Для аналізу використання трудових ресурсів потрібні дані про потенційний фонд робочого часу одного працівника і кількість середньорічних працівників підприємства.
За використання фізичних і духовних здібностей людини вона отримує компенсацію у вигляді заробітної плати. Оплата праці трудових ресурсів регулюється державою Законом України «Про оплату праці».
Оплата праці в тваринництві проводиться відповідно до розцінок за 1 ц. виробленої продукції або за її вартістю у грошовому виразі.
Носієм праці є трудову ресурси підприємства. Це сукупність фізичних і духовних здібностей людей до праці, так би мовити, трудовий потенціал, ресурс, який завжди має кількісну і якісну характеристики, тобто міру здатності до праці. Трудові ресурси включають усе працездатне населення підприємства (чоловіки віком 16-60 років і жінки віком 16-55 років), працездатних працівників інших підприємств, що проживають на даній території, непрацездатних у працездатному віці, пенсіонерів, підлітків віком 12-16 років.
Щодо наявності та використання трудових ресурсів (див. табл. 2.1.2), то за аналізований період відбулося зниження кількості відпрацьованих одним працівником людино-годин та людино-днів – на 32%. Це зниження відбулося як за рахунок зменшення середньорічної кількості працюючих на підприємстві на 12%, так і за рахунок зменшення загальної кількості відпрацьованих людино-годин та людино-днів на 40%.
У 2007, порівняно з 2005 роках працівники галузі рослинництва відпрацювали на 20% менше робочого часу, а працівники галузі тваринництва – майже 2 рази.
На досить низькому рівні знаходиться і продовжує знижуватись коефіцієнт використання фонду робочого часу одним працівником. У 2005 році він становив 0,41 і за останні 3 роки знизився на 30% аж до 0,28. В підприємстві фактично використовується робочого часу набагато менше, ніж нормативно могло б. Це означає, що трудовий колектив неповністю зайнятий роботою і більшу частину часу, потенційно можливого для виробничої діяльності, на підприємстві просто не використовують. Тут приховані резерви зниження виробничої собівартості продукції.
Результативним показником ефективності використання трудових ресурсів є продуктивність праці – це здатність працівників виробляти певну кількість продукції за одиницю часу. Оберненим до виробітку є показник трудомісткості. Найбільш загальним показником продуктивності праці є виробництво валової продукції в розрахунку на 1 працівника за рік. Цей показник основний, вартісний, прямий. В СТОВ ім. «Гагаріна» він знаходиться на низькому рівні (15,03 тис. грн. в 2005 році) і за останні з роки суттєво не змінився (у 2007 року він становив 16,15 тис. грн.).
Не менш важливими ресурсами, поряд із трудовими, є виробничі ресурси та ефективність їх використання.
Матеріально-технічна база являє собою сукупність речових елементів та енергії, за допомогою яких люди створюють продукцію. Вона включає: землю; іригаційні,осушувальні та інші меліоративні системи; трактори, комбайни, автомобілі, двигуни та інші засоби механізації й електрифікації сільськогосподарського виробництва; засоби хімізації; робочу і продуктивну худобу, виробничі будівлі і промислові споруди, багаторічні насадження; насіння, корми; виробничий господарський реманент.
Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами відображено в таблиці 2.1.3. Повна забезпеченість ними підприємства створює сприятливі умови для господарської діяльності.
Дані таблиці 2.1.3 свідчать про те, що середньорічна вартість основних засобів СТОВ ім. «Гагаріна» зросла на 26%, а середньорічна вартість оборотних засобів – на 30%.
Таблиця 2.1.3
Основні показники забезпеченості СТОВ ім. «Гагаріна» виробничими ресурсами
| Показники | 2005 | 2006 | 2007 | 2007 р. у % до 2005 р. |
| Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. | 2578,00 | 1989,50 | 3252,50 | 126,16 |
| в тому числі сільськогосподарського призначення, тис. грн. | 2191,30 | 1691,08 | 2764,63 | 126,16 |
| Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн. | 1258,50 | 1351,50 | 1648,00 | 130,95 |
| Поголів’я тварин, ум. гол. | 163,70 | 55,20 | 34,10 | 20,83 |
| Припадає на 1 га сільськогосподарських угідь: | ||||
| основних засобів, тис. грн. | 2,30 | 1,78 | 2,90 | 126,16 |
| основних засобів сільськогосподарського призначення, тис. грн. | 1,96 | 1,51 | 2,47 | 126,16 |
| оборотних засобів, тис. грн. | 1,12 | 1,21 | 1,47 | 130,95 |
| поголів’я тварин, ум. гол. | 0,15 | 0,05 | 0,03 | 20,83 |
| Припадає на 1 працівника: | ||||
| основних засобів, тис. грн. | 42,97 | 39,79 | 61,37 | 142,83 |
| основних засобів сільськогосподарського призначення, тис. грн. | 36,52 | 33,82 | 52,16 | 142,83 |
| сільськогосподарських угідь, га | 18,67 | 22,40 | 21,13 | 113,21 |
| в тому числі ріллі, га | 16,68 | 20,02 | 18,89 | 113,21 |
Збільшення середньорічної вартості основних засобів в 2007 році забезпечене здачею в експлуатацію млина, загальною вартістю 2000 тис. грн. та деяким оновленням авто-тракторного парку.
Ріст вартості оборотних засобів був викликаний тим, що значно зросли витрати на 1 га посіву у зв’язку з підвищенням цін на оборотні засоби, а також за рахунок росту дебіторської заборгованості, зокрема за розрахунками з бюджетом. Це є негативне явище.
У зв’язку з цим фондоозброєність підприємства за останні 3 роки зросла на 43%, а фондозабезпеченість – на 26%. Але з іншої сторони, в зв’язку з низькою врожайністю сільськогосподарських культур та продуктивністю тварин, фондомісткість продукції теж зросла на 29%.
Краща фондозабезпеченість і вища фондоозброєність сприяють зростанню врожайності і підвищенні продуктивності тварин, що в свою чергу впливає на зниження собівартості продукції і збільшення прибутку.
Середньорічне умовне поголів’я тварин, що припадає на 1 га. сільськогосподарських угідь знаходиться на досить низькому рівні (0,15 ум. гол.) та за останні 3 роки скоротилося ще на 80% і складає 0,03 ум. гол. Рекомендоване значення цього показника, при якому досягається оптимальне поєднання забезпеченості тварин кормами та внесення органічних добрив складає 1 ум. гол. на 1 га. сільськогосподарських угідь.
Виробничі ресурси – це матеріальна база розвитку сільськогосподарського підприємства.
Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами відображено в таблиці 2.1.4.
Про ефективність використання виробничих ресурсів свідчить динаміка показника фондовіддачі. Він характеризується вартістю валової продукції, що в розрахунку на 1 гривню основних засобів сільськогосподарського призначення. За даними таблиці 2.1.4 в СТОВ ім. «Гагаріна» цей показник за аналізований період знизився на 27%. Це викликано зниженням вартості валової продукції в порівняльних цінах. Тобто на 1 грн. вартості основних засобів припадало 0,34 грн. валової продукції, а за аналізований період ця вартість зменшилась до 0,26 грн..
Таблиця 2.1.4
Основні показники використання виробничих ресурсів в СТОВ ім. «Гагаріна»
| Показники | 2005 | 2006 | 2007 | 2007 р. у % до 2005 р. |
| Вартість валової продукції, тис. грн. | ||||
| по собівартості | 1098,80 | 1098,80 | 1441,00 | 131,14 |
| по співставних цінах | 877,90 | 659,00 | 856,00 | 97,51 |
| Прибуток (+), збиток (-), тис. грн. | -30,30 | -424,00 | -102,00 | x |
| Припадає на 1 га сільськогосподарських угідь, грн.: | ||||
| валової продукції: | ||||
| по собівартості | 0,98 | 0,98 | 1,29 | 131,14 |
| по співставних цінах | 0,78 | 0,59 | 0,76 | 97,51 |
| прибутку, (збитку) | -0,03 | -0,38 | -0,09 | x |
| Припадає на 1 тис. грн. вартості основних засобів сільського призначення, грн.: | ||||
| валової продукції: | ||||
| по собівартості | 0,50 | 0,65 | 0,52 | 103,95 |
| по співставних цінах | 0,40 | 0,39 | 0,31 | 77,28 |
| прибутку, (збитку) | -0,01 | -0,25 | -0,04 | х |
| Припадає валової продукції на 1 грн. виробничих витрат, грн. | 0,80 | 0,60 | 0,59 | 74,35 |
| Рівень рентабельності (збитковості), % | -3,99 | -32,00 | -6,80 | x |
Окупність виробничих витрат вартістю валової продукції за аналізований період знизилась на 26%. В 2005 році на 1 грн. виробничих витрат припадало 0,8 грн., а в 2007 році – 0,59 грн. вартості валової продукції в порівняльних цінах 2005 року. Таку ситуацію спричинило значне зниження вартості валової продукції за рахунок значного зниження врожайності та, як наслідок, зниження валового збору та деяке збільшення виробничих витрат.