На верхньому потовщеному краю печінки є глибока округла вирізка для проходження каудальної порожнистої вени та розміщена ліворуч від неї вирізка для -стравоходу.
Жовчний міхур має середні розміри, зеленкуватого кольору, неправильно видовженої форми (разом із вмістом важить 1,7—2 г). Жовчний міхур лежить у заглибленні між середньою і правою частками. Жовчновивідна протока впадає в початкову частину дванадцятипалої кишки.
Підшлункова залоза у кроля невелика, важить 4 г, або ж 0,1—0,4% ваги тіла. Вона не має вигляду компактного паренхіматозного органу, а здебільшого розсіяна у вигляді окремих невеличких лопатеподібних часточок по серозній оболонці. Вона має блідий рожево-жовтий колір і нагадує жир.
Паренхіма залози концентрується в основному у дві частки-лопаті. Права лопать розміщена вздовж брижі, у задній петлі дванадцятипалої кишки. Спереду ця частина залози слабко пов'язана з невеликою за розміром, але більш концентрованою середньою частиною залози, яка міститься в ділянці малої кривизни шлунка й початку дванадцятипалої кишки. Далі вона подовжується ліворуч вздовж малої кривизни шлунка у товщу шлунково-селезінкової зв'язки аж до верхнього краю селезінки (ліва лопать довжиною 4—5 см). Права лопатеподібна частка залози іноді може бути навіть відокремленою від її лівої компактної частки. Вивідна протока підшлункової залози впадає в дванадцятипалу кишку.
Дихальний апарат. Органи дихання в кроля (розвинуті слабо, вага легенів становить 0,33—0,38% ваги тіла.
Ніс та носова порожнина. Ніс у кроля вкритий шерстю і звисає над роздвоєною верхньою губою, з якою пов'язаний вуздечкою. Дві навскіс поставлені ніздрі ведуть до носової порожнини. Хід крізь ніздрі до носової порожнини у кроля звужений. Ніс у нього дуже рухливий — тварина завжди робить ним характерні рухи.
Носова порожнина порівняно невелика, видовжена і тонкою перегородкою поділена на дві симетричні половини. У кожній половині носової порожнини є три сильно розвинені носові раковини.
Гортань та трахея. Гортань розміщена в початковій частині дихальної трубки. У кроля гортань розвинена слабко, вона порівняно коротка і невелика (важить 16 г, або ж 0,54% від ваги тіла).
Гортань знаходиться знизу глотки, позаду зіва. Біля входу у горлянку в кроля є незначні, навскіс розміщені щілини — несправжні бокові кишеньки гортані.
Трахея являє собою довгу хрящову трубку, що складається з великої кількості (48—50) окремих трахеальних кілець, і служить для проведення повітря до легенів.
У передньошийній частині трахея лежить під стравоходом. У грудній порожнині вона дещо звужується і згодом поділяється на два рукави — головні бронхи, кожний з яких входить у ворота відповідної легені. Місце поділу трахеї на два бронхи — біфуркація — розміщене приблизно під п'ятим трудним хребцем.
Легені являють собою парні паренхіматозні тіла блідо-рожевого кольору. Вони у кроля невеликі, до того ж права розвинута дещо більше за ліву.
Права легеня поділяється на чотири частки (верхівкову, серцеву, діафрагмальну і додаткову), ліва — на три (редуковану верхівкову, серцеву і діафрагмальну).
Плевральні порожнини правої і лівої легень у кроля між собою не з'єднуються.
Апарат сечовиділення. Апарат сечовиділення кроля за своєю побудовою майже не відрізняється від апарата сечовиділення інших ссавців.
Нирки — парні органи бобоподібної форми, темного або буро-коричневого кольору. У кроля вони досить великі, мають приблизно однакову вагу (вага обох нирок дорівнює 18—24 г, що становить 0,6—0,7% вати тіла). Нирки лежать під попереком. Рівень розміщення обох нирок різко асиметричний.
Сечоводи дуже тонкі і тягнуться зверху під попереком.
Сечовий міхур майже повністю знаходиться в черевній порожнині, прилягаючи до нижньої черевної стінки.
Статевий апарат. І чоловічий і жіночий статеві апарати кроля мають ряд характерних особливостей: у чоловічому (статевому апараті — парна і нехарактерна примітивна мошонка, спрощені пахвинні канали, своєрідний придаток сім'яника, прямий і спрямований назад статевий член, у жіночому статевому апараті — подвійна матка з двома шийками, дуже велика й видовжена піхва, сильно розвинений клітор. Більшість з цих ознак є примітивними (подвійна матка, подвійна мошонка та ін.).
Біологічні та фізіологічні особливості кролів. Кролі відрізняються від інших видів. Сільськогосподарських тварин рядом біологічних і фізіологічних особливостей. Вони характеризуються скороспілістю, великою плодючістю, відсутністю сезонності в розмноженні, високою інтенсивністю росту молодняка та ін.
Однією з особливостей кролів є їх висока плодючість. У кожному окролі кролиця дає по 7—12 кроленят, а іноді й більше.
При одержанні від кожної кролиці 4—5 окролів за рік можна виростити 25—30 кроленят, а при реалізації їх у 4—5-місячному віці вихід м'яса становить з розрахунку на одну самку 70—80 кг і до 30 високоякісних шкурок.
Вагітність у кролиць триває 30 — 32 дні. Внутрішньоутробно плоди розвиваються дуже швидко: за 10—12 год після запліднення яйцеклітини починають ділитися, на 4-й день бластули мають 0,3 мм в діаметрі, на 8-й прикріплюються до стінки матки, на 13-й їх можна прощупати через черевну стінку, на 16-й день плоди починають рухатися.
Кроленята народжуються сліпими і майже голими. Волосяні луковиці формуються у них в одноденному віці, ріст волосся починається у 2-денному віці, на 5—7-й день кроленята вкриваються шерстю, на 12—14-й день прозрівають, на 17—21-й день виходять із гнізда і починають їсти корм. З 29—30-денного віку кроленята можуть обходитися без материнського молока, проте відлучати їх від матерів доцільно у 35—40-деиному віці, коли вони зміцніють. Молодняк відлучають гніздами.
При народженні кріль має 16 молочних зубів (ще немає справжніх корінних), у дорослого кроля 28 зубів.
При народженні залежно від кількості приплоду, породи кролів та умов утримання вага кожного кроленяти становить від 40 до 90 г. У перші 6 днів життя вага кролів збільшується у 2 рази, до 10-го дня —у 3, до 20-го —у 5—6 разів, до 30-го —у 9—10 і дорівнює залежно від породи та умов утримання 400—500 і 600—700 г.
Найбільш інтенсивний ріст тіла кроля відбувається до 4-місячного віку, за цей період вони досягають розміру дорослих (близько 85%), а найбільше прибавляють у вазі до 6-місячного віку. На цей час вага кролів досягає 81—87% живої ваги дорослих тварин.
У 8-місячному віці ріст кролів припиняється.
Скороспілість значною мірою залежить від породи кролів, їх індивідуальних особливостей та від умов годівлі й утримання. Статевої зрілості кролі середніх порід досягають до 3,5—4,5-місяч-ного віку, а великих порід — до 5—6-місячного віку. Однак використання кролів у цьому віці для відтворення спричиняє затримку їх росту та одержання слабкого потомства. Встановлено, що добре розвинених самок можна парувати без шкоди для їх дальшого росту, розвитку і якості їх потомства не раніше як у 6—8-місячному віці; разових кролематок можна парувати раніше —з 4—5-мі-сячного віку.
Діяльність статевих залоз кролів після настання статевої зрілості тварин проходить без чітко виражених сезонних періодів. Кролі можуть запліднюватися у будь-який період року. Охота у невагітних самок проявляється періодично — у теплу пору року кожні 5—6 днів, взимку — трохи рідше. Овуляція у кролиць буває тільки після спаровування (через 10—12 год), з кожного яєчника звільняється 3—9 яйцеклітин.
Самки можуть запліднюватися з наступного дня після окролу, тобто поєднувати періоди вагітності і лактації. Здатність самок суміщати лактацію з сукрільністю використовують для одержання ущільнених (парування проводиться на перший-другий день, а відлучення — на 28—29-й день після окролу) і напівущільнених окролів (спаровують на 12—15-й день, а відлучають у 35—45-денному віці).
Для одержання ущільнених і напівущільнених окролів використовують добре розвинених, конституціонально міцних самок, забезпечуючи їх повноцінною годівлею. Рекомендується мати не більше двох ущільнених окролів у весняно-літній період.
Період лактації у кролиць при утриманні з ними кроленят триває понад 2 місяці. При цьому виділення молока до 20-го дня збільшується, потім зменшується, особливо різко після 30-го дня.
Загальна кількість крові у кролів—132—167 мл (від 4,5 до 6,7% їх живої ваги); повний кругообіг її здійснюється за 8 сек. В організмі кроля (живого) кров розподіляється приблизно так: у м'язах близько Ά всієї крові, в печінці близько U, у серці та крупних судинах — 'Д і У решті всіх інших органів.
У 1 мл крові у новонароджених кроленят міститься 4,5 млн. еритроцитів, у дорослих кролів — у середньому близько 5 млн., у самців — їх на 7—8% більше, ніж у самок, лейкоцитів в 1 мл крові — в середньому 8800 (від 6000 до 10000).
Час зсідання крові залежить від температури: при 5° він дорівнює 48 хв, 15° — 10, 25° — 4, при 30—35° — 2 хв.
Кількість скорочень серця — 120—160 за хвилину. Пульс добре прощупується на стегновій і плечовій артеріях і на межі третини нижньої щелепи. Кількість дихальних рухів при помірній температурі — 50—60 за 1 хв, при 35° зростає до 282.
Кріль вбирає протягом однієї години на 1 кг живої ваги 478— 690 см3 кисню і виділяє 451—632 смг вуглекислоти. Концентрація у повітрі приміщення аміаку 0,38 мг\л негативно позначається на загальному стані організму кроля, а вміст 1,5 мг/л може спричинити загибель тварин на 9-й день.
У приміщенні для кролів оптимальною вважають температуру 15—17° і вологість 65—70%. Норма повітрообміну в кролятнику повинна бути 5 м3 на 1 кг ваги тварини за годину; швидкість повітря — 30 см/сек на рівні розміщення тварин. Тривалість світлового дня — 14—18 год або ж цілодобове слабке освітлення.
Нормальна температура тіла кроля — 38,2—39,5°.
Температура тіла у кролів може коливатися залежно від зовнішньої температури: при 5 — 37,5°, 10—38, 20—38,7, при 30—35—40 і 40—41,6°. Кролі дуже чутливі до перегрівання, внаслідок чого у них часто спостерігають теплові удари. При повільному зігріванні кролі гинуть при температурі тіла 44—45°. При температурі мінус 45° вони і можуть зберігати нормальну температуру тіла протягом однієї години.