Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку (стр. 5 из 19)

За допомогою аналізу вивчають стан племінної роботи в господарстві, породний склад стада за видами, статевовіковими групами тварин, поголів'я племінного ядра тварин. Одночасно визначають економічну ефективність поліпшення породного складу тварин (підвищення продуктивності, збільшення виходу продукції, зменшення витрат корму і затрат праці на одиницю продукції, підвищення рентабельності тваринництва і окупності витрат та ін.). Аналізуючи склад маточного поголів'я племінних тварин, особливу увагу звертають на їх вік, бо старі тварини знижують загальну продуктивність.

Великий вплив на продуктивність корів має не лише породність, а й вік. Вона зростає з 2...3-ї і знижується з 7...8-ї лактації.

Продуктивність корів визначають за середньорічним надоєм на фуражну корову. Підвищення продуктивності тварин має велике значення і для зниження собівартості продукції, оскільки зменшуються витрати кормів на одиницю продукції. Витрати кормів на 1 кг. молока відображено в таблиці 1.3.1.

Таблиця 1.3.1

Витрати кормів на 1 кг молока з вмістом жиру 4 % при живій масі корови 500 кг

Добовий надій молока, кг	Витрати кормових одиниць	В одній кормовій одиниці
		перетравного протеїну, г	кальцію, г	фосфору, г	каротину, мг
6102030	1,25...1,300,95...1,000,70...0,750,65...0,70	100...105105...110110...115115...120	6...76...77...87...8	4...4,54...4,54,5...5,04,5...5,0	40...4540...4540...4540...45

Продуктивність корів є одним з найважливіших факторів, що впливають на валові надої молока. Головний напрям збільшення виробництва молока і молочних продуктів – підвищення продуктивності корів.

Підвищення середньої продуктивності корів залежить насамперед від зростання питомої ваги у стаді високопродуктивних тварин. Для цього треба послідовно переводити молочне тваринництво на промислову основу, в першу чергу за рахунок розширення і реконструкції існуючих ферм, удосконалювати породний склад поголів'я, поліпшувати племінну роботу.

Аналіз продуктивності корів починають з вивчення динаміки продуктивності тварин за попередні 3 роки. Це основа для оцінки реальності показників плану, аналізу його виконання за звітний рік, а також взаємозалежності між різними факторами, що впливали на виконання плану.

Вивчають динаміку продуктивності корів, приросту маси тварин за абсолютними і відносними величинами, відображаючи рівень зростання в процентах.

Основними факторами, що впливають на продуктивність корів, як і всіх інших тварин, є:

· поліпшення їх породного складу і підвищення питомої ваги у стаді племінних корів;

· ліквідація яловості;

· забезпеченість повноцінними кормами відповідно до прийнятих норм годівлі і раціонів;

· забезпеченість добротними приміщеннями та поліпшення умов утримання.

На виробництво валової продукції тваринництва впливає багато факторів, які згадувалися вище. Всі вони діють комплексно, в діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємодії. Так, від рівня забезпеченості тваринництва кормами, тваринницькими приміщеннями, від породного складу тварин, рівня зоотехнічної і ветеринарно-профілактичної роботи залежать кількість поголів'я тварин, їх продуктивність і виробництво продукції цієї галузі.

Зростання виходу продукції тваринництва, зниження її собівартості й підвищення рентабельності забезпечують господарства коштами:

· на збільшення поголів'я тварин;

· на поліпшення їх породного складу за рахунок придбання племінних високопродуктивних тварин, що впливає на підвищення середньої продуктивності тварин;

· на придбання устаткування і обладнання ветлікарень і ветбаклабораторій, проведення всіх ветеринарних заходів.

Всі перелічені фактори впливають на кінцевий результат концентровано через кількість поголів'я тварин та їх продуктивність. Саме це і визначає розміри виходу валової продукції галузі і відхилення від плану. В практиці аналізу, для того щоб визначити вплив змін у поголів'ї тварин та їх продуктивності на виробництво валової продукції тваринництва, застосовують методи обчислення різниць і ланцюгових підстановок.

Наприклад, щоб виявити, як вплинула на валовий надій молока зміна поголів'я корів, різницю між фактичним і плановим поголів'ям треба помножити на планову продуктивність корів. Щоб виявити вплив на валовий надій фактора продуктивності, різницю між фактичною і плановою продуктивністю множать на фактичне поголів'я корів.

У багатьох випадках стадо укомплектоване коровами порід з різною продуктивністю. В такому разі на відхилення фактичного надою від планового впливає три фактори: різниця в кількості поголів'я, зміна питомої ваги корів різних груп у породній структурі стада та в їх продуктивності. Вплив цих факторів визначимо індексним методом.

· загальний індекс валового надою

· індекс поголів'я корів

· індекс породної структури стада

· індекс продуктивності корів

Виявлення кількісного впливу факторів на збільшення валового надою молока виявляється так:

Вплив на валовий надій окремих факторів такий:

· кількість поголів’я корів

· породної структури стада

· продуктивності корів

Отже, аналіз впливу різних факторів на зміну валового надою звітного року порівняно з базисним індексним методом дає такі самі результати, що й аналіз методом ланцюгових підстановок. Це ще раз підтверджує правильність аналітичних розрахунків і аналізу.

Після виявлення впливу різних факторів на валові надої молока, треба проаналізувати виконання планових госпрозрахункових завдань окремими фермами, доярками, скотарями, та іншими тваринниками. Це дасть змогу виявити недоліки в роботі, причини, які заважають успішному виконанню плану, і резерви збільшення виробництва тваринницької продукції, визначити відстаючих і втрати, яких зазнало господарство внаслідок їх незадовільної роботи, покаже ефективність перевиконання завдань передовими фермами й окремими тваринниками.

Під час аналізу старанно перевіряють, чи немає в господарстві приписок у показниках продуктивності тварин і виробництва продукції. Наприклад, штучне підвищення продуктивності корів і валових надоїв можна прикривати списанням молока понад установлені зоотехнічні норми – на випоювання телят, поросят та його переробку. При списанні молока на переробку обов'язково треба перевірити оприбуткування та використання продукції переробки.

Приписки приросту живої маси на вирощуванні тварин можуть траплятися внаслідок визначення маси тварин «на око», без зважування, з чим треба вести нещадну боротьбу. Щомісячно та в кінці року тварин необхідно обов'язково зважувати.

Аналіз забезпеченості тварин приміщеннями провадять за даними про планове і фактичне поголів'я тварин за видами і групами, а також відомостями про наявність приміщень, кількість у них ското-місць, їх об'єм, введення в експлуатацію новозбудованих корівників та телятників.

Щоб проаналізувати забезпеченість сільськогосподарських тварин приміщеннями, порівнюють дані про наявне поголів'я з кількістю ското-місць у тваринницьких приміщеннях. Рівень забезпеченості обчислюють у процентах. Крім того, визначають господарську придатність приміщень і відповідність їх зоотехнічним і ветеринарним вимогам, а також проблемам механізації виробничих процесів у тваринництві.

При аналізі виявляють, яких заходів вживає господарство, щоб надалі зростаюче поголів'я було повністю забезпечене приміщеннями. У зв'язку з цим перевіряють план будівництва і строки введення в експлуатацію нових будівель. Слід перевірити і забезпеченість родильними приміщеннями, профілакторіями, ізоляторами, кормокухнями і кормоцехами, використання в тваринницьких приміщеннях устаткування для механізованого доїння, напування, приготування, подавання кормів та їх роздавання, очищення приміщень від гною тощо.

Забезпеченість корів кормами аналізують у цілому по молочному скотарству і обов'язково за окремими групами тварин.

Потребу в кормах у виробничо-фінансовому плані обчислюють на середньорічне поголів'я за нормами, прийнятими в господарстві. Календарний рік за умовами утримання поділяється на два періоди:

1. зимовий, протягом якого тваринам згодовують концентровані, грубі й соковиті корми;

2. літній, коли згодовують переважно зелені корми.

Для кожного з періодів обчислюють середнє поголів'я як при вивченні потреби в кормах, так і при аналізі забезпеченості ними. Якщо фактичне поголів'я змінилося порівняно з плановим, то на різницю в поголів'ї треба скоригувати планову потребу в кормах.

Забезпеченість і витрачання кормів аналізують у центнерах натури і кормових одиницях. Останні дають змогу звести всі види кормів до однієї величини. Крім того, щоб забезпечити повноцінність годівлі тварин і запланований рівень їх продуктивності, використовують дані про вміст у кормах перетравного протеїну,

Забезпеченість тварин кормами за видами аналізують не тільки в цілому за рік, а й за періодами утримання. Часто безгосподарне витрачання кормів улітку призводить до непродуктивного їх використання, а взимку в господарствах не вистачає кормів. Тим часом, якщо аналізувати середньорічні дані, створюється враження, що тваринництво повністю забезпечене кормами.