Отже, викладені методологічні аспекти аналізу та система показників економічної ефективності агропромислового виробництва дають змогу здійснити оцінку ефективності на всіх рівнях функціонування як підприємницьких структур зокрема, так і регіонального, національного молокопродуктового підкомплексу й АПК загалом. Її застосування дає змогу здійснити: економічну оцінку минулої діяльності суб'єктів молокопродуктового підкомплексу; економічне обґрунтування подальшого розвитку господарювання; порівняльну оцінку товаровиробників у конкурентному середовищі.
1.2 Завдання і методика аналізу виробництва продукції молочного скотарства
Основним завданням аналізу є пошук можливостей нарощування виробництва продукції, поліпшення її асортименту і якості. Це актуально, особливо тепер, коли економічна ситуація в країні не сприяє розвитку галузі. Це ускладнює роботу кожного сільськогосподарського підприємства і вимагає від них розробки цілеспрямованих заходів щодо найповнішого використання потенціалу галузі і підвищення її ролі в економіці господарства. Забезпечити таку розробку повинен економічний аналіз. При його здійсненні необхідно враховувати особливості розвитку цієї галузі:
· виробництво продукції значною мірою залежить від біологічних особливостей тварин;
· розвиток даної галузі тісно пов'язаний з розвитком рослинництва;
· тут ширше застосовуються різні форми організації виробництва (від великих тваринницьких комплексів до індивідуального підряду);
· значно більша можливість реалізації розроблених заходів, одержаних із застосуванням функціонально-вартісного аналізу, що сприяє оперативному регулюванню формуванням витрат і собівартості продукції та ін.
Врахування вищенаведених застережень підвищує якість аналітичної роботи, сприяє ширшому використанню результатів аналізу в управлінні галуззю.
В методиці аналізу виробництва продукції молочного скотарства особливу увагу необхідно приділити тваринам, а саме:
· вивчити їх рух;
· породність;
· вік продуктивного використання;
· інтенсивність оновлення;
· віддачу від них та ін.
Поряд з кількісними характеристиками тварин аналізують і якісні їх параметри:
· маса однієї тварини;
· вікова структура стада;
· породний склад та ін.
Важливим параметром якісної характеристики тварин є їх вік. Для кожного виду тварин існують свої вікові границі, що впливає на рівень їх продуктивності.
За допомогою аналізу вивчають стан племінної роботи в підприємстві, породний склад стада за видами, статевовіковими групами тварин, поголів'я племінного ядра тварин. Одночасно визначають економічну ефективність поліпшення породного складу тварин (підвищення продуктивності, збільшення виходу продукції на одиницю витрат тощо), що є основою формування високопродуктивного стада.
Для найповнішого використання потенціальних можливостей тварин необхідно, щоб вони були забезпечені обладнаними приміщеннями, що створює умови для належного утримання тварин. За допомогою аналізу вибирають найбільш прийнятний проект приміщень, оцінюють можливості наявного обладнання та його розміщення, визначають тип утримання тварин. Все це в комплексі зумовлює щільність розміщення тварин, мікроклімат і повітрообмін у приміщенні, а отже, є передумовою оптимальності умов утримання тварин. Недодержання необхідних умов утримання скорочує вік продуктивного використання тварин, збільшує процент вибракування. Таке становище спостерігається на багатьох великих фермах і тваринницьких комплексах. У молочному скотарстві це призводить до збільшення захворювання корів кетозами, гіповітамінозами та іншими хворобами. У результаті період продуктивного використання скорочується до 2 – 4 років, на 30 – 50 % і більше знижується їх молочна продуктивність, збільшується яловість маточного поголів'я тощо.
На виконання плану вихідного поголів'я тварин, їх фізіологічний стан і продуктивність визначальний вплив має кормозабезпеченість, рівень якої оцінюють порівнянням наявної кількості кормів або можливого їх надходження з потребою в них. При цьому враховують:
· реальність визначеної потреби в кормах, яка залежить від рівня продуктивності тварин, системи їх утримання тощо;
· зіставлення по поголів'ю фактичних і планових показників;
· забезпеченість кормами тваринництва по підприємству в цілому, окремих галузях, виробничих підрозділах, видах тварин, періодах року;
· відповідність типу годівлі, що склався в підприємстві, програмі підвищення продуктивності тварин;
· реальність зміцнення кормової бази;
· перспективу структурної перебудови тваринництва.
Такий аналіз конкретизує забезпеченість кормами, враховуючи згадані особливості. При цьому встановлюють структуру кормового раціону, збалансованість його за перетравним протеїном.
Така всебічна оцінка виробничого потенціалу тваринництва є основою розробки стратегії його розвитку і передумовою обґрунтованого передбачення величини результативних показників, що підвищує ефективність управління галуззю.
1.3 Система показників, за якими оцінюють виробництво продукції молочного скотарства
Успішне виконання плану виробництва валової продукції господарством і його госпрозрахунковими одиницями залежить від багатьох факторів:
· наявності поголів'я тварин за видами, статевовіковими і виробничими групами;
· забезпеченості тварин приміщеннями і кормами відповідно до зоотехнічних норм, раціонів і повноцінності;
· рівня продуктивності тварин та ін.
План виробництва валової продукції можна виконати і при деякому відхиленні ряду факторів, але при обов'язковій компенсації зменшення поголів'я відповідних груп підвищенням продуктивності тварин цих груп або навпаки. Останнє не завжди бажане – виконання плану за рахунок збільшення поголів'я при зниженні продуктивності тварин обов'язково призведе до підвищення собівартості продукції, оскільки додаткове поголів'я потребує більших порівняно з планом витрат.
Аналіз виконання плану виробництва валової продукції господарством і окремими галузями тваринництва провадять у вартісних показниках (у закупівельних цінах), а за видами продукції – в натуральних показниках. В абсолютних величинах показують планові і фактичні дані та відхилення від плану, а у відносних (процентах) визначають рівень виконання плану і структуру валової продукції.
Одним з важливих показників, що характеризують виконання плану виробництва валової продукції тваринництва, є виробництво її на 100 га відповідних угідь. Основними факторами, які позначаються на валовому виході продукції, є поголів'я тварин та їх продуктивність.
Виконання плану поголів'я тварин є одним з найважливіших факторів виробництва валової продукції тваринництва. Аналізують поголів'я тварин за видами, статевовіковими і виробничими групами, оскільки часто в структурі стада значну питому вагу займає поголів'я молодших вікових груп (телята народження звітного року), а за основними групами (корови, нетелі, відгодівельне поголів'я), від яких насамперед залежить відтворення стада, виробництво валової і товарної продукції та виконання завдань продажу, господарства план не виконують.
Реалізація плану вихідного поголів'я тварин залежить від одержання передбаченого планом приплоду, придбання племінних і неплемінних тварин; загибелі і вимушеного забою тварин; кондиційності (вгодованості) реалізованих тварин у порядку планового продажу, а в деяких підприємствах ще й від безоплатної передачі тварин іншим господарствам.
Велике значення має не тільки кількість поголів'я за групами, а й маса тварин. Від цього показника значною мірою залежить виконання плану продажу продукції.
План вихідного поголів'я в цілому вважають виконаним тоді, коли виконано план за віковими групами окремих видів тварин та план продажу м'яса державі.
Провадячи аналіз, треба підрахувати і суму збитків від загибелі тварин. Для цього до балансової вартості їх на початок року (або до вартості, за якою їх оприбутковано при народженні) слід додати витрати на утримання тварин до загибелі. Такі дані є в бухгалтерії господарства.
Аналіз виконання плану вихідного поголів'я тварин на кінець року обов'язково доповнюють аналізом руху поголів'я за видами і групами протягом року. Особливу увагу треба приділяти продуктивності корів, тому що на багатьох фермах у гонитві за кількістю поголів'я тримають значну кількість старих малопродуктивних корів.
У відтворенні поголів'я і виробництві продукції тваринництва значне місце належить структурі стада. Обчислюють її процентним відношенням поголів'я окремих груп тварин до загального поголів'я даного виду. Визначається структура спеціалізацією тваринницьких галузей.
У стаді великої рогатої худоби молочного і м'ясного напряму повинно бути:
· корів 50 %;
· нетелей до 20 %, від поголів'я корів, щоб забезпечити щорічно вибракування 15 % корів та збільшення їх поголів'я;
· телиць старше 1 року і до 1 року – 30 % від поголів'я стада, щоб забезпечити потрібну кількість їх для комплектування ремонтної групи.
Для успішної реалізації завдань виробництва валової і товарної продукції тваринництва і зниження її собівартості виняткове значення має породний склад стада. Породні тварини продуктивніші, дають на одиницю витраченого корму і праці більше продукції.