Абсолютним світовим лідером щодо обсягу виробленого молока залишається США. Збільшення виробництва цього продукту відповідає попиту на нього на внутрішньому ринку 9 (таблиця 1.1.1).
Таблиця 1.1.1
Виробництво коров'ячого молока у світі, млн. т*
| Країна | 1990 | 2003 | 2004 | 2005 | 2005 р. | |
| до 1990 р., % | до 2004 р., % | |||||
| Світ | 479,2 | 516,6 | 523,4 | 529,7 | 110,5 | 101,2 |
| США | 67,0 | 77,3 | 77,6 | 80,3 | 119,9 | 103,5 |
| Індія | 22,2 | 38,3 | 37,5 | 38,5 | 173,4 | 102,7 |
| Росія | 55,7 | 33,0 | 31,7 | 30,6 | 54,9 | 96,5 |
| Німеччина | 31,3 | 28,4 | 28,1 | 27,6 | 88,2 | 98,2 |
| Франція | 26,1 | 24,6 | 24,4 | 25,3 | 96,9 | 103,4 |
| Бразилія | 14,9 | 23,3 | 23,3 | 23,3 | 156,4 | 100,0 |
| Китай | 4,4 | 17,8 | 22,6 | 24,2 | в 5,5 р. | 107,1 |
| Нова Зеландія | 7,5 | 14,4 | 15,1 | 14,5 | 193,3 | 96,0 |
| Великобританія | 15,3 | 15,1 | 14,6 | 14,6 | 95,4 | 100,0 |
| Україна | 24,5 | 13,3 | 13,5 | 13,5 | 55,1 | 100,0 |
| Польща | 15,8 | 11,9 | 11,8 | 12,4 | 78,5 | 105,1 |
| Нідерланди | 11,2 | 11,2 | 10,9 | 10,5 | 93,8 | 96,3 |
| Італія | 11,1 | 11,2 | 9,7 | 10,5 | 94,6 | 108,2 |
| Австралія | 6,4 | 10,6 | 10,1 | 10,2 | 159,4 | 101,0 |
| інші країни | 190,5 | 186,2 | 192,5 | 193,7 | 101,7 | 100,6 |
* Розраховано за даними ФАО.
У країнах Східної Європи в міру економічного зростання підвищується попит на молоко та молочні продукти. В Польщі й Угорщині вступ до ЄС зумовив поліпшення якості та зміну стандартів на всю молочну продукцію. В Румунії та Болгарії за фінансової підтримки держави були створені спеціальні фонди для стимулювання поліпшення якості продукції. Крім того, було заявлено про закриття ферм і переробних підприємств, що виробляють молочну продукцію, яка не відповідає нормам ЄС. Внаслідок цього різко зменшилася кількість дрібних товаровиробників, які не в змозі були забезпечити нові високі вимоги до якості продукції.
У країнах СНГ на початку реформ (1990 р.) виробництво різко скоротилося, а ситуація залишається нестабільною. На заміну командній економіці прийшла економіка вільного ринку. Країни переживають важку економічну кризу, що зумовила спад виробництва в усіх секторах сільського господарства, особливо в тваринництві. Якщо раніше основною базою для виробництва молока були великі господарства (колгоспи, радгоспи), то нині це значна кількість дрібних товаровиробників.
Дослідження виявило, що нарощування виробництва молока в країнах, що розвиваються, відбувається за рахунок збільшення поголів'я (Саудівська Аравія, Албанія, Еквадор, Республіка Чад, Південна Африка), а в розвинутих країнах – за рахунок підвищення продуктивності молочних корів (США, Великобританія, Швеція та інші). Порівняно з 1990 роком загальний приріст стада молочних корів становив 12 млн. голів, або 5,3%. Слід зазначити, що в 10 країнах з поголів'ям від 5 млн. корів і більше зосереджено 121,8 млн. голів, або 51% цього стада, іншу групу становлять ще 10 країн, де кількість корів перевищує 2,5 млн. голів, тут знаходиться ще 17% цієї худоби. Щодо продуктивності корів, то в середньому у світі вона залишається низькою – 2215 кг, хоча за цим показником спостерігається велика полярність – від < 1000 до > 10000 кг..
За останні 15 років у світі відбулися суттєві структурні зміни в галузі молочного скотарства. Технологічний прогрес і сильна тенденція до інтернаціоналізації (ГАТТ, ЄС та ін.) зумовили зменшення кількості дрібних ферм і ріст великотоварних підприємств з виробництва молока. Швидке скорочення кількості ферм характерне для Північної Америки та всіх Європейських країн і становить у середньому 5% на рік. Дещо повільнішими темпами структурні зміни відбуваються в країнах із значною державною підтримкою молочного сектора (Норвегія, Швейцарія, Австрія). У цілому ж, поступово багато ферм перетворюються в спеціалізовані молочні господарства, що виробляють дедалі більшу кількість молока в національних масштабах.
Так, у США в 2002 році понад 50% виробленого молока надійшло від молочних ферм з поголів'ям 100 корів, одна третя від ферм з поголів'ям корів 500 голів і більше.
В Європейському Союзі значно збільшилась кількість ферм з поголів'ям молочних корів 100 голів і більше, однак незважаючи на це, середній розмір ферми становить близько 22 корів. Зазначимо, що в Нідерландах, Данії, Чехії та Естонії молоко виробляють на великотоварних фермах, водночас в Австрії й Польщі більшу частину молока виробляють великою кількістю дрібних господарств. Зокрема в Польщі в 2002 році кількість господарств з поголів'ям корів від 1 до 9 становила 94% [3].
В Океанії середній розмір молочного стада становить: в Австралії – 135, у Новій Зеландії – 195 корів. У країнах, що розвиваються, кількість дрібнотоварних молочних ферм постійно збільшується, особливо в Азії.
За прогнозами Міжнародної Молочної Федерації в найближчі 15 років у світі продовжуватиметься процес укрупнення молочних ферм. Так, у країнах ЄС ферми з поголів'ям 50–100 корів вироблятимуть 75% молока, а кількість їх збільшиться вдвічі за рахунок скорочення дрібних ферм. У США більшою мірою, ніж у Європі, домінуватимуть великі підприємства з поголів'ям молочних корів кілька сотень. Збільшення середнього розміру стада відбудеться і в Австралії та Новій Зеландії [8].
Процес структурних змін відбувається й у міжнародній молочній промисловості, що зумовлено процесами інтеграції, які тривають на світовому ринку. Це проявляється у поступовому поглинанні невеликих компаній потужнішими операторами, або ж їх злиття, що приводить до створення потужних за обсягами та фінансовими можливостями молочних корпорацій і холдингів, роль та значення яких на світовому ринку постійно зростає. До найпотужніших світових компаній належать: Nestle (Швейца-рія/міжнар.), DairyFarmofAmerica (США), Danone (Франція/міжнар.) та інші. В стратегії росту таких молочних компаній виділяють наступні цілі:
· максимальне задоволення потреб споживачів;
· представлення на ринок широкого асортименту високоякісної молочної продукції;
· впровадження найновіших високоефективних технологій;
· розширення портфеля торговельних марок;
· посилення можливостей для інновацій та інші.
Для організованого ринку характерним є високий рівень переробки молока. В світі на молокозаводи надходить приблизно 70% від виробленого молока. Особливо значна частка переробленого молока в країнах Європейського Союзу, що становить понад 95%. У Північній Америці, Японії та Океанії цей показник дорівнює 94-98%.
Незважаючи на те, що в усьому світі спостерігається тенденція до збільшення переробки молока у переробних підприємствах, цього не можна сказати про країни СНД'. Так, в Україні в 2005 році на переробку надійшло 59% виробленого молока, в Росії – 54, в Білорусії – 47%. Решту молока використовують для власного споживання та прямого продажу.
Про рівень виробництва молочних продуктів у різних країнах свідчать дані таблиці 1.1.2.
Таблиця 1.1.2
Виробництво молочних продуктів у світі, тис. т
| Країна | Масло | Сир | Сухе молоко | |||
| 2004 | 2005 | 2004 | 2005 | 2004 | 2005 | |
| США | 566,8 | 608,9 | 4026,0 | 4148,0 | 18,8 | 18,8 |
| ЄС (25) | 2029,2 | 2060,2 | 7093,0 | 7243,0 | 816,4 | 824,6 |
| У тому числі: Німеччина | 443,9 | 443,9 | 1259,0 | 1259,0 | 75,8 | 75,8 |
| Франція | 415,1 | 426,0 | 1705,0 | 1689,0 | 220,0 | 230,0 |
| Нідерланди | 102,0 | 102,0 | 671,0 | 671,0 | 112,0 | 120,0 |
| Польща | 180,0 | 190,0 | 580,0 | 595,0 | 43,0 | 17,0 |
| Данія | 46,7 | 45,0 | 335,5 | 336,0 | 87,1 | 87,0 |
| Австралія | 149,0 | 148,0 | 373,0 | 380,0 | 189,0 | 187,0 |
| Нова Зеландія | 473,0 | 336,0 | 285,0 | 293,0 | 677,0 | 609,0 |
| Росія | 276,2 | 265,0 | 347,0 | 367,0 | 85,0 | 80,0 |
| Україна | 138,0 | 120,0 | 224,0 | 150,0 | 17,0 | 17,0 |
| Світ | 4820,3 | 4710,0 | 14653,0 | 14910,0 | 2833,0 | 2755,0 |
Попит на молоко та молочні продукти у світі знаходиться на високому рівні. Це пояснюється особливістю молока як сировини – його корисність і незамінність іншими продуктами харчування. Слід зазначити, що вимоги споживачів щодо споживання молочних продуктів у світі постійно змінюються.
Зазначимо такі основні тенденції:
·підвищення вимог до якості молочних продуктів – віддається перевага свіжим, чистим, корисним, виробленим в екологічно безпечному навколишньому середовищі, зручним у використанні та споживанні;
·підвищення споживання сиру, який став важливим молочним продуктом і серед широкого асортименту продуктів харчування займає перше місце. На його переробку йде близько 40% молока, що поставляється в західних країнах, і цей показник найближчими роками підвищиться до 50%;
·невелике зниження споживання питного молока. Це пояснюється різними факторами: по-перше, часто в оціночні дані включають споживання на фермі й прямий продаж споживачам з ферми, однак при зменшенні кількості ферм частка загального споживання також знизиться; по-друге, використання питного молока в особистих господарствах населення для власного споживання скорочується, оскільки молочна промисловість пропонує через торговельну мережу більший асортимент молочних продуктів у готовому вигляді;
·зниження споживання масла. Хоча дослідження учених довели помилковість існуючих припущень про залежність між споживанням молочного жиру і ризиком серцево-судинних захворювань, однак у багатьох країнах воно ще не сприяло підвищенню споживання молочного жиру. Якщо в деяких країнах (Швеція, Данія, Канада) підвищення споживання й спостерігається, то за рахунок використання масла як інгредієнта у хлібобулочних і кондитерських виробах, а також для виробництва морозива та з іншими жирами.