське козацтво», яка об’єднала усі козацькі структури, що діяли тоді в Україні.
Проблеми становлення Українського козацтва були пов’язані з розмитістю дійсних пріоритетів козацького відродження, руйнацією родових козацьких зв’язків та втратою традиційного середовища. Незважаючи на це, протягом 1990-2004 рр. українські козаки зробили великий вклад у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві та його консолідації. Враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у створенні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення Президентом України було видано ряд указів, що безпосередньо стосуються козацького руху, схвалена Національна програма відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 рр.
На сьогодні зареєстровано 18 Міжнародних і Всеукраїнських громадських організацій Українського козацтва та близько 300 обласних (міжобласних), районних (міжрайонних), міських і сільських козацьких організацій. Зважаючи на оборонно-спортивний характер діяльності цих козацьких організацій така велика їхня кількість викликає певне занепокоєння, адже у разі виникнення військової загрози чи інших надзвичайних ситуацій неможливо передбачити як буде себе поводити особовий склад тієї чи іншої громадської організації козацького спрямування.
Особливістю розвитку Українського козацтва до цього часу була фрагментарність його відносин з державними інституціями центрального та місцевого рівнів. З іншого боку, заходи, що вживалися органами виконавчої влади для виконання указів і доручень Президента України щодо козацтва та відповідної Національної програми, головним чином стосувалися відзначення ювілейних дат в історії України та не торкалися глибинних процесів формування Українського козацтва як оборонно-спортивної та військово-патріотичної організації. Протягом останніх десяти років практично було відсутнє і державне фінансування заходів Українського козацтва.
Втрата єдності Українського козацтва призвела до зниження закладеного у ньому державотворчого потенціалу. Це також призвело до невизначеності та нерозуміння у взаємовідносинах між державними органами влади та козацькими організаціями України. Для запобігання цьому слід визначити чіткий механізм стосунків між Українським козацтвом та державою.
Зважаючи на реформування та скорочення Збройних Сил України та інших військових формувань великої ваги набуває місце та роль структур Українського козацтва в системі оборони України. Масове поповнення лав Українського козацтва скороченими та звільненими в запас військовослужбовцями вимагає значного доповнення нормативно-правової бази існування козацтва в сучасній Україні. До цього часу не вдалося збалансувати структуру Українського козацтва з можливостями держави у задоволенні потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у допомозі під час можливих військових конфліктів та надзвичайних ситуацій. Нині необхідно створити такі умови, щоб козаки сприяли несенню військової, прикордонної, внутрішньої, митної чи іншої корисної для держави служби та постійно готувалися до неї через систему козацької підготовки.
Інформаційно-психологічним війнам нового покоління можна протиставити лише ефективну протидію через організацію системи необхідних захисних заходів, до яких має належати й дуже важливе питання щодо оборони за допомогою культивування власної міцної національно-патріотичної ідеї, основу якої складають славні традиції українського козацтва.
Структури Українського козацтва частково підготовлені до надання допомоги державі у розробці та впровадженні системи демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, правоохоронними органами та іншими військовими формуваннями.
До причин гальмування новітнього козацького відродження треба зарахувати: відсутність Закону України «Про Українське козацтво». Найважливішими проблемами Українського козацтва, що потребують невідкладного розв’язання є штучне розростання козацьких структур; вплив на Українське козацтво різноманітних політичних сил та ідеологій; певна залежність від окремих гілок влади та економічних еліт; різна конфесійна орієнтація членів козацьких організацій; особисті амбіції та протистояння окремих козацьких керівників; відсутність конкретної діяльності тощо.
Схвалення Концепції та Державної програми надасть державного статусу Українському козацтву та припинить стихійний козацький рух і множення організацій оборонно-спортивного спрямування. Таким чином, будуть створені умови для утворення національного резерву та участі Українського козацтва в оборонно-мобілізаційній, оборонно-спортивній, військово-територіальній, правоохоронній, національнокультурній, господарській та інших функціях держави.
2. Мета та основні завдання.
Мета Програми є - сприяння Українського козацтва органам державної влади та місцевого самоврядування у розбудові України як суверенної та незалежної, демократичної, правової держави; відродження українських козацьких звичаїв і традицій, національної ідеї; захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутків українського народу, участь у забезпеченні його духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров’я, відродженні, утвердженні і розвитку української мови і культури; дальший розвиток і утвердження Українського козацтва як історичної спільноти українського народу та громадської сили, здатної зробити певний внесок у консолідацію суспільства; утворення дієвого і добровільного національного резерву для Збройних Сил України.
Для досягнення мети передбачається виконати такі основні завдання:
- допомога органам державної влади та місцевого самоврядування у ствердженні державності України; захист її суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки;
- удосконалення нормативно-правової бази з питань Українського козацтва відповідно до завдань забезпечення обороноздатності і національної безпеки держави, національно-культурного розвитку, а також для створення умов ефективної господарської діяльності;
- розроблення механізму ефективного використання та розвитку потенціалу Українського козацтва в системі державної політики України;
- піклування Українського козацтва про національне-патріотичне виховання молоді та її підготовку до військової служби і готовності до захисту України, відродження традиційних козацьких видів фізичної культури, спорту та українських бойових мистецтв;
- формування в українському суспільстві особливого духовного, психологічного, фізичного й інтелектуального типу козака, який поєднував би у собі високі морально-етичні якості, почуття патріотизму, з фізичною міццю, витривалістю та вишколом;
- використання народних традицій в усіх сферах суспільного життя;
- залучення Українського козацтва до участі в оборонній системі України, охороні громадського порядку і державного кордону;
- сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ України, інших військових формувань та силових структур, а також системи цивільної та територіальної оборони;
- збереження і пропаганда історичної й культурної спадщини української нації; забезпечення повноцінного функціонування української мови;
- об’єднання зусиль органів виконавчої влади і громадськості у використанні виховних і культурних традицій Українського козацтва;
- сприяння підвищення духовності суспільства;
- вивчення, популяризація історії та розвитку Українського козацтва;
- створення додаткових робочих місць за рахунок розширення мережі козацьких селянських (фермерських) господарств, промислів, туристичної діяльності;
- відродження та розвиток козацької господарської діяльності, створення козацьких січей, паланок і поселень, як осередків відродження і розвитку традиційних козацьких форм самоврядування;