Слід вивчити, як у господарстві дотримуються прийнятих норм годівлі і раціонів, бо порушення їх часто є причиною перевитрат кормів. Слід установити, чи відповідає витрачання їх у певній групі тварин виконанню плану виходу продукції, а також дотриманню планових норм витрат кормів на 1 ц. молока тощо.
Відомо, що поживність кормів оцінюють за вмістом у них кормових одиниць і перетравного протеїну, кількість яких залежить великою мірою від своєчасного скошування трав, сушіння і скиртування сіна, способу силосування і правильного зберігання кормів. Різні способи приготування кормів до згодовування, зокрема подрібнення, запарювання, обробка вапном, сечовиною і пектофоетидином, дріжджування тощо, значно підвищують засвоєння поживних речовин тваринами і забезпечують певну економію кормів.
Як правило, перевитрату кормів можна виправдати тільки відповідним підвищенням продуктивності тварин і більшим виходом продукції в цілому або за окремими її видами. Коли такої відповідності немає, то найчастіше підвищується собівартість продукції.
На практиці буває так, що при нібито повній забезпеченості окремих груп тварин кормами в перерахунку на кормові одиниці тварини не забезпечені ними за періодами утримання. Причина цього – порушення норм годівлі і структури кормів за періодами утримання тварин.
У господарствах буває й так, що влітку, коли зелених кормів досить, використовують їх безконтрольно, не дотримуються норм годівлі. Зрозуміло, що більша кількість згодованих улітку зелених кормів порівняно з обґрунтованою потребою в них не може компенсувати дефіциту соковитих кормів та сіна взимку.
Для поглиблення аналізу забезпеченості тварин кормами треба порівняти структуру кормів аналізованого господарства із структурою, рекомендованою для області чи зони як за рік, так і за періодами утримання.
Часто до перевитрати кормів призводять псування їх і втрата поживності під час збирання та зберігання, а також неточність обліку, особливо силосу та соломи, які списують на продуктивних тварин. На це також треба звертати увагу під час аналізу.
Молочне скотарство – одна з найбільш трудомістких галузей сільськогосподарського виробництва. Водночас рівень механізації виробничих процесів у тваринництві порівняно низький.
Механізація виробничих процесів на молочних фермах має велике значення не лише як резерв економії праці. Механізація напування тварин, наприклад, створює умови для своєчасного задоволення фізіологічних потреб тварин, механізоване очищення тваринницьких приміщень від гною та вентиляція їх дають змогу запобігти скупченню аміаку та отруйного впливу його на тварин. Усе це сприяє нормалізації фізіологічних процесів в організмі тварин і підвищує їх продуктивність.
Завдання аналізу полягає в тому, щоб виявити, як виконується планове завдання звітного року з механізації виробничих процесів у тваринництві, який загальний рівень механізації. Якщо річне завдання з механізації не виконано або загальний рівень механізації робіт на фермах низький, треба встановити причини цього і разом з спеціалістами опрацювати конкретні заходи, намітити, які саме машини і устаткування слід придбати, та скласти фінансовий розрахунок на придбання техніки і проведення робіт з механізації.
Одночасно з цим треба старанно перевірити, як у господарстві використовують наявне устаткування з механізації тваринницьких ферм. Відомі випадки, наприклад, коли в господарстві є все потрібне технічне обладнання для механізації тваринницьких ферм, а роботи виконують вручну, що призводить до перевитрат праці й коштів, а устаткування простоює, псується.
Розділ 2. Аналіз виробництва продукції молочного скотарства та її конкурентоспроможність
2.1 Оцінка природно-економічного та соціального потенціалу СТОВ «ім. Гагаріна»
При вивченні діяльності будь-якого підприємства спочатку необхідно оцінити стан його розвитку. Проте, для більш глибокого вивчення необхідно врахувати умови, в яких воно функціонує. Серед таких умов виділяють природні та економічні умови.
Природні умови. Підприємство розташоване в с. Дмитренки Богуславського району Київської області. Відстань до найближчої залізничної станції – м. Миронівка – 40 км., до районного центру – м. Богуслав – 15 км., до обласного центру – м. Київ – 145км.
Основні бази постачання та реалізації продукції розташовані в м. Богуслав – 15 км., м. Миронівка – 40 км., м. Тараща – 30 км., м. Київ – 145км.
Шляхи сполучення з адміністративними центрами, базами постачання та реалізації продукції – це дороги І класу з асфальтовим покриттям.
Внутрішньогосподарські шляхи сполучення – 30,2 км., в тому числі з твердим покриттям 20 км., а решта – ґрунтові дороги.
Територія господарства не містить важливих автомобільних шляхів та залізно дорожніх станцій. Тому господарство має не дуже сприятливі шляхи сполучення для реалізації продукції та зв’язку з постачальниками.
Серед обслуговуючих виробництв господарства – автопарк, ремонтна майстерня тракторна та будівельна бригада; серед підсобних – млин.
Ґрунти лісостепу сформувались в основному на лісових та лісовидних суглинках і характеризуються високою потенційною родючістю. Ґрунтовий покрив складається з темно-сірих опідзолених ґрунтів. В цих районах також зустрічається чорноземи опідзолені та чорноземи мало гумусні, частково вилугувані й карбонатні.
Клімат зони помірно-континентальний з довгим теплим літом і короткою м’якою зимою. Континентальність зростає у напрямі із заходу на схід. У цьому ж напрямі збільшується глибина і тривалість промерзання ґрунтів, що впливає на їх основну волого-зарядку. Середня температура за рік дорівнює 6 – 8о С, але в деякі роки бувають деякі відхилення.
· максимальна температура – 37, 39о С (1936 р.)
· мінімальна температура – -36о С (1935 р.)
Кліматичні умови сприятливі для сільськогосподарського виробництва, але в окремі роки спостерігається значне зрідження озимих посівів після зимівлі, а також пошкодження окремих сільськогосподарських культур у весняно-літній період під впливом посушливо-суховійних та інших несприятливих метеорологічних умов.
· тривалість вегетаційного періоду – 210 днів
· тривалість безморозного періоду – 160 днів
Останні весняні приморозки закінчуються у середньому 26 – 28 квітня, а перші осінні заморозки починаються 6 – 7 жовтня. В окремі роки ці показники коливаються, що і впливає на тривалість без морозного періоду.
Район помірно теплий помірно зволожений. За період з середньодобовою температурою понад 10о С тут випадає 310 – 320 мм. опадів, а за рік – 480 – 560 мм. Період з середньодобовою температурою понад 15о С тут триває на 5 днів більше, ніж на решті території області.
Землі мають злегка хвилясту рівнинну поверхню з невеликим похилом з півдня та південного заходу в бік Дніпра. Нагірний правий берег Росі порізаний густою сіткою ярів та байраків. Під дією дощів зливового характеру і весняних талих вод утворився розчленований рельєф, що сприяє розвитку ерозії. В результаті цього процесу зменшується розмір ріллі, а на решті території змивається родючий поверхневий шар, замулюються річки.
Ефективний засіб боротьби з ерозією є сівба на схилах багаторічних трав, які утворюють дернину і дають додаткові ресурси кормів для тваринництва.
Наявність та структура сільськогосподарських угідь СТОВ ім. «Гагаріна» наведена в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Склад і структура сільськогосподарських угідь СТОВ ім. «Гагаріна»
| Види угідь | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | 2007 р. у % до 2005 р. | |||
| площа, га. | % | площа, га. | % | площа, га. | % | ||
| Площа сільськогосподарських угідь | 1120 | 100 | 1120 | 100 | 1120 | 100 | 100 |
| В тому числі: | |||||||
| рілля | 1001 | 89 | 1001 | 89 | 1001 | 89 | 100 |
| сіножаті | 110 | 10 | 110 | 10 | 110 | 10 | 100 |
| пасовища | 9 | 1 | 9 | 1 | 9 | 1 | 100 |
Підприємство розвивається на умовах оренди землі і за аналізований період змін в структурі сільськогосподарських угідь не відбулося. А тому всі зміни в економічних показниках залежать виключно від господарської діяльності в підприємстві.
Зокрема зниження вартості валової продукції по співставних цінах на 5% (таблиця 2.1.2), свідчить про скорочення обсягів виробництва продукції в натурі, а одночасний ріст по собівартості (тобто витрат на виробництво) на 31% – може свідчити лише про значне зростання закупівельної ціни на необхідні засоби виробництва. Таке збільшення не пов’язане з прогресивнішими технологіями. Це підтверджується і показником прибутку та рівня рентабельності (таблиця 2.1.4), оскільки в 2005 році збиток становив 30,3 тис. грн. та 4% рівня збитковості. А вже в 2007 році ці показники були, відповідно, -102 тис. грн. та -6,8%.
Таблиця 2.1.2
Наявність трудових ресурсів та їх використання в СТОВ ім. «Гагаріна»
| Показники | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | ||||||
| Всього по підприємству | в т. ч.: | Всього по підприємству | в т. ч.: | Всього по підприємству | в т. ч.: | ||||
| в рослинництві | в тваринництві | в рослинництві | в тваринництві | в рослинництві | в тваринництві | ||||
| Середньорічна чисельність працівників, чол.., в тому числі: | 60 | 28 | 32 | 50 | 25 | 25 | 53 | 21 | 32 |
| Ними відпрацьовано всього: | |||||||||
| люд.-днів | 6571 | 2000 | 4571 | 4429 | 1714 | 2714 | 4000 | 1571 | 2429 |
| люд.-год. | 46000 | 14000 | 32000 | 31000 | 12000 | 19000 | 28000 | 11000 | 17000 |
| Відпрацьовано 1 працівником: | |||||||||
| люд.-днів | 109,52 | 71,43 | 142,86 | 88,57 | 68,57 | 108,57 | 75,47 | 74,83 | 75,89 |
| люд.-год. | 766,67 | 500,00 | 1000,00 | 620,00 | 480,00 | 760,00 | 528,30 | 523,81 | 531,25 |
| Коефіцієнт використання фонду робочого часу 1 працівником | 0,41 | 0,27 | 0,53 | 0,33 | 0,25 | 0,40 | 0,28 | 0,28 | 0,28 |
| Вартість валової продукції, тис. грн.: | |||||||||
| по собівартості | 1098,80 | 855,40 | 243,40 | 1098,80 | 954,00 | 178,00 | 1441,00 | 1332,00 | 109,00 |
| по співставних цінах | 902,00 | 808,80 | 69,10 | 877,90 | 602,00 | 57,00 | 856,00 | 799,00 | 57,00 |
| Продуктивність праці: | |||||||||
| по собівартості | 18,31 | 30,55 | 7,61 | 21,98 | 38,16 | 7,12 | 27,19 | 63,43 | 3,41 |
| по співставних цінах | 15,03 | 28,89 | 2,16 | 17,56 | 24,08 | 2,28 | 16,15 | 38,05 | 1,78 |
| Прибуток (+), збиток (-), тис. грн. | -30,30 | 60,30 | -91,80 | -424,00 | -379,00 | -68,00 | -102,00 | 36,00 | -139,00 |
| Отримано прибутку (збитку) на 1 працівника, тис.грн. | -0,50 | 2,15 | -2,87 | -8,48 | -15,16 | -2,72 | -1,92 | 1,71 | -4,34 |
Раціональне використання трудових ресурсів передбачає насамперед забезпечення їх нормальної зайнятості, пропорційний їх розподіл по галузях виробництва.