6.1 Крилаті навігатори
Бджоли літають за допомогою безперервних ритмічних рухів крилами. Вони неперевершені навігатори: можуть рухатися в повітрі вперед, назад, вбік, здатні висіти на одному місці. Із зібраним нектаром або пилком бджола летить з швидкістю 18–30 км/год, а без вантажу – 65 км/год.
Нaзбирання нектару бджола в полі витрачає близько години. В середньому за день вона робить 8-10вильотів. Тривалість польоту становить 35-40 хвилин, а при несприятливих умовах і більше. У просторі бджоли орієнтуються по сонцю.
6.2 Чудові синоптики
Бджоли дуже чутливі до змін погоди. Перед негодою вони сидять у вулику і не вилітають, з льотків чути тривожний гул. Перед дощем бджоли великими групами повертаються у вулик. Якщо вранці при хмарній погоді бджоли не вилітають з вулика, буде хороший день.
Перед суворою зимою бджоли сильно прополісують в гнізді, інстинктивно не допускають втрат тепла.
Бджоли цікавий об'єкт для біоніків, адже розкриття таємниць барометричних механізмів у бджіл буде сприяти створенню в техніці унікальних малогабаритних високочутливих метеорологічних приладів, які зможуть безпомилково передбачати погоду.
6.3 Бджоли сигналізують
Вчені наполегливо вивчають засоби інформації тваринного світу. Цікавим об'єктом для експериментатора є бджоли, які, виконуючи найрізноманітніші роботи у вулику, повідомляють про це певними сигналами.
Коли у вулику підвищена температура, відчувається нестача води, гудіння бджіл схоже на сильний шум. Жалісні звуки вказують на те, що сім'я знесилена, хвора. Слабкий шум подібний до шелесту сухого листя свідчить, що сім'я голодує. А коли бджоли-розвідниці повертаються з поля, то "круговим" танком вони інформують інших про виявлене нове джерело взятку, яке знаходиться недалеко від пасіки, а "виляючим", що медо- чи пилконоси є в більш віддаленому місці.
Відомо, що в період взятку на прильотній дошці і стільниках бджоли посилено вентилюють крильцями. В цей час на пасіці відчувається урочистий гул, який неоднаковий в різних сім'ях.
На Українській дослідній станції бджільництва рівень шуму бджіл під час випаровування нектару вимірювали увечері шумоміром. Дослідження показали, що у високопродуктивних сімей сила звуку значно вища, ніж у середніх. Це свідчить про те, що сильні сім'ї мобілізують значно більшу кількість бджіл не тільки для медозбору, але й на випаровування нектару. Оцінка рівня гулу свідчить про роботоздатність бджіл, дає можливість поряд з іншими методами виявити племінні сім'ї, не порушуючи їх нормальної діяльності. Знаючи характер звуків, можна надати відповідну допомогу бджолам.
Використана джерела
1. М.Ф.Токарєв, В.І.Ведеречко, О.І.Лашко Домашня ферма. Київ "Урожай" 1988.
2. Приусадебное животноводство: Справочник/ К.М.Иванов, О.А.Елисеев, А.И.Нетеса. – Л.: Агропромиздат. Ленинградское отделение, 1986.
3. Календар пасічника. О.Й.Іванченко. Київ: "Урожай",1975.
4. Кормова база бджільництва. М.І.Чергик, О.М.Бага. Київ: "Урожай", 1969.
5. Карпатские пчелы/ Кол.авт.;Отв. За вып. В.А.Гайдар и В.П.Пилипенко. – 2-е изд.,перераб. и доп. – Ужгород: Карпаты, 1989.
6. Н.Л.Буренин, Г.Н.Котова. Справочник по пчеловодству. Москва: "Колос", 1984.
7. В.П.Полищук, В.П.Пилипенко. Пчеловодство. Киев: "Выща школа", 1990.
8. В.А.Нестерводський. Організація пасік та догляд за бджолами. Київ: "Урожай", 1971.
9. А.А.Садовников. Технология получения прополиса. Москва: Россельхозиздат, 1983.