Перетворювач опір - часовий інтервал (стр. 5 из 5)
Вибираємо R1 С2-23-36 кОм, Р=0,125Вт,
А також конденсатор:
Вибираємо С1 КМ6М47-1000пФ ,
20%Проведемо розрахунок опорів R2 R3 :
Оскільки на виході операційного підсилювача необхідно забезпечити рівень напруги 10 В, то коефіцієнт підсилення
, а отже R2=R3, то задамося:Вибираємо R3 С2-23-1кОм, Р=0,125Вт,
1%R2 С2-23-1кОм, Р=0,125Вт,
1%3.5 Похибка вимірювання
Після розрахунку зовнішніх елементів необхідно враховувати неідеальність ОП. При цьому
, 
, 
. 
кОм, 
Ом, R5=100...10000Ом , R4=12кОм 
Реальний коефіцієнт підсилення реального ОП можна визначити за формулою:
, (62) 
.Визначимо відносну похибку:
, (63) 
.Тобто значення реальної похибки не перевищує значення допустимої похибки, яка є однією із умов завдання:
. Отже, можна зробити висновок, що задана в умові точність витримана.4. Моделювання мультивібратора
Для перевірки правильності роботи схеми проведемо моделювання одного в вузлів. Для моделювання оберемо очікуючий мультивібратор, який виступає у ролі перетворювача опору у тривалість імпульсів. Підставимо всі обрані у процесі розрахунків номінали елементів та знімемо частотні характеристики на виході вузла. З частотою 10кГц на вхід мультивібратора подаємо сигнал за допомогою генератора імпульсів. Вихідний сигнал зображений на рисунку 8, оскільки досить малий інтервал зміни опорів, а отже і тривалості імпульсів. Демонструємо тривалість лише при t=-40 C.
Моделювання очікуючого мультивібратора зображено на рисунку 7.
Рисунок 7 - Очікуючий мультивібратор
Зобразимо частотні характеристики мультивібратора на рисунку 8.
Рисунок 8 – Частотні характеристики мультивібратора
В результаті проведення моделювання очікуваного мультивібратора, який ми використовували в якості перетворювача опору в тривалість імпульсу, отримали коливання прямокутної форми, які виникають в приладі за рахунок додатнього зворотнього зв’язку через активні електронні елементи: транзистор, операційний підсилювач, логічний елемент.
Основними параметрами прямокутних імпульсів є: частота(тривалість), амплітуда, що в нашому випадку відповідають ТЗ і дорівнює 25кГц, амплітуда на виході 20В на опорі 4В.
Література
1. Харовіц П. Н. Мистецтво схемотехніки .- М.: "Мир", 1986, т.2. – 55 с.
2.Гурин Е.И. Ноніусний вимірник тимчасових інтервалів з обчислюваним коефіцієнтом інтерполяції. –М.:Прилади і техніка експерименту, 1998.– 215с.
3. Мерзляков С.И., Стрекаловский О.В., Цурин И.П. 4-канальний субнаносекундний перетворювач час-код НО-251М.- М.: Прилади і техніка експерименту, 1995. – 106 с.
4. Глушковский М.Е. Швидкодійні амплітудні аналізатори в сучасній ядерній фізиці і техніці. – М.: Енергоатоміздат, 1986. - 253с.
5. Пасинків В.В., Чиркин Л.К. Напівпровідникові прилади. – М.: Вища школа, 1987. – 432 с.
6. Довідник. Вживання інтегральних мікросхем в електронній обчислювальній техніці.- М.: "Радіо і зв'язок",1987. – 400 с.
7. Наумов Ю.Е. Інтегральні схеми -.М.: Сов.радио, 1970. –112 с.
8. Аналогові і цифрові інтегральні схеми / Під редакцією С.В.Якубовського. - М.:Сов.радио, 1979. - 479 с.
9. Преснухин Л.Н. Воробьев Н.В. Шишкевич А.А. Розрахунок елементів цифрових пристроїв.- М.: Высшая школа, 1982. - 496 с.
10. Степененко И.П. Основи мікроелектроніки. -М .: Сов. Радіо, 1980. - 456 с.
11. Алексенко А.Г, Шогурин И.И. Мікросхематехника.- М.: "Радіо і зв'язок", 1982.- 296 с.
12. Мансуров В.М, Горячев В.Н. Мікромініатюрні схеми цифрових пристроїв.- М.: Сов. Радіо, 1979. – 212 с.