Висновок
Як підсумок, слід сказати, що виробництво товарної риби є досить важливим і трудомістким процесом. Найбільш поширеним і прийнятним є виробництво товарної риби при дворічному обороті, адже при цьому господарство за два вегетаційних періоди одержує товарну продукцію. Хоча деякі господарства виробляють товарну рибу і при трирічному обороті, кінцевою метою якого є одержання великої риби, яка відрізняється високими смаковими якостями, і підвищення рівня економічної ефективності ставового рибництва. Виробляють товарну рибу і в малих водосховищах. Ця група водойм за характером рибогосподарської експлуатації займає проміжний стан між не спускними нагульними ставами і спеціалізованими рибницькими господарствами, що базуються на озерах й великих водосховищах. У більшості малих водосховищ відносно сприятливі умови для нагулу і практично повна відсутність умов для ефективного природного відтворення цінних видів риби. Важливою у розвитку товарного рибництва є механізація важкої праці та окремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби. Адже впровадження у рибне господарство внутрішніх водойм засобів механізації та автоматизації виробничих процесів дозволить забезпечити виконання трудомістких процесів машинами, підвищити продуктивність праці.
Тому для розвитку товарного рибництва слід підвищувати ефективність функціонування ставових екосистем, розробляючи ресурсозберігаючі технології, спрямовуючи формування природної кормової бази та максимально використовуючи продуктивні можливості водойм. Такі заходи можливі за умови забезпечення господарства органічними та мінеральними добривами, вапном, комбікормами. Основне завдання при цьому – виявлення максимальної продуктивності ставів при вирощуванні в них оптимального комплексу цінних видів риб за методами інтенсивної або випасної аквакультури.
Також з метою зменшення вартості комбікормів для риб важливо вести пошук нетрадиційної сировини, придатної для годівлі риб або введення її в склад комбікормів, оптимальних технологій виготовлення таких комбікормів. Актуальним при цьому залишається питання підвищення якості гранул, їх водостійкості та міцності, особливо комбікормів, у які вводяться компоненти із нетрадиційної сировини.
Потребує збільшення маточне стадо поголів’я рослиноїдних риб, на часі створення племінних стад, пристосованих до заводської технології з високими продуктивними якостями, збереження плідників після проведення нерестової кампанії.
Необхідно також поліпшити якість наукових досліджень, для чого слід обмінюватися спеціалістами та провадити стажуванням за профілем у країнах близького й далекого зарубіжжя, що дасть змогу поглибити наукові розробки, розширити обсяг фундаментальних та прикладних досліджень.
Література
1. Борщевський П., Стасишен М. „Рибний ринок України: проблеми і перспективи розвитку”. Економіка України №3 – 1996р.
2. Василець С. „Рибне господарство на „Агро – 95”. Тваринництво України №9 – 1995р.
3. Гринжевський М.В. „Фактори підвищення ефективності рибного господарства”. Вісник аграрної науки №4 – 1999р.
4. „Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до 2010 року”. Рибне господарство України №5 – 2004р.
5. Закон України „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”. Рибне господарство України №2 – 2003р.
6. Інтенсифікація рибництва / за ред. П.Т.Галасуна, А.І.Андрющенко – Київ: Урожай, 1990р.
7. Ковалев Ю.Н. Технологія і механізація тваринництва: навчальний посібник професійної освіти. – М: ИРПО, 1998р.
8. Рибне господарство: Республіканський міжвідомчий тематичний науковий збірник – Київ: Урожай, 1992р.
9. „Рибне господарство України: стан, тенденції, перспективи”. Рибне господарство України №3,4 – 2003р.
10. Шерман І.М. Рибництво – Київ: Урожай, 1992р.