Міністерство аграрної політики України
Харківська державна зооветеринарна академія
Факультет заочного навчання
розведення тварин та мисливського господарства
Спеціальність 6.130200
ДИПЛОМНА РОБОТА
„Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”
АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВІДПРОЦЮВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДРЕСИРУВАННЯСОБАК ДЛЯ ЗАХИСНО-КАРАУЛЬНОЇ СЛУЖБИ (ЗКС)
(освітньо-кваліфікаційний рівень „БАКАЛАВР”)
СТУДЕНТКИ 5 КУРСУ 1 ГРУПИ
ТЕХНОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ
ВиконавецьН.В. БАГАЧЕНКО
Керівник, професор ХДЗВАБ.П. КОВАЛЕНКО
Харків. 2010
Харківська державна зооветеринарна академія
Технологічний факультет
Факультет заочного навчання
Спеціальність 6.130200
"Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва ”
Освітньо-кваліфікаційний рівень „ Бакалавр "
ЗАВДАННЯ
на виконання ВИПУСКНОЇ РОБОТИ
Аналіз технології відпрацювання елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС)
Затверджена наказом ректора „____”________2010 р. (№___).
2. Термін здачі студентом завершеної роботи на кафедру
до_______________________
3. Вихідні дані до роботи:
1. Собаки породи німецька вівчарка, різеншнауцер;
2. Документація зоотехнічного і племінного обліку;
3. Власні дослідження і спостереження.
4. Перелік питань, що розробляються в роботі:
5. Календарний план виконання роботи:
| Етапи виконання роботи | Дата виконання етапу | Відмітка про виконання |
| Методика виконання роботи | ||
| Огляд літератури | ||
| Розрахунково-технологічна частина | ||
| Економічне обгрунтування роботи | ||
| Літературно-технічне оформлення роботи |
6. Керівник дипломної роботипрофесор ХДЗВА _________________ Коваленко Б.П.
7. Завдання до виконання прийняв _________________ Багаченко Н.В.
Дата отримання завдання: „______”________________2010 р.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Матеріали та основні методи досліджень
Розділ 2. Огляд літератури
Розділ 3. Характеристика кінологічного центру
Розділ 4. Аналіз технології відпрацьовування елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС)
4.1 Розвиток у собаки недовіри й злості
4.2 Приучення собаки до затримки людини
4.3 Приучення собаки до охорони людини
4.4 Приучення собаки до конвоювання людини
4.5 Приучення собаки до захисту дресирувальника.
4.6 Приучення собаки до охорони речей
4.7 Приучення собаки до вибірки речі.
4.8 Привчання собаки до обшуку місцевості
4.9 Приучення собаки до обшуку приміщень
Розділ 5. Охорона праці, техніка безпеки при обслуговуванні собак
Список використаних джерел
Актуальність досліджень. Дресирувати - значить привчати тварин до виконання різних дій за бажанням людини. Тому дресирувальник повинен знати можливості тварини, яку навчає, її внутрішню організацію (будову) і фізичний стан.
Дресирування собак дозволяє використовувати їх для господарських, спортивних, військових цілей. Розрізняють дресирування собак мисливських, службових і циркових. Для полювання дресирують лайок, гончих, хортиць, норных, лягавих, спанієлів. У службовому собаківництві для вартовий, сторожовий, вівчарський, пошуковій, їздовий, санітарної й ін. спеціальних служб дресирують вівчарок, лайок (їздових і оленегінних) і в невеликій кількості колі, ердельтер'єрів, доберман-пінчерів, боксерів.
Дресирування собак включає 4 етапи:
1) підготовчий (з моменту відбиття від матері до 8 - 9-міс віку), коли щеня привчають до прізвиська, безвідмовному підходу до хазяїна, до заборонної команди, ходінню на повідці;
2) загальний курс (загальна слухняність) - навчання молодого собаки виконанню команд, що дозволяють управляти твариною в будь-яких умовах;
3) спеціальний курс - розвиток уроджених і виховання умовних рефлексів і навичок, необхідних для службового використання собаки;
4) тренування - закріплення й розвиток потрібних рефлексів і навичок, нагромадження в собаки досвіду роботи в ускладнених умовах.
Дресируванням досягають дуже високої досконалості в діях собаки, "незвичайного" для її природного стану. А із цього необхідно, щоб в процесі навчання в організмі тварини повинне відбутися глибока зміна нервової регуляції й чисто фізичного стану. Тут же помітимо, що не усякий організм здатний на такі зміни й настільки глибоку перебудову внутрішньої організації. При цьому саме собою зрозуміло, що шанси на успіх у навчанні будуть тим менше, чим більше порушень у сформованій методиці й техніці навчання допустить дресирувальник. В остаточному підсумку, ми бажаємо шляхом послідовного впливу на організм тварини різними подразниками виробити в собаки бажані відповідні реакції й загальмувати непотрібні. Процес закріплення певних навичок у собак вважають закінченим, коли твердо встановиться зв'язок між командою й виконуваною дією собаки (умовний рефлекс) і відпрацьований необхідна чіткість і безвідмовність у діях.
У процесі дресирування собак застосовують різні подразники, які, як і рефлекси, діляться на безумовні й умовні.
Команди підрозділяються на основні й допоміжні. До основного ставляться такі, на які в собак виробляють основну навичку. Допоміжні команди використовуються тільки для утворення додаткового умовного рефлексу.
Практичні заняття по дресируванню собак проводяться в різних умовах місцевості, у різну пору року й доби. Зовнішні умови, у яких проводяться заняття, по-різному впливають на хід дресирування і її результати.
Жара й холод є сильним відволіканням, що впливає на фізіологічний стан. Вони знижують зацікавленість до проведених занять. При високій температурі повітря собака швидко стомлюється й стає непрацездатною. Дуже низька температура взимку також негативно позначається на роботі собаки - вона настільки важко переносить холод, що найчастіше відмовляється відповідати на сигнали дресирувальника.
Відволікаючі фактори фізіологічного характеру: утома, голод, присутність суки в період пустовки й т.п. - негативно впливають на дресирування.
Боротьба з подібними видами відволікань особливо важка, тому що воно є явищем фізіологічного характеру, і позбавитись його можна тільки більш сильними засобами впливу.
Мета і задачі дослідження. Дослідження були проведенні на базі приватного розплідника службових собак, породи німецька вівчарка та різеншнауцер, які використовуються в патрульно-постової службі. Основна мета дресирування службових собак - відпрацювання елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС). У практиці дресирування собак застосовуються наступні методи:
Так званий механічний метод. При цьому впливають на собаку подразниками, що заподіюють собаці неприємні відчуття.
Цей метод не є ефективним тому що собаці у продовж усього курсу завдається фізична біль та є імовірність зриву нервової діяльності. Такі собаки довго заспокоюються і для подальшого використання не пригідні. Коли застосували цей метод прийшлось відбракувати двох собак в яких була послаблена нервова діяльність.
Смако-заохочувальний, де все дресирування побудоване винятково на ласощах, без примуса. Таким методом, в основному, користувався покійний Володимир Дуров.
Цей метод можна застосувати з собаками у яких дуже добре виражена харчова реакція, у інших немає достатнього стимулу для виконання команд.
Контрастний метод, у якому при впливі на собаку беруть участь механічні й харчові подразники.
Цей метод можна застосувати якщо собак не багато, але так як і у першому випадку механічний вплив не є ефективним. Завдяки контрасту між харчовою похвалою та механічною стимуляцією виконання, не зривається нервова система собаки але не дає сто відсотків віддачі в роботі з вихованцем.
Метод наслідування, заснований на здатності собаки "переймати" дії інших собак.
Цим методом можна користатись при дресируванні гурту собак або брати на дресирування вже готову добре видресирувану собаку за допомоги якої можна демонструвати команди.
Метод мотивації, за допомогою якого на собаку не впливають а спонукають до тієї чи іншої дії через гру.
Цей метод прийшов до нас від німців які довго експериментували та прийшли висновку, що на мотивації собака сама просить щоб з нею працювали і охоче виконує всі команди. Ця інформація була оприлюднена на семінарі з робочих якостей німецької вівчарки у Бельгії у 2009 році. Метод мотивації позволяє вивчити курс дресирування набагато швидше та ефективніше ніж усі інші методи.
У приватному розпліднику "IZMOEZ" усе молоде поголів’я дресирують тільки по методу мотивації, що дозволило нашим вихованцям увійти у перші ряди на здачі іспиту з ЗКС у наймолодшому віці 17 місяців і 28 днів.
Завдяки цьому методу можна дресирувати собак різних вікових гуртів, різних по типу нервової діяльності, єдина умова контакт поводиря з собакою.
Практичне значення отриманих результатів. Добре навчені собаки за курсом ЗКС з успіхом можуть захистити свого господаря його будинок і майно, і в плані конкурентно - спроможності не поступляться європейського собаки - охоронцеві. Це пояснюється тим, що навички, отримані собакою по ЗКС, відрізняються ефективністю, а не видовищністю і модифіковані убік "життєвих ситуацій".
Протягом десятків років нормативи по ЗКС неодноразово мінялися й, проте, ефективність курсу і на сьогоднішній день залишається в достатньому ступені високої.
Кінологічними службами УДСО, митниці та ін. собак, дресированих по ЗКС використовують при затримці, конвоюванні й охороні затриманого, при пошуку наркотиків і вибухових речовин, в антитерористичних операціях.
Наш розплідник також використовує для дресирування вітчизняну систему ЗКС, яка не потребує великої кількості фігурантів і дорогої амуніції.